Справа № 626/2715/25
№ провадження 2/624/472/25
11 листопада 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Кегичівці, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №Z75.22116.006379028 в розмірі 54247,48 грн, яка складається з: 1) заборгованості за тілом кредиту - 22784,82 грн; 2) заборгованість за відсотками - 7033,39 грн; 3) заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту - 24429,27 грн. Також покласти на відповідача судові витрати: 1) судовий збір - 3028 грн, 2) витрати на професійну правничу допомогу - 7000 грн.
Позовна заява обгрунтована тим, що 17.02.2020 ПАТ «Ідея Банк» та відповідач уклали договір кредиту та страхування №Z75/22116/006379028. Відповідно до умов договору банк надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 23790 грн, включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, який є його невід'ємною частиною. Проценти становлять 9,99% річних від залишкової суми кредиту. Відповідно до п.п. 1.5. договору за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно в розмірі відповідно до Графіку платежів. Строк кредитування до 17.02.2022. Банк свої зобов'язання за договором виконав, надав грошові кошти в сумі 23790 грн. Позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав та має заборгованість перед кредитором в розмірі 54247,48 грн.
19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу №19/12-2023. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу AT «Ідея Банк» відступило ТОВ «Оптіма Факторинг» права вимоги. Права вимоги які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед AT «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору. ТОВ «Оптіма Факторинг» зобов'язання за договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму фінансування на користь AT «Ідея Банк».
22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги до за кредитним договором № Z75.22116.006379028 від 17.02.2020. Відповідно до п. 2.1 за цим договором ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених цим договором. Згідно з положенням п. 2.2 цього договору, права вимоги відступається в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «Оптіма Факторинг», та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами та в реєстрі боржників в електронному вигляді та надсилається разом з Актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді. П. 3.2 цього договору передбачена загальна сума фінансування після відступлення прав вимоги яка становить 11861032,61 грн. На виконання вимоги даного договору, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Оптіма Факторинг» 11861032,61 грн та відповідно були здійснено передачі реєстру боржників. 05.03.2025 між ТОВ «Оптіма Факторінг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було підписано акт про відсутність взаємних претензій, який підтверджує належне виконання сторонами зобов'язань за договором факторингу. Під час складання реєстру боржників № 22/12-2023 від 22.12.2023 була допущена технічна помилка, а саме - помилково зазначено номер договору факторингу як № 21/12-2023 від 21.12.2023. Водночас відповідно до положень чинного договору факторингу № 22/12-2023 від 22.12.2023 сторони досягли спільного розуміння, що зазначена технічна неточність не впливає на дійсність правочину, не скасовує факт переходу права вимоги, а також не змінює обсягів переданих прав, які були належним чином оформлені та підтверджені підписаним реєстром боржників № 22/12-2023 від 22.12.2023. За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» починаючи з 22.12.2023 відповідно до договору факторингу №22/12-2023 перейшло право за договором № Z75.22116.006379028 від 17.02.2020, що укладено між AT «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .
Справа надійшла до Кегичівського районного суду Харківської області за підсудністю з Берестинського районного суду Харківської області на підставі ухвали цього ж суду від 28.08.2025, відповідно до ст.31 ЦПК України.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 24 вересня 2025 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам надано час для подання заяв по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, заявила про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Відзив на позов до суду не подала.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Судом встановлено, що 17.02.2020 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладений договір кредиту і страхування №275.22116.006379028. Договір підписаний ОСОБА_1 власноручно.
Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит в розмірі 23790 грн, процентна ставка 9,99% змінювана, строк кредиту 24 місяці. Дата повернення кредиту 17.02.2022.
Відповідно до ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту, ПАТ «Ідея Банк» надало кредитні кошти в розмірі 23790 грн відповідачу у користування.
Згідно з випискою по рахунку, розрахунком заборгованості відповідач належним чином свої кредитні зобов'язання не виконала та має заборгованість в розмірі 54247,48 грн, яка складається з 22784,82 грн заборгованість за основним боргом, 7033,39 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 24429,27 грн - заборгованість за нарахованими комісіями.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, в судовому засіданні доведено факт укладення відповідачем кредитного договору, отримання в користування кредитних коштів, наявність непогашеної заборгованості за цим кредитним договором.
Щодо заявленої суми заборгованості, то суд вважає доведеним наявність заборгованості в заявленому розмірі за тілом кредиту тавідсотками, а тому ця заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Щодо нарахування комісії суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1.5 Договору кредиту та страхування №Z75.22116.006379028 від 17.02.2020, під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, визначені договором. Згідно паспорта споживчого кредиту, який є додатком №1 до Договору кредиту, плата за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісячно від погашеної суми кредиту у розмірі 2,70%.
У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ч. 2 ст. 627 ЦК України).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).
Наданий позивачу кредит є споживчим, тому на правовідносини сторін поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29, 31.33 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) дійшла такого висновку: «З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (п. 31.25 постанови).
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення плати за щомісячне обслуговування кредитної заборгованості, що пов'язана з обслуговуванням кредитної заборгованості, передбачена в п. 1.5 Договору кредиту та страхування, п. 4 Паспорту споживчого кредиту, що є Додатком №1 до договору кредиту та страхування та відображена у Графіку платежів (наведений у Паспорті споживчого кредиту пункт 5).
Разом з тим суд зазначає, що в договорі не зазначено конкретного переліку, що включає в себе таке обслуговування кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (інші послуги банку).
Отже, враховуючи, що банк не зазначив у договорі, а позивач та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем, то положення пункту 1.5 щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
За таких обставин, у зв'язку із встановлення судом нікчемності положення пункту 1.5 кредитного договору, нарахована кредитором комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 24429,27 грн не підлягає стягненню з відповідача.
Отже, на підставі викладеного, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за цим кредитним договором в сумі 29818,21 грн, яка складається з: тіла кредиту - 22784,82 грн та відсотків - 7033,39 грн.
Щодо права позивача пред'являти свої вимоги до боржника за цим кредитним договором, то суд виходить з такого.
В судовому засіданні встановлено, що 19 грудня 2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу №19/12-2023, відповідно до п. 2.1 якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг», а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу. Відповідно до п. 2.2 договору факторингу права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору.
Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу №19/12-2023 від 19 грудня 2023 року за № 2731, до ТОВ «Оптіма Факторинг» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №Z75.22116.006379028 від 17.02.2020, всього на загальну суму 54247,48 гривень, з яких: заборгованість за основним боргом 22784,82 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 7033,39 гривень, заборгованість на нарахованими та несплаченими комісіями 24429,27 гривень (а. с. 23-25).
Відповідно до платіжних інструкцій №45 від 20.12.2023, №611 від 17.10.2023 ТОВ «Оптіма Факторинг» здійснило оплату АТ «Ідея Банк» згідно договору факторингу №19/12-2023 від 19 грудня 2023 року.
Відповідно до п. 5.4. Договору факторингу, фактор може відступати права за цим договором третім особам.
22 грудня 2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений Договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передало (відступило), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» прийняло права вимоги за Кредитним договором №Z75.22116.006379028 від 17.02.2020. Відповідно до п. 2.1 за цим договором ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу №22/12-2023 від 22 грудня 2023 року, за №2731, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за договором №Z75.22116.006379028 від 17.02.2020 всього на загальну суму 54247,48 гривень.
Відповідно до платіжної інструкції №376 від 26.12.2023 ТОВ «ФК «Профіт Капітал» здійснило оплату ТОВ «Оптіма Факторинг» згідно договору факторингу №22/12-2023 від 22 грудня 2023 року.
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) .
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Згідно зі ст. 1083 ЦК України, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.
На підставі викладених норм Закону та встановлених в судовому засіданні фактів передання первісним кредитором АТ «Ідея Банк» права вимоги за грошовим зобов'язанням відповідача за кредитним договором ТОВ «Оптіма Факторинг», яке в свою чергу передало це право вимоги позивачу ТОВ «ФК «Профіт Капітал», суд доходить висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника за кредитним договором.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданого платіжної інструкції, позивач за подання позову до суду, у відповідності до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплатив судовий збір в розмірі 3028 гривень.
У зв'язку з частковим задоволенням позову відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 1664,40 грн (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір заявленого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 29818,21 грн.х3028грн./54247,48 грн).
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких положень Закону.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав такі документи: копію договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024, копію додаткової угоди до цього договору, копію акту прийому-передачі реєстрів боржників за договором про надання правничої допомоги, копію акту прийому-передачі наданої правничої допомоги, копію наказу про прийняття на роботу, копію платіжної інструкції, копію довіреності, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з наданих документів, встановлено, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн за проведення консультації з клієнтом, вивчення документів та підготовку проекту позовної заяви для направлення до суду.
Отже, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, зважаючи на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, суд доходить висновку, що позивач має право на компенсацію витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті витрат на професійну правничу допомогу в розмірі пропорційному до розміру задоволених позовних вимог, а саме 1649 грн (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір витрат на правничу допомогу та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 29818,21грн.х3000грн./54247,48 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 178, 141, 223, 263, 265, 268, 280-284, 288, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, р/р НОМЕР_2 у АТ «Універсал Банк», Код Банку 322001) заборгованість за кредитним договором №Z75.22116.006379028 в розмірі 29818 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 21 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1664 (тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1649 (тисяча шістсот сорок дев'ять) гривень.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, р/р НОМЕР_2 у АТ «Універсал Банк», Код Банку 322001, юридична адреса: вул. Набережно-Лугова, буд. 8, м. Київ, 04071, адреса для листування: пр-т Л. Каденюка, буд. 23 а/с 57, м. Київ, 02094.
Представник позивача: Ушакевич Марина Петрівна, довіреність від 22.01.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6416 від 23.05.2019, адреса для листування: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянка України, паспорт серії НОМЕР_3 виданий 10.02.2003 Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.В. Богачова