Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
12.11.25 394/654/25
1-кп/394/76/25
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши матеріали кримінального провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024121550000005 від 04.01.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України
До Новоархангельського районного суду 24.06.2025 року надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 .
Згідно автоматичного розподілу справ дане кримінальне провадження було розподілено судді ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 31 КПК України.
Ухвалою від 26.06.2025 року провадження у справі призначено до підготовчого судового засідання на 10 липня 2025 року. Всіх учасників було викликано в порядку передбаченому нормами КПК, повідомлення прокурору також додатково було направлено на електронну адресу Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
У зв'язку з неявкою учасників провадження в підготовче судове засідання, засідання було відкладено на 29 серпня 2025 року. Проте, і цього ж дня до суду не з'явився ніхто з учасників, зокрема від прокурора не надходило будь-яких заяв, клопотань як то про відкладення розгляду, слухання справи в режимі відеоконференції чи інших, При цьому, слід зазначити, що про день та час розгляду справи прокурор повідомлений належним чином, як шляхом направлення повідомлення на електронну адресу (отримане 11.07.2025 та 02.10.2025 року), так і шляхом надіслання повістки за адресою вул. Феодосіївська, 2 каб. 19 м. Дніпро, рекомендоване поштове відправлення було вручене 01.08.2025 року, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення про отримання відповідного листа.
За вказаних обставин, підготовче судове засідання було відкладено на 17 вересня 2025 року, а потім за аналогічних підстав на 21 жовтня 2025 року, а потім на 12 листопада 2025 року, тобто судовий розгляд справи в черговий раз відкладено у зв'язку з неявкою всіх учасників провадження до суду. Окрім того, на телефонні дзвінки за номером телефону, вказаним у супровідному листі до обвинувального акту, з метою виклику до суду, прокурор не відповідає. Слід зазначити, що в судове засідання, призначене на 21.10.2025 року не з'явився жоден з учасників кримінального провадження, в зв'язку з чим підготовче судове засідання в даному провадженні призначалося вжеп'ять разів та до цього часу ще не проведено з причин неявки учасників в судове засідання.
Разом з тим, під час підготовчого судового засідання суд вирішує питання, передбачені ч.3 ст. 314 КПК України, а саме, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Як убачається з приписів ст 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Згідно ч.1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло джо суду з порушенням правил підсудності Ч.3 ст.34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Водночас, відповідно до п.6 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню,якщо порушено правила підсудності.
Відтак, всі інші питання, у тому числі щодо призначення до судового розгляду чи повернення обвинувального акту прокурору, мають вирішуватися належним судом, якому підсудне дане кримінальне провадження.
Разом з тим, у відповідності до ч.9 ст.615 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану обвинувальні акти скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
На момент звернення прокурора до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні з відповідними додатками ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, на території України Указом Президента України №64/20211 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIIIніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»). Метою вимоги ст. 6 Конвенції, щоб судочинство здійснював «суд, встановлений законом», є забезпечення того, щоб організація судочинства в демократичному суспільстві регулювалася законом, прийнятим парламентом, і не залежала від розсуду виконавчої влади або судових органів, хоча це не виключає певну свободу судів у тлумаченні національного законодавства. Вираз «встановлений законом» охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання ним певних правил, які регулюють його діяльність.
Об'єднана палата ВС у Постанові від 24.02.2025 року у справі № 357/10207/21 зазначила, що «визначення підсудності може не бути очевидним до початку розгляду, оскільки, в залежності від характеру і складності обвинувачення, значною мірою залежить не лише від тлумачення застосовного національного законодавства, а й від встановлення фактів. Виявлення певних обставин під час розгляду справи або зміна позиції сторін можуть зумовити ситуацію, коли первісне визначення підсудності може виявитися помилковим.»
Виконуючи приписи ч.4 ст. 442 КПК, Об'єднана палата зробила висновок про те, як саме повинні застосовуватись норми права:«Кримінальне провадження, що надійшло до суду з порушенням правил підсудності, передається на розгляд іншого суду в порядку, передбаченому частинами 2 та 3 статпі 34_ КПК, якщо таке порушення виявлено до початку судового розгляду. У разі виявлення обставин, що можуть вплинути на визначення підсудності, після початку судового розгляду продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності», зазначеного в пункті 6 частини 2 статті 412 КПК і не є підставою для скасування судових рішень.»
Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування відповідні державні установи - слідчі підрозділи.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч.1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у рішенні від 22.04.2020 року у справі №51 - 1901 впс 20.
З матеріалів кримінального провадження також встановлено, що досудове розслідування закінчено слідчим слідчого відділу ДРУП ГУПН в Дніпропетровській області, що територіально розташоване в межах м. Дніпро. При цьому, з даних, зазначених в обвинувальному акті, місце вчинення кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_3 встановити неможливо.
Таким чином, під час підготовчого судового засідання з'ясовані обставини, які свідчать про те, що кримінальне правопорушення, щодо якого складено обвинувальний акт, вчинене не у межах територіальної юрисдикції Новоархангельського районного суду Кіровоградської області (підтверджуючих даний не вказано), і цей суд не є судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи правила, визначені ст.ст. 32, 34, 615 КПК України, які визначають, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, а питання про направлення кримінального провадження з одного до іншого суду в межах різних судів апеляційної інстанції вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції, в даному конкретному випадку, матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підлягають направленню до Кропивницького апеляційного суду для вирішення питання про звернення з відповідним поданням до колегії суддів Верховного суду для вирішення питання визначення підсудності в межах юрисдикції різних апеляційних судів та направлення даного кримінального провадження до відповідного суду для подальшого розгляду згідно з правилами підсудності.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.34, 370, 372, 376 КПК України, суд -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024121550000005 від 04.01.2024 року - направити до Кропивницького апеляційного суду з метою виконання вимог ч. 3 ст. 34 КПК України для вирішення питання про скерування подання до колегії суддів Верховного суду для вирішення питання визначення підсудності в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: