Справа № 331/6498/25
Провадження № 1-кс/331/2066/2025
10 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082020000981 від 04.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
І. Короткий виклад клопотання.
Слідчий СВ Відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час проведення огляду місця події 04.11.2025 року за адресою АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон «NOMI» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_3 .
Враховуючи, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що речі, вилучені під час огляду, мають істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі сліди скоєного кримінального правопорушення, а також містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та на них необхідно накласти арешт відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів та проведення подальших експертиз.
ІІ. Позиція учасників розгляду клопотання.
Слідчий підтримав подане клопотання, надавши заяву про розгляд клопотання без його участі.
Володілець майна, на яке просить накласти арешт - ОСОБА_5 надала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення клопотання слідчого не заперечувала.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання слідчого проведено без фіксації судового процесу.
ІІІ. Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчим відділенням Відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження №12025082020000981 від 04.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно обставин, викладених у клопотанні, 04.11.2025 о 11:30 до відділу поліції №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що 04.11.2025 у приміщенні ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 36, у передачі, яка надійшла від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході огляду посилки у полімерному прозорому пакеті у суміші розчинної кави виявлено речовину невідомого походження, яка зовні схожа на наркотичну.
04.11.2025, під час проведення огляду кімнати прийому-передачі у приміщенні ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 36, слідчим виявлено та вилучено мобільний телефон марки «NOMI», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Водафон» з абонентським номером: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який упаковано до спецпакету «PSP2452625».
IV. Досліджені докази.
Слідчим суддею було досліджено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025082020000981 від 04.11.2025 року; постанова про створення слідчої групи у цьому кримінальному провадженні; протокол огляду місця події від 04.11.2025 року, відповідно до якого слідчий СВ Відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 в присутності понятих оглянула приміщення прийому-передачі ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за адресою м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 36. ОСОБА_5 було видано мобільний телефон марки «NOMI» з сім-картою Водафон із номером НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , окрім того було вилучено змиви на марлевий тампон з лівої та правої рук ОСОБА_5 ; допит свідка ОСОБА_7 працівника ДУ «Запорізький слідчий ізолятор»; письмові пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які залучалися у якості понятих; письмові покази ОСОБА_6 який підтвердив, що попрохав дружину передати йому продукти харчування, про те, що дружина в посилці поклала заборонені речі йому було невідомо
V. Нормативно-правове обґрунтування.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його чинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому діючим КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у діючим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 діючого КПК України.
Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
VI. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали.
Матеріали клопотання містять інформацію, що дає обґрунтовані підстави вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, а саме передача наркотичну речовину у місця попереднього ув'язнення.
У клопотанні слідча просить накласти арешт на мобільний телефон особи, яка можливо передавала заборонену речовину у місця попереднього ув'язнення. Слідчим у клопотанні доведено, що у мобільному телефоні може бути виявлена інформація, яка може бути використана як доказ у кримінальному провадженні. Тому майно, на яке просить накласти арешт слідчий відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про які ідеться у клопотанні слідчого та вони співмірні із завданнями, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.
З цих підстав,
Керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082020000981 від 04.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження на мобільний телефон «NOMI» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_3 вилучений під ччас проведення огляду місця події 04 листопада 2025 року в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» за адресою місто Запоріжжя, вулиця Перша Ливарна, будинок 36, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, його захисника, у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.
Ця ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1