Іменем України
29 жовтня 2025 року м. Кропивницький
справа № 398/6934/24
провадження № 22-ц/4809/1716/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Дуковського О. Л., Письменного О. А.,
секретар судового засідання Діманова Н. І.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП»,
заінтересовані особи -Приватне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2025 року у складі судді Голосеніної Т. В.
Короткий зміст заяви та ухвали суду першої інстанції.
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (далі - ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП») звернулося до суду із заявою, в якій просило замінити сторону стягувача з Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» у виконавчих листах по справі №2-111-2009 (боржники: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), які видавалися Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2009 року у справі № 2-111-2009 задоволено позов ПАТ КБ «Надра» та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитом у розмірі 446 595,83 дол. США, що згідно офіційного курсу Національного банку України (далі - НБУ) в національній валюті складало 2 197 251,49 грн, та судові витрати 1 730,00 грн.
Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 13 серпня 2020 року Приватне акціонерне товариство «Комерційній банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») відступило право вимоги за договорами кредитної лінії від 01 серпня 2007 року № № 2/1/2007/840-КЛ/662 та 2/1/2007/840-К/661 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» разом із усіма додатками до нього.
Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив суд на підставі статті 442 ЦПК України замінити сторону стягувача з ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» з виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції керувався тим, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання сплив 31 жовтня 2022 року, при цьому заявник не просив про його поновлення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» подало до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2025 року та ухвалення нового рішення у справі про задоволення вимог заяви.
Апелянт зазначив, що ним було подано заяву про заміну стягувача у виконавчих листах, а не заміну сторони виконавчого провадження, як це було зазначено в ухвалі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2025 року у даній справі. Так, під час розладу справи судом першої інстанції було встановлено що, «Листом Олександрійського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області від 17 лютого 2025 року зазначено, що на виконанні у відділі ДВС перебувало два виконавчих провадження №48752545 та №56784224 з виконання виконавчого листа №2-111-2009 від 24 березня 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитом у розмірі 446595 доларів США 83 цента, що згідно національного курсу НБУ в національній валюті складає 2197251,49 грн, судові витрати 1730,00 грн. Разом з тим, при виконанні виконавчого провадження №48752545 постановою державного виконавця від 03 квітня 2018 року було прийнято рішення про повернення стягувачу виконавчого листа, відповідно до п.7 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». У постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений в строк до 03 квітня 2021 року. При виконанні виконавчого провадження №56784224 постановою державного виконавця від 31 жовтня 2019 року прийнято рішення про повернення виконавчого листа на підставі п.7 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». У постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений в строк до 31 жовтня 2022 року». В ухвалі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2025 по справі № 398/6934/24 (провадження 6/398/13/25) судом було встановлено, що станом на час розгляду заяви ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» строк пред'явлення виконавчого листа №2-111-2009 від 17 лютого 2009 року до виконання сплинув 31 жовтня 2022 року. Апелянт зазначає, що 26 березня 2022 року набрав чинності Закон від 15 березня 2022 року №2129-ІХ «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», яким встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
З урахуванням зазначеного, апелянт вважає, що суд помилково дійшов висновку, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання був пропущений.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу учасниками справи не подано, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Участь учасників справи в суді апеляційної інстанції.
Сторони у судове засідання апеляційного суду, призначене на 29 жовтня 2025 року на 12.00 год, не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
Судові рішення, ухвалені в даній справі за результатами перегляду справи в суді апеляційної і касаційної інстанцій.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 07 травня 2025 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2025 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з судовим рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм процесуального права, вважав його законним і обґрунтованим та не вбачав підстав для його скасування.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 вересня 2025 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» задоволено частково. Постанову Кропивницького апеляційного суду від 07 травня 2025 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 лютого 2025 року в даній справі, Верховний Суд у своїй постанові від 10 вересня 2025 року вказав, що за загальним правилом, після повернення виконавчого документа стягувачу постановою державного виконавця від 31 жовтня 2019 року він мав бути пред'явлений до виконання у строк до 31 жовтня 2022 року. Суди встановили, що станом на час розгляду заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» строк пред'явлення виконавчого листа від 17 лютого 2009 року № 2-111-2009 до виконання сплинув 31 жовтня 2022 року. Відомості про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у справі № 2-111-2009 з підстав, передбачених статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження», матеріали справи не містять. Водночас 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 102, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені Законом № 1404-VIII строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Запроваджений в Україні 24 лютого 2022 року воєнний стан наразі не припинено та не скасовано. Таким чином, з огляду на положення пункту 102 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII, висновки апеляційного суду про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження з огляду на пропуск строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання та за відсутності клопотання про його поновлення є передчасними.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог заяви.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
01 серпня 2007 року ОСОБА_1 уклала з Відкритим акціонерним товариствам «Комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ «КБ «Надра», (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») два кредитні договори № № 2/1/2007/840-К/661 та 2/1/2007/840-КЛ/662, які забезпечені договорами поруки від 01 серпня 2007 року № № П/661 та П/662 відповідно, укладеними з ОСОБА_2 .
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2009 року у справі № 2-111-2009 задоволено позов ВАТ «КБ «Надра» про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитом у розмірі 446 595 доларів США 83 цента, що згідно офіційного курсу НБУ в національній валюті складало 2197251,49 грн, а також судові витрати 1 730,00 грн.
13 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладений договір відступлення прав вимоги № GL48N718070_Ur_4, за умовами якого ПАТ «КБ «Надра» відступило на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги, зокрема за кредитними договорами від 01 серпня 2007 року № 2/1/2007/840-К/661 та 2/1/2007/840-КЛ/662, а також договорами поруки від 01 серпня 2007 року № № П/661 та П/662 відповідно, якими ці договори забезпечені.
Згідно з довідкою Олександрійського міськрайонного суду від 26 грудня 2024 року б/н цивільна справа № 2-111-2009 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитом знищена в установленому законом порядку та в установлені законом строки згідно з чинною на той час Інструкцією про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 15 грудня 2011 року № 168, як така, що не має науково-історичної цінності та втратила практичне значення.
Листом Олександрійського відділу державної виконавчої служби (далі - ДВС) в Олександрійському районі Кіровоградської області від 17 лютого 2025 року повідомлено, що на виконанні у відділі ДВС перебувало два виконавчих провадження № № 48752545 та 56784224 з виконання виконавчого листа від 24 березня 2009 року № 2-111-2009 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитом у розмірі 446 595 доларів США 83 цента, що згідно з офіційним курсом НБУ в національній валюті складало 2 197 251,49 грн, та судових витрат у розмірі 1 730,00 грн.
Постановою державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 03 квітня 2018 року при виконанні виконавчого провадження № 48752545 повернуто стягувачу - ПАТ «КБ «Надра» виконавчий лист на підставі пункту 7 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений у строк до 03 квітня 2021 року.
Після його повторного пред'явлення постановою державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 31 жовтня 2019 року при виконанні виконавчого провадження № 56784224 повернуто стягувачу - ПАТ «КБ «Надра» виконавчий лист на підставі пункту 7 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений у строк до 31 жовтня 2022 року.
Відповідно до листа Олександрійського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області від 21 січня 2025 року № 916 станом на 20 січня 2025 року виконавчий лист Олександрійського міськрайонного суду від 24 березня 2009 року № 2-111-2009 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитом на примусовому виконанні не перебуває.
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин першої, другої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із зміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктивний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватися скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документу, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.
Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).
Відповідно до змісту частини п'ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26, частини п'ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що на виконанні у відділі ДВС перебувало два виконавчих провадження № № 48752545 та 56784224 з виконання виконавчого листа від 24 березня 2009 року № 2-111-2009 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитом: від 17 вересня 2015 року ВП 48752545, відкрите за виконавчим листом Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області № 2-111-2009 від 24 березня 2009 року про стягнення солідарно із ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитом у розмірі 446 595,83 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ в національній валюті складає 2 197 251,49 грн, судових витрат у розмірі 1 730,00 грн. При виконанні виконавчого провадження № 48752545 постановою державного виконавця від 03 квітня 2018 року було прийнято рішення про повернення стягувачу виконавчого листа відповідно до пункту 7 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений у строк до 03 квітня 2021 року; від 17 липня 2018 року ВП 56784224, відкрите за виконавчим листом Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2009 року № 2-111-2009 про стягнення солідарно із ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитом у розмірі 446 595,83 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ в національній валюті складало 2 197 251,49 грн, судових витрат у розмірі 1 730,00 грн.
При виконанні виконавчого провадження № 56784224 постановою державного виконавця від 31 жовтня 2019 року прийнято рішення про повернення виконавчого листа на підставі пункту 7 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений у строк до 31 жовтня 2022 року.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п'ята статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»).
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п'ята статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»).
У постанові Верховного Суду від 02 липня 2024 року в справі № 127/2-1455/2010 (провадження № 61-1831св24) вказано, що: «виконавчий документ неодноразово пред'являвся до виконання та повертався стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, зокрема, на підставі постанови державного виконавця від 29 грудня 2014 року. Частиною п'ятою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на день винесення оскаржуваної постанови) встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди. Таким чином, з моменту переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення, яким у даному випадку є 30 грудня 2014 року. Враховуючи наведене, стягувач АТ «Ощадбанк» мав право пред'явити виконавчий документ до виконання з дня переривання цього строку до 30 грудня 2017 року. Встановлено, що банк пред'явив виконавчий лист до виконання у червні 2023 року, тобто після спливу трьох років з дня винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу».
В частині п'ятій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» законодавець визначив, у який момент починає перебіг строку пред'явлення виконавчого документу до виконання після його повернення стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення. Початок перебігу такого строку відбувається з наступного дня після постановлення постанови про повернення виконавчого документу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, за загальним правилом, після повернення виконавчого документа стягувачу постановою державного виконавця від 31 жовтня 2019 року він мав бути пред'явлений до виконання у строк до 31 жовтня 2022 року.
Станом на час розгляду заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» строк пред'явлення виконавчого листа від 17 лютого 2009 року № 2-111-2009 до виконання сплинув 31 жовтня 2022 року.
Відомості про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у справі № 2-111-2009 з підстав, передбачених статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження», матеріали справи не містять.
Водночас 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 102, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені Законом № 1404-VIII строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Запроваджений в Україні 24 лютого 2022 року воєнний стан наразі не припинено та не скасовано.
Таким чином, з огляду на положення пункту 102 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження з огляду на пропуск строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання та за відсутності клопотання про його поновлення є передчасними.
З урахуванням викладеного вище, вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» задоволенню.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2025 року слід скасувати, а заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» про заміну стягувача у виконавчих листах слід задовольнити та замінити сторону стягувача з Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», у виконавчих листах по справі №2-111-2009 (боржники: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), які видавалися Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» задовольнити.
Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2025 року скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» про заміну стягувача у виконавчих листах задовольнити.
Замінити сторону стягувача з Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», код ЄДРПОУ: 40696815, адреса: (49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 2, офіс 205, п/р № НОМЕР_3 в ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК», МФО 305299) у виконавчих листах по справі №2-111-2009 (боржники: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), які видавалися Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 11.11.2025.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний