Справа №676/7315/25
Номер провадження 2-а/676/174/25
11 листопада 2025 року
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді - Пилипенко І.О.,
за участю секретаря судового засідання - Райтаровського В.І.,
представника позивача - адвоката Якобишеної Т.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення
26.09.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом посилаючись на те, що він перебуваю на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військово-обліковий документ сформований в Резерв+ від 18.09.2025 року). 03 липня 2025 року він був зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після перевірки військово-облікового документа повідомили, що в нього виявлено порушення правил військового обліку та йому необхідно проїхати для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, військово-обліковий документ, який сформовано 01.07.2025 року не міститься інформації про порушення ним правил військового обліку. Після прибуття в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 з правової підтримки лейтенантом юстиції ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення N? 1255 від 03.07.2025 року. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення N? 1255 від 03.07.2025 року вказано, що 03 липня 2025 року о 08 год. 30 хв. при відвідуванні ІНФОРМАЦІЯ_4 , з?ясувалося, що громадянин ОСОБА_1 в порушення ст. ст. 1 та 2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» в цілях військового обліку не пройшов вчасно медичний огляд у військово-лікарській комісії на предмет визначення придатності до військової служби чим вчинив правопорушення передбачене частиною 3 статті 210 КупАП. Разом з цим, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 не зрозуміло на яких підставах поставлено його на військовий облік в їх РТЦК та 03 липня 2025 року о 13:46 год. на порталі «Дія» сформовано його військово-обліковий документ та відповідно до сформованого ВОД вбачається, що він перебуває на обліку в Кам?янець- ІНФОРМАЦІЯ_5 , 03.07.2025 року вказано, що ним пройдено військово-лікарську комісію та він визнаний придатний до військової служби, однак він не подавав заяву на постановку його на військовий облік та не проходив в той день ВЛК (військово-обліковий документ ОСОБА_1 від 03.07.2025 року додаю).
У зв?язку із цим 07.08.2025 року ним направлено заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 із проханням зняти з військового обліку для подальшого перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .
12 вересня 2025 року йому в додатку Монобанк прийшло сповіщення про те, що виконавча служба заблокувала 37630 грн. на рахунку. 16 вересня 2025 року державний виконавець повідомив, що відносно нього відкрито виконавче провадження N? 78962184 за заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження йому стало відомо, що підставою для його відкриття виконавчого провадження та блокування рахунків стала постанова N? 1255 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11.07.2025 року.
Постановою N? 1255 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11 липня 2025 року вирішено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000,00 грн., у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченогоч.3 статті 210 КУпАП.
Вважає, що постанова N? 1255 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11 липня 2025 року є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки він жодного правопорушення не вчиняв, а суть постанови про адміністративне правопорушення не відповідає дійсності.
Ознайомившись із оскаржуваною постановою, вбачається, що при її винесенні взагалі не взято до уваги надіслані ним письмові пояснення, постанова не містить відомостей про те, чи був він присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Також в постанові відсутній підпис про її отримання.
Він не вчиняв вказаного правопорушення, про що було зазначено працівникам Кам?янець- ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 03.07.2025 року йому не приходила повістка для проходження ВЛК, в той же день в присутності працівника Кам?янець- ІНФОРМАЦІЯ_4 ним сформовано в додатку Резерв+ направлення на ВЛК та повідомлено, що в найближчий час він має пройти ВЛК та за місцем своєї реєстрації в м. Чернівці, оскільки в ІНФОРМАЦІЯ_2 розглядається його заява на оформлення відстрочки. А також ним було повідомлено, що 01.07.2025 року подано до ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву на оформлення йому відстрочки на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки він не підлягаю призову на військову службу під час мобілізації, з причини того, що на його вихованні знаходиться неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з інвалідністю віком до 18 років. Також він показав працівникам ТЦК та СП: копію заяви на оформлення відстрочки від 01.07.2025 року, яка ним відправлена.
Просить суд визнати поважними підстави пропуску
ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовом про визнання протиправною та скасування постанови N? 1255 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11 липня 2025 року про накладення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та поновити строки на оскарження постанови N? 1255 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11 липня 2025 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 за N? 1255 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11 липня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 штрафу в сумі 17000,00 грн. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 закрити та стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 30.09.2025 року провадження у адміністративній справі відкрито та справу призначено в спрощеному провадженні з викликом сторін.
23.10.2025 року через систему електронний суд від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого 03.07.2025р. о 08 год. 30 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_4 прибув ОСОБА_1 , даний громадянин є військовозобов'язаною особою та з 2006 року не проходив військово-лікарської комісії при ТЦК та СП (військових комісаріатах). З метою визначення ступеню придатності до військової служби під час мобілізації, в особливий період, ІНФОРМАЦІЯ_10 видано ОСОБА_1 направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією від 03.07.2025 р. №660/10. Однак ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК, про що свідчить Акт про відмову від проходження медичного огляду №9/6997 від 03.07.2025р. За даним фактом, помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 складено протокол №1255 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Як наслідок, постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №1255 від 11.07.2025р. на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000,00 грн. У зв'язку із невиконанням вимог постанови про адміністративне правопорушення та не сплати штрафу в добровільному порядку, 14.08.2025р. вказану постанову направлено до органу державної виконавчої служби. Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від усунення порушень правил військового обліку, зокрема проходження ВЛК, вважається, що останній вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП. В умовах воєнного стану держава зобов'язана мобілізувати всі доступні її ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії російської федерації проти України. ОСОБА_1 в поясненнях до протоколу вказав, що має намір пройти ВЛК в інший день, а також те, що подав заяву на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період. Доводи позивача про подання заяви про відстрочку є безпідставними та необґрунтованими, не підтверджені жодними належними та достатніми доказами.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то вважають, що розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката є неспівмірними зі складністю справи та наданих адвокатом послуг. Звертають увагу суду на те, що матеріали справи не містять доказів (платіжних документів) оплати позивачем послуг. Також, необхідно врахувати, що дана категорія справ є досить поширеною, стала претензійно-правова та судова практика у вирішенні справ у справах про адміністративні правопорушення за ст. ст. 210, 210-1 КУпАП. Тобто, спір у даних правовідносинах не є складним, і не потребує витрати багато часу для підготовлення матеріалів для звернення до суду. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Належні та допустимі докази, які б підтверджували, що представник позивача надав позивачеві послуги саме на суму 17000 грн., відсутні. Отже, відсутні підстави для стягнення вищезазначених витрати позивача на правничу допомогу. Вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме за відмову від проходження ВЛК, вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Таким чином, постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 є правомірною.
28.10.2025 року через систему електронний суд від представника позивача надійшов відповідь на відзив.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явися, його представник адвокат Якобишена Т.Д. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином завчасно, що свідчить довідка про доставку документів через систему електронний суд; подано відзив до суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.
В силу ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що відповідно до копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно копії витягу з реєстру територіальної громади від 16.09.2025 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 з 03.02.2015 року зареєстрований за а дресою: АДРЕСА_1 .
З копії військово-облікового документу, який сформовано 01.07.2025 року слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією витягу з АТС “Резерв+» штрих-код № *2612201993348900007*. Дані уточнено вчасно.
З копії військово-облікового документу, який сформовано 03.07.2025 року (на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією витягу з АТС “Резерв+» штрих-код № *2612201993348900007*. Постанова військово-лікарської комісії 03.07.2025 року придатний. Дата уточнення даних 01.07.2025 року. Дані уточнено вчасно.
Відповідно до копії військово-облікового документу, який сформовано 18.09.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією витягу з АТС “Резерв+» штрих-код № *2612201993348900007*. Постанова військово-лікарської комісії 03.07.2025 року придатний. На підставі п.5 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано відстрочку до 05.11.2025 року. Дата уточнення даних 16.09.2025 року. Дані уточнено вчасно.
Відповідно до копій пояснень ОСОБА_1 від 08.07.2025 року, які направлені ІНФОРМАЦІЯ_4 08.07.2025 року, що підтверджується накладною Укрпошта №5800111787675 та отримано РТЦК 10.07.2025 року, він просить справу про адміністратвине правопорушення закрити, оскільки під час складання протоколу ним було зазначено, що до 03.07.2025 року йому не приходила повістка для проходження ВЛК. В той же день в присутності працівника РТЦК, ним було сформовано направлення на ВЛК в додатку Резерв+ та повідомлено про те, що він пройде військово-лікарську комісію в найближчий час за місцем реєстрації в м. Чернівці. Також повідомлено, що 01.07.2025 року ним подано до ІНФОРМАЦІЯ_12 заяву на оформлення відстрочки на підставі п.5 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з причини того, що має на утриманні дитину з інвалідністю.
08.07.2025 року та 28.07.2025 року адвокатом Якобишеною Т.Д. було направлено адвокатський запит начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 з питаннями щодо суті складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яке отримано РТЦ 10.07.2025 року та 29.07.2025 року.
З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.08.2025 року, яка направлена ОСОБА_1 слідує, що внесення даних до єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про взяття на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , зняття з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 проходить в автоматичному режимі.
Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 від 16.09.2025 року, яка отримана в.о. начальника відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці 16.09.2025 року вх.№14061, останній просить ознайомити його з матеріалами виконавчого провадження №78962184.
З копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 встановлено, що 03.07.2025 р. помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 складено стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , протокол про адміністративне правопорушення №1255 за ч. 3 ст. 210 КУпАП. У протоколі вказано, що 03.07.2025 о 08:30 год. під час відвідування ІНФОРМАЦІЯ_4 з'ясовано, що ОСОБА_1 в порушення ст.ст. 1,2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, п.3.8 Положення про військово лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженого наказом Міністра Оборони України від 14.08.2008 року №402 ОСОБА_1 в цілях військового обліку не пройшов вчасно медичний огляд у військово лікарській комісії на предмет визначення придатності до військової служби.
Громадянину ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України (право не свідчити проти себе) та ст. 268 КУпАП (права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), що підтверджується підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення №1255, а також підписом особи, яка його склала. В поясненнях щодо змісту протоколу ОСОБА_1 зазначено, що направлення на ВЛК йому не приходило, ним було сформовано направлення через Резерв, а тому він має намір пройти його найближчим часом; крім того, подав документи на оформлення відстрочки.
Протокол про адміністративне правопорушення №1255 підписаний ОСОБА_1 та особою, яка склала протокол.
Відповідно до копії Акту про відмову від проходження медичного огляду №9/6997, складеного стрільцем взводу охорони ОСОБА_5 , стрільцем взводу хорони ОСОБА_6 , інструктором мобілізаційного відділення від 03 липня 2025 року про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії для встановлення придатності до військової служби по мобілізації.
11.07.2025 р. т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_7 винесено постанову №1255 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень 00 копійок. Згідно вказаної постанови 03 липня 2025 року о 08 год. 30 хв. при відвідуванні ІНФОРМАЦІЯ_4 , з?ясувалося, що громадянин ОСОБА_1 в порушення ст. ст. 1 та 2 ЗУ «Про військовий обов?язок і військову службу», п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. N? 1487, Постановою Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 р. N? 560, п. 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. N?402. А саме - особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію. У разі проходження резервістами та військовозобов?язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік. ОСОБА_1 в цілях військового обліку не пройшов вчасно медичний огляд у військово-лікарській комісії на предмет визначення придатності до військової служби. При розгляді справи не здобуто доказів звернень ОСОБА_1 з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду" через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Копія постанови від 11.07.2025 №1255 ОСОБА_1 не отримував та його підпис в графі, як особи яка притягується до адміністративної відповідальності відсутній.
Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 із додатками від 01.07.2025 року, яка адресована ІНФОРМАЦІЯ_13 , позивач просить розглянути заяву та оформити йому відстрочку у порядку, визначеному постановою КМУ від 16 травня 2024 року 3560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення дана заява була отримана ІНФОРМАЦІЯ_14 02.07.20225 року.
Згідно копії письмових пояснень до заяви ОСОБА_1 від 01.07.2025 року, яка адресована ІНФОРМАЦІЯ_13 щодо оформлення відстрочки на підставі п.5 ч.1 ст.23 ЗУ «про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вказано, що він є батьком дитини з інвалідністю, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , дана інвалідність встановлено до 26.04.2028 року, а тому не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення дана заява була отримана ІНФОРМАЦІЯ_14 02.07.20225 року.
Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 від 07.08.2025 року, яка отримана ІНФОРМАЦІЯ_1 13.08.2025 року, останній просить зняти його з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 як помилково взятого на облік на підставі порядку та введення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 для подальшого перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 2010 року народження є дитиною з інвалідністю.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_16 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого Новоселицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_17 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_10 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 квітня 2022 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_18 з батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Отже, на дату винесення відповідачем спірної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено, що згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП від 11 липня 2025 року, прийнятою начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_7 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
З матеріалів справи слідує, що 03 липня 2025 року о 08 год. 30 хв. при відвідуванні ІНФОРМАЦІЯ_4 , з'ясувалося, що громадянин ОСОБА_1 в порушення ст. ст. 1 та 2 ЗУ «Про військовий обов?язок і військову службу», п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. N? 1487, Постановою Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 р. N? 560, п. 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. N?402. А саме - особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію. У разі проходження резервістами та військовозобов?язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік. ОСОБА_1 в цілях військового обліку не пройшов вчасно медичний огляд у військово-лікарській комісії на предмет визначення придатності до військової служби. При розгляді справи не здобуто доказів звернень ОСОБА_1 з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду" через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.
Так, згідно з п.3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Враховуючи наведене, суд зауважує, що відмова від проходження військово-лікарської комісії, вчинена в особливий період, є порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що підлягає кваліфікації за частиною 3 статті 210 КУпАП.
Проте, як слідує з долученого до справи витягу з реєстру "Резерв+», який сформовано 01.07.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відповідно до військово-облікового документу перебуває на обліку саме у ІНФОРМАЦІЯ_2 , штрих-код № *2612201993348900007*. Дані уточнено вчасно.
Разом з цим, з копії військово-облікового документу, який сформовано на час складання протоколу про адміністративне правопорушення 03.07.2025 року слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , вже перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією витягу з АТС “Резерв+» штрих-код № *2612201993348900007*. Постанова військово-лікарської комісії 03.07.2025 року придатний. Дата уточнення даних 01.07.2025 року. Дані уточнено вчасно.
Відповідно до копії військово-облікового документу, який сформовано 18.09.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією витягу з АТС “Резерв+» штрих-код № *2612201993348900007*. Як військовозобов'язаний на підставі п.5 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має відстрочку до 05.11.2025 року. Дата уточнення даних 16.09.2025 року.
Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 01.07.2025 року було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву на оформлення йому відстрочки на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки він не підлягаю призову на військову службу під час мобілізації, з причини того, що на його вихованні знаходиться неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з інвалідністю віком до 18 років. Дана заява відповідно до рекомендованого поштового повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_19 02 липня 2025 року.
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_20 від 16.09.2025 року №6/7217 ОСОБА_1 03.07.2025 року пройшов при ІНФОРМАЦІЯ_1 медичний огляд, за результатами ВЛК визнаний придатним до військової служби та був включений в поіменні списки в/ч НОМЕР_2 але був неприйнятий за морально-психологічними якостями.
Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560), який, зокрема, визначає: процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 59 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з пунктом 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Відповідно до пункту 63 Порядку № 560 військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Згідно з пунктом 69 Порядку №560 особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Як вбачається з матеріалів справи на час складання оскаржуваної постанови №1255 від 11.07.20205 року, ОСОБА_1 01.07.2025 року було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем перебування на військовому обліку, заяву про оформлення відстрочки на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Дана заява відповідно до копії рекомендованого поштового повідомлення отримана 02.07.2025 року. Як слідує з долученого до справи витягу з реєстру "Резерв+" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 відповідно до військово-облікового документу перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем реєстрації, як військовозобов'язаний у якого значиться відстрочка до 05.11.2025 року на підставі п.5 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В матеріалах справи відсутні дані щодо розгляду центром заяви про непроходження медичного огляду позивачем до складання зазначених адміністративних матеріалів, оскільки у разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Окрім того, відповідачем не доведено факт відмови позивача ОСОБА_1 від проходження ВЛК, навпаки, з матеріалів справи слідує, що згідно копії військово-облікового документу, який сформовано на час складання протоколу про адміністративне правопорушення 03.07.2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_21 , вказано, що ОСОБА_1 постановою військово-лікарської комісії 03.07.2025 року придатний до військової служби.
Таким чином, пояснення надані позивачем ОСОБА_1 до протоколу від 08.07.2025 року доводять, що на час розгляду оскаржуваної постанови від 11.07.2025 року, ним були подані відповідні документи до ІНФОРМАЦІЯ_7 для отримання відстрочки від мобілізації.
Оскільки відповідачем не доведено правомірності складання постанови від 11.07.2025 року №1255 ІНФОРМАЦІЯ_21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, так як на час складання оскаржуваної постанови самим ТЦК було вказано, що ОСОБА_1 03.07.2025 року пройшов при ІНФОРМАЦІЯ_1 медичний огляд, за результатами якого визнаний придатним до військової служби та отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.5 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Окрім того, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувану постанову №1255 від 11.07.2025 року по притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення, він отримав під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження №78962184 16 вересня 2025 року, що підтверджується відповідною заявою поданою до державної виконавчої служби у місті Чернівці, які долучені ним до матеріалів адміністративної справи. З огляду на викладене, суд вважає, що є підстави поновлення пропущеного строку звернення до суду із вказаним позовом.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то суд виходить з наступного.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Судом встановлено, що 25.04.2024 між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової допомоги №67.
Відповідно до додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №67, сторони домовились, що пункт 4 договору є наступним розмір гонорару адвоката у справі щодо оскарження протоколу про адміністративне правопорушення №1255 від 03 липня 2025 року в досудовому порядку становить 5000 грн., в разі винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення та оскарження до суду розмір гонорару збільшується на 15000 грн. та становить 20000 грн.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 08.07.2025 року ОСОБА_1 сплачено 5000 грн та від 16.09.2025 року ОСОБА_1 сплачено 15000 грн.
Проаналізувавши документи щодо витрат на правничу допомогу суд вважає доведеним факт понесення позивачем витрат на отримання професійної правничої допомоги в цій справі, враховуючи задоволення судом позовних вимог ОСОБА_1 , останній має право на відшкодування витрат за рахунок відповідача.
Разом із цим, з огляду на те, що дана справа є справою незначної складності, а обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, вказує на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу, з урахуванням гонорару в разі задоволення позовних вимог, є неспівмірною зі складністю справи, відтак, суд дійшов висновку, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 3000,00 гривень.
Відтак, з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 має бути стягнута сума витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Керуючись, ст.ст.7, 9, 210, 247, 251, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст.2, 6, 19-20,77, 132, 139, 229, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення №1255 від 11.07.2025 року, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_12 від 11 липня 2025 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову №1255 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_12 від 11 липня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП про накладання ОСОБА_13 штрафу у сумі 17000 грн. а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) судові витрати у розмірі 605,60 грн. судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн..
Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Пилипенко