Справа № 944/1973/25
Провадження №3/944/1338/25
10.11.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Колтун Ю.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
13.04.2025 о 09 год. 05 хв. водій ОСОБА_1 в на а/д Яворів-Грушів 18 км +400 м, керував транспортним засобом марки «BMW 320» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest 6810, а також в медичному закладі -відмовився, що зафіксовано на відеореєстратор №1815. Від керування транспортним засобом водій відсторонений, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином.
Подав письмове клопотання про закриття провадження у справі, у якому заперечив зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини. Вказав, що докази зібрані по справі, не доводять факту вчинення інкримінованого правопорушення, а працівниками поліції було допущено ряд порушень. Так, причиною дій працівників поліції щодо огляду ОСОБА_1 , є не подання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті. Однак ухвалою суду від 23.06.2025 у справі № 944/3145/25 було відкрито провадження у справі про скасування постанови серії ЕНА № 4488962 від 13.04.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно вказана постанова законної сили не набрала і не може бути доказом. Зокрема звернув увагу суду на те, що з наявного в матеріалах справи відеозапису не встановлено факту керування ним транспортним засобом. Крім того, відеозапис не є безперервним. Зазначив, що співробітниками поліції не вжито жодних дій щодо надання йому можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Просив провадження в справі закрити із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, враховуючи вказані обставини.
В ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_2 , пояснив, що 13.04.2025 саме він керував транспортним засобом марки «BMW 320» д.н.з. НОМЕР_1 , однак поставивши машину на узбіччі дороги, він утік думаючи, що до них під'їжджають перцівки ТЦК.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зіст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами".
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормамист. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (надалі Інструкція).
Згідно з п.2 Загальних положень Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.3 Загальних положень зазначеної Інструкції ознаками алкогольного (наркотичного) сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 Загальних положень Інструкції визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На переконання судді, вина правопорушника підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 13.04.2025 серії ЕПР 1№299067, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій, в ньому вказані ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені поліцейським у ОСОБА_1 , та дії водія щодо ухилення від огляду, є вказівка на порушення вимог п. 2.5 ПДР та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП; протокол містить і відмітку про роз'яснення ОСОБА_1 положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, однак останній від підпису відмовився;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.04.2025 до Яворівська«ЦРЛ», зі змісту якого встановлено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатами якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;
- відеозаписами на DVD-R диску з нагрудних камер спостереження працівників поліції.
Зазначені докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є повними, такими, що доповнюють одне одного, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст.251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Обговорюючи позицію ОСОБА_1 щодо неправомірності дій працівників поліції та про відсутність достатніх доказів керування ним транспортним засобом суддя не може взяти до уваги ці твердження з наступних підстав.
Під час відтворення відеофайлів із нагрудних камер поліцейських, які оформляли правопорушення вбачається, що на проїжджій частині автомобільної дороги на відкритій місцевості знаходиться марки «BMW 320» д.н.з. НОМЕР_1 . В процесі спілкування поліцейські повідомили ОСОБА_1 , який стояв поруч, про підозру керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, при цьому запропонували пройти огляд на визначення такого стану. На що ОСОБА_1 ухиляючись від проходження вказав, що автомобілем не керував. Працівники поліції намагалися переконати водія, що його дії можуть бути розцінені як незгода з проходженням огляду, а також наслідки відмови від проходження такого огляду. Проте ОСОБА_1 так і не погодився пройти огляд. Після чого, були складені матеріали про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Хоча матеріали відеозапису не містять фіксації факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , проте обстановка, яка супроводжувала складання протоколу щодо останнього свідчить про те, що саме останній був водієм, оскільки інші особи, які б могли керувати транспортним засобом на місці зупинки не були присутніми.
Вказані відеозаписи узгоджуються з іншими наявними у справі доказами.
Суд наголошує, що незначна тривалість відеозаписів є тим не менше достатньою для підтвердження фактів, вказаних у протоколі.
Поліцейським долучено до протоколу необхідні фрагменти відеофайлів, які відтворюють відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп'яніння. Суд звертає увагу на те, що дані відеозаписи є об'єктивним доказом, тобто такими, які в процесі доказування не встановлюється від людей і не залежить від їх суб'єктивного сприйняття певних обставин. Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону.
Письмові доводи про те, що на вказаному носії відсутня відеофіксація факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тому в діях останнього відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя оцінює критично і відхиляє як необґрунтовані.
Суддя ставиться критично і до пояснень свідка ОСОБА_3 , оскільки такі не знайшли підтвердження при дослідженні матеріалів справи, даний свідок не був опитаний поліцейськими і на нього не вказував і сам ОСОБА_1 на час відеофіксації події. Водночас, суддя дійшов висновку, що пояснення надані суду спрямовані на уникнення відповідальності ОСОБА_1 , а викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості по суті порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам та підтверджуються дослідженими судом доказами.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції чи того, що до ОСОБА_1 із їх сторони було необ'єктивне ставлення, навпаки, з долученого відеозапису вбачається, що працівники поліції належним чином роз'яснили ОСОБА_1 підстави зупинки та роз'яснили процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Окрім того, в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у ньому відомостями та процедурою оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Однак зауважень чи заперечень щодо процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення, у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловлював, та відмовився від надання пояснень та поставити підпис в протоколі.
Не беруться до уваги і доводи ОСОБА_1 про те, що ухвалою суду по справі №944/3145/25 було відкрито провадження у справі про скасування постанови серії ЕНА №4488962 від 13.04.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки вказана обставина жодним чином не спростовує факту керування ним транспортним засобом.
Суд дійшов до висновку, що письмове клопотання ОСОБА_1 не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Суду не було надано належних доказів, які б спростовували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо наявності його провини.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та вважає за необхідне застосувати до нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 36, 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять ) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.
Суддя Юрій КОЛТУН