Дата документу 12.11.2025
Справа № 334/8029/24
Провадження № 2-во/334/111/25
про виправлення описки
12 листопада 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
за участю секретаря Мохунь М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний банк» про виправлення описки в рішенні суду у справі №334/8029/24 за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
10.11.2025 року, представник Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний банк» Донцова Євгенія Олександрівна надала до суду заяву про виправлення описки у судовому рішенні, в якій зазначила, що при підготовці тексту виконавчого листа було допущено описку, а саме помилково зазначено невірну адресу боржника « АДРЕСА_1 » тоді як правильно « АДРЕСА_2 .».
Представник заявника просить суд , Виправити описку в Рішенні №334/8029/24 від 23 грудня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя, а саме помилково зазначено невірну адресу боржника « АДРЕСА_1 » тоді як правильно « АДРЕСА_2 .».
Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про виправлення описки, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 269ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Зі змісту вказаної норми випливає, що виправленню підлягають описки та арифметичні помилки, «допущені в рішенні». З буквального тлумачення норми видно, що мова йде про описки, допущені під час складання судового рішення. Тобто суб'єктом, який може припуститися помилки під час складання рішення, є виключно суд.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29 січня 2021 року у справі №22-ц/354/11.
Описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: 1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; 2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; 3) до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям:
- вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо);
- таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом;
- помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Арифметичні помилки - це помилки, пов'язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07.05.2020 року в справі №576/599/17-ц).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Судом встановлено, що 23 грудня 2024 року Ленінським районним судом міста Запоріжжя було винесено рішення у цивільній справі № 334/8029/24 за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором №2001347219901 від 04.07.2019 року в розмірі 72121,42 грн. та судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп).
Суд звертає увагу представника Акціонерного Товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», що в резолютивній частині рішення суду, а саме в розділі «Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України» зазначено адреса реєстрації відповідача ОСОБА_1 за адресою « АДРЕСА_2 ».
Чому представник заявника дійшов висновку, що в рішенні суду зазначено невірну адресу боржника, суду невідомо.
В той же час, в мотивувальній частині рішення суду було вказано, що згідно відповіді УДМС України в Запорізькій області, місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що є тимчасово окупованою територією України.
Крім того, згідно відповіді Мінсоцполітики від 05.11.2024 року, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 з 09.10.2023 року, телефон НОМЕР_1 .
Саме з огляду на вищевикладене, в виконавчому листі у справі 334/8029/24, який було видано 01.08.2025 року в графі «адреса (постійне або останнє місце проживання боржника)» зазначена адреса фактичного проживання відповідача, як внутрішньо-переміщеної особи АДРЕСА_3 .
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що у рішенні суду від 23.12.2024 року та у виконавчому листі, який видано 01.05.2025 року вірно зазначені дані відповідача ОСОБА_1 , тому у задоволенні заяви про виправлення описки, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний банк» про виправлення описки в рішенні суду у справі №334/8029/24 за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Баруліна Т. Є.