Справа №463/10846/25
Провадження №1-кс/463/10322/25
12 листопада 2025 року м. Львів
Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги представника Військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за повідомленням військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2025 за вих.№7931 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
11.11.2025 року через систему «Електронний суд» скаржник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за повідомленням військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2025 за вих.№7931 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Також, просить поновити строк на подачу такої скарги, пропущений з поважних причин. Просячи поновити, пропущений з поважних причин строк на звернення до суду із скаргою, скаржник зазначив про те, що про оскаржувану бездіяльність військовій частині стало відомо після отримання відповіді від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, відповідно до якого Територіальним управлінням Держаного бюро розслідувань розташованого у м. Львів, було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР. Повідомлення Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові надійшло до військової частини 05.11.2025.
Крім того, просить суд врахувати обставини, відповідно до яких військова частина НОМЕР_1 безпосередньо з моменту вторгнення в Україну російських військ здійснює участь у зміцненні обороноздатності Країни, підготовці Захисників для її оборони, а відтак об'єктивно не може відстежувати всі направлені повідомлення про вчинення КП та дати відкриття кримінальних проваджень по ним.
У зв'язку із наведеними обставинами скаржник просить поновити строк на звернення до суду із скаргою, пропущений з поважних причин.
Оглянувши матеріали скарги та додані до неї письмові документи вважаю, що такі слід повернути скаржнику з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.304 КПК України, скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно з положеннями ч.1 ст.304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Аналіз вказаних положень законодавства з урахуванням позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, висловленої «Узагальненнях «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 року свідчить про те, що обчислення десятиденного строку для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності беручи до уваги положення ч. 1 ст. 214 КПК, згідно з якою внесення відомостей до ЄРДР здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви, а також положення ч. 5 ст. 115 КПК, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей.
Як вбачається зі матеріалів скарги скаржник оскаржує бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за заявою (повідомленням від 07.08.2025 за вих.№7931 ).
Поряд з цим скаржник просить поновити строк на подачу скарги, оскільки такий пропущено з поважних причин, зазначаючи при цьому, що про оскаржувану бездіяльність військовій частині стало відомо після отримання відповіді від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, відповідно до якого Територіальним управлінням Держаного бюро розслідувань розташованого у м. Львів, було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР. Повідомлення Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові надійшло до військової частини 05.11.2025.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого скаржником клопотання про поновлення строку на звернення до суду із скаргу суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням наведеного слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню.
Також суд звертає увагу, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Оцінюючи наведені скаржником в заяві про поновлення строку причини пропуску строку на звернення до суду із скаргою на предмет їх поважності суд вважає, що вказані скаржником обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку.
По-перше, як зазначено вище аналіз положень статті 214 КПК України у взаємозв'язку із ст.304 КПК України дає підстави стверджувати про те, що бездіяльність уповноваженої особи, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення, підлягає оскарження протягом 10-денного строку з моменту вчинення такої бездіяльності, який обраховується після закінчення, передбаченого ст..214 КПК України строку на внесення відомостей до ЄРДР (невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення).
З огляду на те, що заява (повідомлення) від 07.08.2025 за вих.№7931 про вчинення кримінального правопорушення із відповідними матеріалами надійшла на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, не пізніше 01.09.2025 року, що стверджується відбитком штрих коду №49768зкп-25/п від 01.09.2025 року ТУ ДБР у м.Львові на відповідному повідомленні, яке долучено скаржником до матеріалів скарги і вказаної обставини скаржник не оспорює. А відтак 24-годинний строк для реєстрації відомостей закінчився 02.09.2025 року, а тому зі скаргою скаржник мав право звернутись уже починаючи з 03.09.2025 року до 12.09.2025 року включно, а звернувся лише 11.11.2025 року відповідний документ зареєстровано у системі «Електронний суд».
По-друге, труднощі в організації належного виконання цивільних обов'язків військовослужбовцями військової частини не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають звернутися до суду із скаргою в межах встановленого законодавством строку на звернення до суду із скаргою. Таким чином, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб військової частини є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
А також слідчий суддя враховує те, що скаржником не надано до суду доказів того, що всі особи військової частини відповідальні за претензійно-позовну роботу, без покладення обов'язків, залучені по даний час до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в різних областях України, що фізично унеможливило здійснення діяльності претензійно-позовної роботи та звернення з цією скаргою до суду.
А відтак суддя приходить до висновку, що заявлене у даній справі скаржником клопотання про поновлення строку є необґрунтованим та безпідставним. А тому таке, на думку суду, до задоволення не підлягає.
З урахуванням вищенаведеного, приходжу до висновку, що скаргу слід повернути скаржнику, оскільки така подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою ст.304 КПК України, а підстав для його поновлення слідчий суддя за заявою особи не знайшов, оскільки зазначені такі скаржником у поданій скарзі не відповідають ознакам поважності.
Керуючись ст.ст. 303,304 КПК України, суд, -
постановив:
В заяві про поновлення строку на подання скарги відмовити.
Скаргу представника Військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за повідомленням військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2025 за вих.№7931 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє його права повторно звернутися до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені статтею 395 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1