Справа № 209/8186/25
Провадження № 3/209/1430/25
12 листопада 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Левицька Н.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, -
До Дніпровського районного суд міста Кам'янського з відділення поліції № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 870344 від 18.10.2025, вказано, що 09жовтня 2025 року приблизно об 11 ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру до малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виражалось у нанесенні ударів по руці та нозі, а також погрозах та образах, що призвело до нервового зриву та больові відчуття у кінцівках.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 28.10.2025 та 12.11.2025 не з'явилася, причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подала. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за вказаною у протоколах адресою місця проживання, за номером телефону, який зазначений у протоколі про адміністративні правопорушення, шляхом направлення смс повідомлення, Також ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлялася шляхом оголошення на сайті судової влади. Таким чином судом вжито всіх можливих та вичерпних заходів для своєчасного виклику особи до суду.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суддя бере до уваги також рішення ЄСПЛ від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким наголошено, що сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд неявку ОСОБА_1 в судове засідання розцінює, як ухилення від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, оскільки їй було відомо про складання стосовно неї вищевказаного протоколу.
Також суд враховує, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що розгляд справи буде здійснюватися Дніпровським районним судом міста Кам'янського, а тому, на підставі ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколів про адміністративне правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце слухання справи. Її неявка не є перешкодою для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 по суті.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з Законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає, що вчинення насильства в сім'ї, це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Диспозиція ч. 2 ст.173-2 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VШ домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №870344 від 18.10.2025, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП;
рапортом від 09.10.2025, відповідно до якого 09.10.2025 отримано заяву та зареєстровано ЄО за №21037 від 18.09.2025, як домашнє насильство;
даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу події від 09.10.2025;
письмовими поясненнями бабусі потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ;
письмовими поясненнями ОСОБА_4
письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , які надані в присутності бабусі;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 ..
Доказів, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Таким чином, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, дослідивши та оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що в дія ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства стосовно малолітньої ОСОБА_2 , тобто умисного вчинення дій саме фізичного характеру (ударів по руці та нозі) та психологічного характеру (погрози та образи), внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Згідно вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З огляду на зазначене, на підставі ст. ст. 23, 33 КУпАП при призначенні покарання, враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, її матеріальний стан, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують її відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст.173-2 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, ч.1 ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам'янського протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через 15 днів з дня набрання постановою про накладання штрафу законної сили, а в разі оскарження або опротестування - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА