Справа № 344/20020/25
Провадження № 1-кс/344/7733/25
10 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091010001125 від 04.07.2025, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
10.11.2025 слідчий ОСОБА_4 , за погодженням прокурора ОСОБА_3 , звернулася із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091010001125 від 04.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування.
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення і перевиховання не став, та повторно вчинив новий умисний корисливий злочин.
Так, 27.06.2025 року близько 11 год, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Пасічна, 1, зайшовши до приміщення під'їзду №2, побачив між 4 та 5 поверхом на сходовій клітці вказаного під'їзду, велосипед марки «NAKAMURA» моделі «VTT Adulte Summit 700», сірого кольору із елементами вставок червоного кольору, який на праві власності належить ОСОБА_7 . Після чого, у ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_5 , у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від
24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ ( зі змінами, востаннє внесеними Указом Президента України №235/2025 від 15.04.2025, затвердженим Законом України №4356-ІХ від 16.04.2025) з 05 год 30 хв 09 травня 2025 року (строком на 90 діб), діючи умисно та повторно усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, керуючись корисливими мотивами, з метою незаконного збагачення, таємно викрав велосипед марки «NAKAMURA» моделі «VTT Adulte Summit 700», сірого кольору із елементами вставок червоного кольору, вартість якого, згідно висновку експерта, становить 8367 гривень.
В подальшому, ОСОБА_5 з викраденим велосипедом покинув місце вчинення злочину, та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану вище суму.
30 липня 2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Дубенка, Монастириського району, Тернопільської області та житель АДРЕСА_1 , без зареєстрованого місця проживання, українець, громадянин України, із середньою освітою, непрацюючий, неодружений, раніше судимий - 30.11.2015 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 15, п. 8 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 03.07.2025, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 03.07.2025, протоколами допиту свідків, постановою про визнання речовими доказами від 04.07.2025, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
29 жовтня 2025 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_8 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.11.2025 року.
06 листопада 2025 року досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено керівником Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_9 до трьох місяців тобто до 14 грудня 2025 року, оскільки у вказаному кримінальному провадженні ще необхідно отримати висновок судово-психіатричної експертизи який доручено експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» Івано-Франківській філії судових експертиз, що по вул. Медична, 15, м. Івано-Франківськ. Також провести інші слідчі та процесуальні дії, зокрема, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого, відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років і він усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного кримінального правопорушення. Крім цього, ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може виїхати за межі населеного пункту, в якому проживає.
Можливість підозрюваного ОСОБА_5 незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваному відомі їх анкетні дані та місце проживання та він шляхом вмовляння, залякування, може схиляти їх до зміни власних показань, що може істотно вплинути на досудове розслідування. Оцінюючи наявність цього ризику, варто врахувати, що ризик впливу на потерпілу та свідків існує не лише на етапах досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду.
Окрім того, підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, оскільки не має міцних соціальних зв'язків, постійного джерела доходу, офіційно ніде не працевлаштований, тому може вчинити кримінальне правопорушення з метою незаконного збагачення.
Враховуючи вище наведені ризики, репутацію підозрюваного, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, не можливе.
Застосування запобіжного у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки не зможе запобігти зазначеним вище ризикам.
Прокурор просила клопотання задоволити з викладених мотивів в клопотанні.
Слідчий підтримала думку прокурора.
Захисник у судовому засіданні заперечила щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через безпідставність, підозрюваний не переховувався, не перешкоджав кримінальному провадженню. Ризики відсутні, просила застосувати цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла наступного висновку.
Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області розслідується кримінальне провадження № 12025091010001125 від 04.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
30 липня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), повторно, вчиненому в умовах воєнного стану.
12.09.2025 поставою слідчого досудове розслідування зупинено, оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_5 .
16.10.2025 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5
28.10.2025 поставою слідчого досудове розслідування відновлено.
28.10.2025 підозрюваного ОСОБА_5 затримано.
29.10.2025 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до 13.11.2025 року включно, та визначено розмір застави в розмірі 65000 грн.
06.11.2025 постановою керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 14.12.2025.
Положеннями ч.3 ст.199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, підтвердилась встановлена при застосуванні запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яка, зокрема, підтверджується долученими до клопотання доказами копіями: протоколу огляду місця події від 03.07.2025, протоколу допиту потерпілого від 03.07.2025, протоколу огляду предмету від 14.07.2025, протоколу допиту свідка від 23.07.2025, протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.07.2025, протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.07.2025.
Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК, також були перевірені слідчим суддею при продовженні вказаного запобіжного заходу.
Питання доведеності чи недоведеності вини, а також роль підозрюваного у вчиненні злочину є прерогативою суду, який розглядатиме справу по висунутому обвинуваченню та буде встановлювати вказані обставини при розгляді справи по суті.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно, ставити під сумнів як кваліфікацію дій підозрюваного, так і обґрунтованість самої підозри на даному етапі розслідування за даних умов, підстав не має.
Докази зібрані під час досудового розслідування, які вивчені слідчим суддею надають можливість пересвідчитись у достовірності на вказаній стадії кримінального процесу:
Разом з тим, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, з середньою освітою, працював неофіційно на будівництві ( зі слів), неодружений, раніше судимий - 30.11.2015 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 15, п. 8 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років, перебував у розшуку у межах даного кримінального провдаження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі Ілійков проти Болгарії (заява №33977/96 від 26 липня 2001 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
У рішенні по справі W. проти Швейцарії (заява №14379/88 від 26.01.1993) Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Наведені обставини разом із суворістю можливого покарання можуть схилити підозрюваного також і до втечі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (п.40 рішення у справі «Клоот проти Бельгії» від 12 грудня 1991 року, заява №12718/87). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (п.34 рішення у справі «Сельчук проти Туреччини» від 10 січня 2006 року, заява № 21768/02; п.9 рішення від 10 листопада 1969 року у справі «Мацнеттер проти Австрії»).
Слідчий суддя враховує, що продовжує існувати ризик можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років і він усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного кримінального правопорушення. Крім цього, ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може виїхати за межі населеного пункту, в якому проживає.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваному відомі їх анкетні дані та місце проживання та він може схиляти їх до зміни власних показань, що вплине на досудове розслідування.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Однак, слідчий суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, зокрема, необхідно отримати висновок судово-психіатричної експертизи який доручено експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» Івано-Франківській філії судових експертиз, що по вул. Медична, 15, м. Івано-Франківськ. Також провести інші слідчі та процесуальні дії, зокрема, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Слідчим суддею береться до уваги ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , фактичні обставини, які викладені у підозрі, зумовлює наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу під час дії воєнного стану.
Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, слід зазначити, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, не може забезпечити належну процесуальну поведінку вказаної особи, тому не може бути застосований запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Крім того, характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність його свідомої не процесуальної поведінки. Відтак, вимагає контролю за поведінкою підозрюваного.
Беручи до уваги відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 13.11.2025, відсутні обставини на достатню зміну ризиків у бік їх зменшення, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задоволити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.12.2025, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження з урахуванням вказаних вище умов.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою.
Частиною 5 ст.182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на вищевикладене, з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_5 , його майнового стану, обставин інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне залишити раніше визначений розмір застави - 65000 грн.
Разом з тим, у випадку сплати застави на підозрюваного, слід покласти, передбачені у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена, оскільки такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а визначений розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб вилучити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Продовжити дію запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 13 грудня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12)».
Залишити раніше визначений розмір застави - 65 (шістдесят п'ять тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки на строк до 13 грудня 2025 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:
1) не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділу Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали - 11.11.2025.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1