Справа № 209/1905/25
Провадження № 2/209/987/25
12 листопада 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючої судді - Левицької Н.В.,
за участі секретаря судового засідання - Погрібної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Серебрякова І.М. звернулася до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 10 вересня 2021 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'яського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), а/з № 468. Відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Стислий виклад позовних вимог.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказано, що 10 вересня 2021 року, був зареєстрований шлюб між - між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Дніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'яського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Від шлюбі сторони спільних неповнолітніх дітей не мають. Сімейне життя у сторін не склалося. Причиною розпаду сім'ї стали різні погляди на сімейне життя та цінності, втрати почуття любові та пошани один до одного. Подружжя проживає окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет. Подальше збереження шлюбу є неможливим, тому просить суд розірвати шлюб між Позивачем та Відповідачем.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 04 квітня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 29 квітня 2025 року о 09 годині 30 хвилин.
15 квітня 2025 року відповідачем на адресу суду скеровано заяву, в якій просить суд надати йому та позивачу строк у шість місяців для примирення.
Ухвалою суду від 29 квітня 2025 року заяву ОСОБА_2 про надання строку для примирення задоволено. Надано сторонам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення терміном на шість місяців по 28 жовтня 2025 року. Провадження у справі зупинено до закінчення строку для примирення, тобто до 28 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу поновлено та призначено до розгляду на 12 листопада 2025 року.
Позиція сторін по справі.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, однак представником позивача через підсистему «Електронний суд» 30 жовтня 2025 року скерована заяву, в якій просить суд проводити розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань до суду не подав.
Відповідно до ч.1ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому доходить наступних висновків.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.
Так, згідно з ч. 1, 6 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ч.1 ст. 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 Сімейного Кодексу України).
Частиною 2 статті 3 Сімейного Кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст.105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Стаття 112 Сімейного Кодексу України регламентує, що вирішуючи спір про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище при одруженні, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
При вирішенні даного спору, суд виходить із того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 28 лютого 2025 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, про що 10 вересня 2021 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено відповідний актовий запис № 468 (а.с.5).
Від шлюбу сторони спільних неповнолітніх дітей не мають
Зі змісту позовної заяви про розірвання шлюбу вбачається, що спільне життя у подружжя не склалося через наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, втрати почуття любові та поваги один до одного. ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, що вбачається з висловленої нею у позовній заяві позиції.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.
Зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відмова в розірванні шлюбу матиме ознаки примушування до шлюбу, що є недопустимим.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд доходить до переконання, що подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження їхнього шлюбу є неможливим, суперечить інтересам позивача, а тому згідно ст.112 СК України позов підлягає задоволенню повністю.
З огляду на те, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою в прохальній частині заявила про зміну свого прізвища на дошлюбне, у рішенні суду має бути зазначено про вибір заявника прізвища після розірвання шлюбу.
Розподіл судових витрат між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем ОСОБА_1 згідно квитанції про оплату було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн. за подання позову про розірвання шлюбу (а.с.10).
Суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір, який сплачено при подачі позовної заяви до суду у сумі 1211 грн 20 коп.
Керуючись статтями 10, 12, 19, 81, 89, 141, 183, 223, 247 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 вересня 2021 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'яського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), а/з № 468 - розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити позивачу ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):
Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Дата складення судового рішення 12 листопада 2025 року.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА