Справа № 199/13064/25
(1-кп/199/1260/25)
іменем України
12.11.2025 м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі кримінальне провадження № 12025047220000284 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2025, відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Рубаний Міст Новомиргородського району Кіровоградської області, громадянина України, українця, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, командира 3 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , сержанта, зареєстрованого та проживаючого у будинку АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 10.02.2025 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу 17000 грн. Штраф сплачено 11.11.2025.
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.309 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_6
обвинувачений - ОСОБА_3
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Судом визнано доведеним, що сержант ОСОБА_7 будучи раніше засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, на шлях виправлення не став та протягом року після засудження за цією статтею, вчинив нове кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.
Так, сержант ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її в посаді командира 3 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , та таким, що 09 липня 2025 року вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 з метою відбору особового складу, діючи умисно, протягом року після засудження за ст.309 КК України, незаконно, в порушення ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» та ст. ст. 1, 4, 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, 10.07.2025 перебуваючи за адресою м. Дніпро, вул. Карпенка-Карого, біля буд. 22, більш точні час та місце в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, знайшов на землі два згортки фольги з кристалічною речовиною білого кольору, в якому міститься порошкоподібні речовини масою 0,2872 г, 0,2288г, які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого складає 0,1790г, 0,1485г. Після чого у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання амфетаміну масами 0,1790г та 0,1485г, який віднесено до психотропних речовин, обіг якого обмежено, шляхом його привласнення та подальше його зберігання без мети збуту.
Після цього, сержант ОСОБА_3 , діючи умисно, протягом року після засудження за ч.1 ст. 309 КК України, на підставі раптово виниклого злочинного умислу, направленого на незаконне придбання та зберігання вказаної психотропної речовини без мети збуту, самостійно підняв знайдені ним два згортки фольги з кристалічною речовиною білого кольору, в яких містяться порошкоподібні речовини масою 0,2872 г та 0,2288г, які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого складає 0,1790г та 0,1485 г та помістив до салону автомобіля марки «Mitsubishi L-200» д.н.з. НОМЕР_3 , який належить військовій частині НОМЕР_4 та в той час перебував у користуванні останнього, здійснивши таким чином незаконне придбання амфетаміну масою 0,1790г та 0,1485г, який віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено, після чого почав незаконно зберігати його при собі для власного вживання без мети збуту.
У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, 10.07.2025, приблизно о 02:12 годині, порушуючи комендантську годину сержант ОСОБА_3 , зберігаючи при собі та перевозячи в салоні автомобіля марки «Mitsubishi L-200» д.н.з. НОМЕР_3 , який належить військовій частині НОМЕР_4 , раніше знайдені ним два згортки фольги з кристалічною речовиною білого кольору, в яких містяться порошкоподібні речовини масою 0,2872 г та 0,2288г, які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого складає 0,1790г та 0,1485г, був зупинений співробітниками Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на проїзній частині за адресою м. Дніпро, вул. Івана Нечуй-Левицького, буд. 131М. Після чого ОСОБА_3 вийшов з автомобіля та, підійшовши до співробітниками Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, почав з ними спілкування, в ході якого помітно знервував та останніми було застосовано стосовно ОСОБА_3 поверхневу перевірку на підставі ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію». Так, під час проведення вказаного поліцейського превентивного заходу ОСОБА_7 направився до автомобіля марки «Mitsubishi L-200» д.Н.з. НОМЕР_3 , де, відкривши, двері водія лівою рукою з салону взяв два згортки фольги з кристалічною речовиною білого кольору, в яких містяться порошкоподібні речовини масою 0,2872 г, 0,2288г, які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого складає 0,1790г, та 0,1485г, які ОСОБА_3 тримав у лівій руці. На запитання працівників поліції, чи має ОСОБА_3 при собі речі або предмети, обіг яких заборонений, останній повідомив, що має при собі у лівій руці два згортки з психотропною речовиною - амфетамін, яку він зберігає для власного вживання без мети збуту. На місце події було викликано слідчо-оперативну групу відділу поліції №l Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області.
Надалі, 10.07.2025 в період часу з 04:02 годин по 04:16 годин під час проведення огляду місця події, а саме ділянки проїзної частини біля ТОВ «АТБ- Маркет» за адресою: м. Дніпро, вул. Івана Нечуй-Левицького, 131М, ОСОБА_3 надав для огляду працівникам поліції два згортки фольги з кристалічною речовиною білого кольору, в яких містяться порошкоподібні речовини масою 0,2872 г та 0,2288г, які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого складає 0,1790г, та 0,1485г.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні психотропної речовини, без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за ч.1 ст. 309 КК України, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого ОСОБА_3 у суді.
Як пояснив ОСОБА_3 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, він визнає повністю і у вчиненому кається. Не оспорюючи фактичні обставини справи обвинувачений, підтвердив обставини про час і місце вчиненого ним кримінального правопорушення. ОСОБА_3 пояснив, що він будучи засудженим за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу, який наразі сплачено, дійсно знайшов амфетамін, який зберігав і перевозив для власного вживання без мети збуту, але його дії були викриті працівниками поліції.
Крім вказаного, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 також підтверджується, і письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.
Відповідно до протоколу огляду від 10.07.2025 в присутності понятих за участю ОСОБА_3 оглядалась ділянка місцевості біля магазину «АТБ» за адресою: м. Дніпро, вул. Каруни,131М, де перебував ОСОБА_3 із двома згортками «Амфетаміну» в руках.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.07.2025 оглядалась ділянка місцевості біля будинку №22 по вул. Карпенка-Карого у місті Дніпрі.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/105-25/10369-НЗПРАП від 30.07.2025 надані на експертизу порошкоподібні речовини масою 0,2872г, 0,2288г містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну складає 0,1790г, 0,1485г.
Відповідно до постанови про визнання речових доказів від 30.07.2025 в якості речового доказу визнано порошкоподібні речовини масою 0,2872г, 0,2288г містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну складає 0,1790г, 0,1485г та зберігаються у камері схову ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області під порядковим номером 280.
Відповідно до протоколу зняття технічних приладів та технічних засобів що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 19.09.2025 знято показання з нагрудних відео реєстраторів працівників патрульної поліції, які 10.07.2025 були задіяні для відпрацювання події за участі ОСОБА_3 на флеш-накопичувач, який відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 19.09.2025 визнано в якості речового доказу та зберігається в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до протоколу огляду відеозапису від 19.09.2025 проводився огляд флеш-накопичувача, який містить відеозапис з відео-реєстраторів працівників патрульної поліції, з якого вбачається як ОСОБА_3 добровільно видав працівникам поліції для огляду та подальшого вилучення два згортки фольги з порошкоподібною речовиною білого кольору.
Відповідно до протоколу огляду речі від 19.09.2025 та фото таблицею до нього за участю ОСОБА_3 оглядався мобільний телефон марки «Samsung» «Galaxy A56» з сім-картою всередині НОМЕР_5 , ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , який останній надав добровільно.
Відповідно до протоколу огляду відеозапису від 24.09.2025 за участю ОСОБА_3 проводився огляд флеш-накопичувача, який містить відеозапис з відео-реєстраторів працівників патрульної поліції, на якому ОСОБА_3 впізнав себе, як такого, що добровільно видав працівникам поліції для огляду та подальшого вилучення два згортки фольги з порошкоподібною речовиною білого кольору.
3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як такі, що виразилися у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні психотропної речовини, без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за цією статтею.
Як встановлено судом, за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 ОСОБА_3 було засуджено за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 17 000.00 гривень, який він сплатив 11.11.2025, про що свідчить долучена ним квитанція до матеріалів провадження. Тобто станом на 12.11.2025, на день ухвалення вироку за даним провадженням, ОСОБА_3 судимостей не має.
Проте, хоча ОСОБА_3 і не має судимостей, судом не встановлено підстав для перекваліфікації його дій з ч.2 ст. 309 КК України на ч.1 ст. 309 КК України, оскільки ч. 2 ст. 309 КК України передбачає кваліфікуючу ознаку - «ті самі дії, вчиненні протягом року після засудження за цією статтею», за своїм кримінально-правовим змістом і суттю уособлює ознаки таких видів множинності кримінальних правопорушень (вичерпний перелік яких визначений в Розділі VII Загальної частини Кримінального кодексу України), як спеціальна повторність, пов'язана із попереднім засудженням особи (ст. 32 КК України), так і спеціальний рецидив кримінальних правопорушень (ст. 34 КК України). Їх юридичні ознаки як видів множинності кримінальних правопорушень та правові наслідки, визначені в ст. 35 КК України, є однаковими.
При цьому, повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку (ч. 4 ст. 32 КК України).
Тобто, на момент вчинення кримінального правопорушення 10.07.2025 судимість ОСОБА_3 за вироком суду від 10.02.2025 не була погашена, тому в його діях наявна кваліфікуюча ознака, передбачена ч. 2 ст. 309 КК України, - «ті самі дії, вчиненні протягом року після засудження за цією статтею». (Наведені висновки суду узгоджуються з постановою ВС від 21.08.2024 справа №127/16102/23 провадження №51-1225 км 24.)
4.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлені.
5.Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та відсутність обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, є військовослужбовцем, за місцем несення служби характеризується виключно позитивно, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, раніше не судимий.
Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:
вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, позицію обвинуваченого, який просив суворо не карати, також суд враховує відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 309 КК України.
Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Разом із наведеним, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 , без реального відбування покарання та прийшов до висновку про звільнення від відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України та із покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України. Оскільки іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, враховуючи обставини саме даного кримінального провадження, призначення покарання без застосування положень ст.ст. 75,76 КК України, буде досить суворим, та становити надмірний тягар для ОСОБА_3 .
6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 - не обирався.
За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової експертизи.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- порошкоподібні речовини масою 0,2872г, 0,2288г містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масами 0,1790г, 0,1485г (зберігаються у камері схову ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області під порядковим номером 280) - знищити;
- флеш-накопичувач з показаннями нагрудних відео реєстраторів працівників патрульної поліції - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової експертизи в сумі 2 674,20 гривень.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпра ОСОБА_8