Справа № 309/2797/15-к
Провадження № 1-кп/309/152/20
03 листопада 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілих ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст кримінальне провадження №12015070050000311 від 9 березня 2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бобовище Мукачівського району Закарпатської області, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 8 березня 2015 року, близько 15 годині 30 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 , разом з пасажиркою ОСОБА_7 , рухаючись заднім ходом з прилеглої території провулку навпроти будинку №32 по вулиці Миру в с.Велятино Хустського району Закарпатської області, в умовах обмеженої оглядовості, не забезпечив безпеку руху та грубо порушив вимоги п.1.3, 1.4, 1.5, 1.10, 10.1, 10.2, 10.7 «г», 10.9 та 10.10 Правил дорожнього руху України, розпочав виконувати маневр розвороту, не надавши перевагу мотоциклу марки «Suzuki», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який разом з неповнолітньою пасажиркою ОСОБА_9 , рухався по головній вулиці Миру в с.Велятино Хустського району Закарпатської області, в напрямку м.Хуст, чим допустив зіткнення з вказаним транспортним засобом, водій якого ОСОБА_8 не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виявлення ним небезпеки для його руху.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу марки «Suzuki» ОСОБА_8 , згідно висновку судово-медичної експертизи №148 від 13.03.2015, отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних забійних ран обличчя, садна верхніх та нижніх кінцівок та закритого перелому човникоподібної кістки лівої кисті, які відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, а його пасажирка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно висновку судово-медичної експертизи №31 від 06.04.2015 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої ЧМТ, яка супроводжувалась переломом кісток склепіння та основи черепу, субарахноїдальним крововиливом, забоєм речовини головного мозку та ускладнилось набряком, що і явилось безпосередньою причиною її смерті року в реанімаційному відділенні Хустської РЛ.
Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дорожньо-транспортної події, вкладаються у час пригоди та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої та отримання потерпілим тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Таким чином своїми діями ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.1.3, 1.4, 1.5, 1.10, 10.1, 10.2, 10.7 «г», 10.9 та 10.10 Правил дорожнього руху України:
-u.l.3 ПДРУ: Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;
-п.1.4 ПДРУ: Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила;
-п.1.5 ПДРУ, зміст якого полягає у тому, що: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
-п.1.10 ПДРУ: Терміни й визначення в ПДР України, в яких зазначено і вимагається від водіїв їх дотримуватись та враховувати під час руху, а саме:
-автомобільна дорога - частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами /мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами/ та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг;
-дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують /з урахуванням пори року, періоду доби і атмосферних явищ/ стан проїзної частини та дорожню розмітку;
-дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризують дорожні умови, наявність перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивність і рівень організації дорожнього руху, які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху;
-дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів /за винятком вимоги звільнити займану смугу руху/, якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;
-перевага - право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорожнього руху;
-оглядовість - об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія;
-небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки /у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її/ або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку;
-населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48;
-п.10.1 ПДРУ - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
-п.10.2 ПДРУ - виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає;
-п.10.7 ПДРУ - розворот забороняється: г)за видимості дороги менше 100м. хоча б в одному напрямку;
-п.10.9 ПДРУ - під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб;
-п.10.10 ПДРУ - забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в'їздах і виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю.
Невиконання водієм ОСОБА_5 вказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками, а саме: смертю неповнолітньої пасажирки ОСОБА_9 та тілесними ушкодженнями середнього ступеня тяжкості у водія мотоцикла марки «Suzuki» ОСОБА_8 ..
Потерпілим ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_5 був заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, на загальну суму 193378грн.42коп. /матеріальна шкода - 43378грн.42коп.; моральна шкода - 150000грн.00коп./.
Потерпілою ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_5 був заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, на загальну суму 311700грн.00коп. /матеріальна шкода - 11700грн.00коп.; моральна шкода - 300000грн.00коп./.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, не визнав та пояснив суду, що 8 березня 2015 року, близько 15 години, він разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 на автомобілі марки «Опель Омега» приїхали в с.Велятино Хустського району до своїх родичів, які проживають там по вулиці Миру. Приїхавши в с.Велятино, він повернув до провулку, що знаходиться з лівої сторони по вулиці Миру в с. Велятино з напрямку його руху. Заїхавши до даного провулку на відстань біля чотирьох метрів, він зупинився і повідомив своїй дружині, що необхідно виїхати з даного провулку, оскільки, якщо вони затримаються, то у нічну пору доби важко розвертатись. Він увімкнув задню передачу на автомобіля і почав рухатись з провулку до головної дороги. Зупинившись на виїзді з провулку, він подивився ліворуч та праворуч, щоб впевнитись у відсутності транспортних засобів на головній дорозі і, побачивши, що жодного з транспортних засобів немає, він продовжив рух заднім ходом в напрямку центру села Велятино, і, виїхавши до осьової лінії, він зупинився. Після чого він знову почав рух вперед, здійснюючи маневр з метою припаркування свого автомобіля до правого тротуару. Коли він знаходився в межах осьової лінії та розпочинав рух вперед мотоциклу він не бачив. Проїхавши біля одного метра він відчув удар в праву передню частину автомобіля і тоді побачив мотоцикл з правої сторони, який виїхав на бордюр тротуару і здійснив зіткнення з парканом. Він одразу вийшов із автомобіля та підійшов до дівчини, щоб надати їй першу медичну допомогу, оскільки він є лікарем. Потім він підійшов до свого автомобіля і з метою забезпечення руху інших транспортних засобів, він, не подумавши передвинув свій автомобіль на 2-3 метри вперед ближче до правого краю проїзної частини дороги. Через якийсь час травмовану дівчину відвіз до Хустської лікарні інший автомобіль, так як стан дівчини був критичний. Він не визнає свою втину, оскільки вважає, що в момент початку його руху вперед, він був учасником руху по головній дорозі. Цивільні позова ОСОБА_8 та ОСОБА_10 він не визнає.
Однак, такі твердження обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає надуманими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, здобутими в ході досудового слідства та дослідженими під час судового розгляду.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що влітку 2014 році придбав мотоцикл марки «Сузукі», номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3 . 8 березня 2015 року, близько 15 години, він разом зі своєї дівчиною - ОСОБА_9 , їхали на його мотоциклі до кафе «Касарня», що знаходиться в с.Велятино Хустського району. Він був за кермом свого мотоциклу, рухався зі швидкістю біля 60 км/год., ближче до правого тротуару, а саме - на відстані біля одного метру. Проїхавши правостороннє заокруглення по вулиці Миру в с.Велятино, в напрямку м.Хуст, на відстані близько 20-30 метрів від його мотоцикла, він побачив легковий автомобіль марки «Опель Омега» сірого кольору, який виїжджав заднім ходом на проїзну частину дороги, по якій він їхав, із провулку, що розташований праворуч по напрямку його руху. Тоді він одразу почав гальмувати, але це не допомогло і сталося зіткнення лівою передньою частиною його мотоциклу з правою частиною крила та колеса автомобіля марки «Опель Омега» /як пізніше він дізнався - під керуванням водія ОСОБА_5 /. Від даного удару його мотоцикл відкинуло до паркану з правої сторони, а його разом з ОСОБА_9 викинуло з мотоциклу. Пізніше, коли він знаходився у лікарні разом з ОСОБА_9 , то зі слів мешканців с.Велятино він дізнався, що водій автомобіля «Опель Омега» ОСОБА_5 перемістив свій автомобіль з положення, в якому він знаходився, одразу після вказаної ДТП. ОСОБА_9 померла в лікарні, а він в ДТП отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 просив призначити відповідно до Закону. Ним був заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, на загальну суму 193378грн.42коп. /матеріальна шкода - 43378грн.42коп.; моральна шкода - 150000грн./, який він та його представник ОСОБА_4 повністю підтримали в судовому засіданні.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що ОСОБА_9 - її внучка. Обставини ДТП, в якій вона загинула, їй невідомі. Міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 просила призначити відповідно до Закону. Нею був заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, на загальну суму 311700грн.00коп. /матеріальна шкода - 11700грн.00коп.; моральна шкода - 300000грн./, який вона та її представник ОСОБА_4 повністю підтримали в судовому засіданні.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що 8 березня 2015 року він з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 знаходились біля кафе «Касарня» в с.Велятино. Близько 14 години, ОСОБА_13 разом з ОСОБА_14 на мотоциклі марки «Сузукі» поїхали в центр села Велятино, а через декілька хвилин він поїхав слідом за ними, але по вулиці Миру в Велятино побачив мотоцикл «Сузукі», що знаходився біля тротуару та ОСОБА_9 , яка лежала на тротуарі. Тоді, він разом з ОСОБА_8 одразу поклали ОСОБА_14 до автомобіля та відвезли до лікарні.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що 8 березня 2015 року він знаходився вдома та відпочивав, так як був вихідний день. Близько 14-15 години, він почув удар. Вийшовши на вулицю, він побачив мотоцикл червоного кольору, який знаходився на проїжджій дорозі в напрямку міста Хуст біля тротуару. На відстані десь 30 метрів від мотоциклу в напрямку центра с.Велятино знаходився автомобіль «Опель Омега». Розташування даного автомобіля було таким чином, що частина автомобіля була на зустрічній смузі руху, при цьому автомобіль перегородив проїжджу частину дороги. В той час, коли він підходив до місця ДТП, то побачив як невідомий громадянин /як пізніше він дізнався, що це був водій автомобіля марки «Опель Омега»/ сів за кермо свого автомобіля і від'їхав з місця скоєння ДТП на відстань біля 10 метрів у напрямку м.Хуст, а саме ближче до мотоциклу. Коли він підійшов ближче, то побачив, що водій «Опель Омега» сів за кермо автомобіля і повернувся до попереднього місця, але автомобіль розташував не в такому положенні, як він його бачив перед переміщенням.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що 8 березня 2015 року, близько 15 години, в с.Велятино він підійшов до місця ДТП та побачив мотоцикл червоного кольору, який знаходився на проїжджій частині дороги в напрямку міста Хуст, біля тротуару, безпосередньо на тротуарі лежала ОСОБА_14 , а на відстані від даного мотоциклу біля 30 метрів в напрямку центра села Велятино знаходився автомобіль марки «Опель Омега». Розташування даного автомобіля було таким чином: задня частина автомобіля знаходилась на зустрічній смузі руху біля одного метру, передня частина автомобіля знаходилась на відстані одного метру до правого тротуару в напрямку міста Хуст. В той час коли він підходив до місця ДТП, то побачив, як невідомий йому громадянин /як пізніше він дізнався, що це був водій автомобіля марки «Опель Омега»/ сів за кермо свого автомобіля і від'їхав з місця ДТП на відстань біля 5 метрів у напрямку міста Хуст, а саме ближче до мотоциклу. Коли він знаходився біля місця ДТП, то громадяни, що зібралися, почали говорити цьому водію, чому він перемістив автомобіль, на що той відповів, що його автомобіль заважав проїзду транспортних засобів. Після цього, цей водій сів за кермо автомобіля і повернувся до попереднього місця, але авто розташував не в такому положенні, як він його бачив перед переміщенням. Через декілька секунд попутнім транспортом було доставлено ОСОБА_9 до лікарні, а через деякий час приїхали працівники міліції.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що 8 березня 2015 року, він разом з друзями знаходився у кафе «Касарня» в с.Велятино. Близько 15 години, йому повідомили, що по вулиці Миру в селі Велятино сталася ДТП. Коли він підійшов до місця цього ДТП, то побачив мотоцикл червоного кольору, який знаходився на проїжджій частині дороги в напрямку міста Хуст біля тротуару, а на відстані від даного мотоциклу біля 30 метрів в напрямку центру села Велятино знаходився автомобіль марки «Опель Омега». Той автомобіль був розташований наступним чином: задня частина авто знаходилась на зустрічній смузі руху біля одного метру, передня частина автомобіля знаходилась на відстані біля одного метру до правого тротуару в напрямку міста Хуст. Знаходячись на тротуарі, він побачив, що водій автомобіль «Опель Омега» почав штовхати даний автомобіль, а саме, тримаючись за передню стійку, кермуючи кермом, відштовхував автомобіль від попереднього розташування на відстань біля одного метру від попереднього розміщення транспортного засобу. Після цього він повернувся до кафе «Касарня», а через двадцять хвилин він знову проходив біля місця ДТП, де побачив, що автомобіль марки «Опель Омега» знаходився прямо в напрямку міста Хуст на своїй смузі руху на відстані чотирьох метрів від попереднього положення. .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що 8 березня 2015 року, близько 15 години, вони разом з її чоловіком ОСОБА_5 виїхали на автомобілі її чоловіка марки «Опель Омега», з дому з м.Хуста до с.Велятино до родини. Керував автомобілем ОСОБА_5 , а вона була пасажиркою на передньому сидінні біля водія. Рухаючись по центральній автодорозі по вулиці Миру, в с.Велятино, вони повернули ліворуч, заїхавши у провулок десь біля 5-6 метрів, де зупинились. Після чого її чоловік ОСОБА_5 сказав, що так як на дорозі немає людей та відсутній рух транспортних засобів, то він вирішив припаркуватися на центральній дорозі. Її чоловік розпочав рух назад, зупинившись перед виїздом на головну дорогу, після чого він знову впевнився у відсутності транспортних засобів і продовжив рух назад, таким чином, розвернув автомобіль передньою частиною в напрямку м.Хуст. Ні її чоловік, ні вона не бачили ніякого мотоциклу на головній дорозі. Проїхавши вперед близько 1 метру вони з чоловіком відчули сильний удар в передню частину автомобіля. Вони з чоловіком вийшли з автомобіля та побачили мотоцикл марки «Сузукі» та його водія, який лежав біля паркану, при цьому в нього не було шльому, а біля самого мотоцикла лежала дівчина, яка була без свідомості. Її чоловік ОСОБА_5 надав першу медичну допомогу дівчині, попросив її зателефонувати до швидкої допомоги та міліції. Але так як дівчині потрібна була негайна медична допомога, її відвезли до Хустської лікарні на попутному транспортні, а вона з чоловіком залишились на місці пригоди та дочекалися працівників міліції.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується також сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні письмових та речових доказів, а саме:
-витягом з ЄРДР від 09.03.2015 /арк.крим.пров. №12015070050000311 - 3/;
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 8 березня 2015 року зі схемою та фототаблицею, згідно якого було зафіксовано місце ДТП /арк.крим.пров. №12015070050000311 - 10-17/;
-протоколом огляду транспортного засобу - мотоциклу марки «Сузукі», номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3 , від 17 березня 2015 року з фототаблицею /арк.крим.пров. №12015070050000311 - 26-31, 33-34/;
-протоколом огляду транспортного засобу - автомобіля марки «Opel Omega» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з фототаблицею /арк.крим.пров. №12015070050000311 - 36-41, 43-44/;
-висновком експерта судово-медичної експертизи №31 трупа ОСОБА_9 , згідно якого:
Смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, настала внаслідок відкритої ЧМТ, яка супроводжувалась переломом кісток склепіння та основи черепу, субарахноїдальним крововиливом, забоєм, маляцією речовини головного мозку та ускладнилась набряком, що і явилось безпосередньо причиною її смерті.
Дана причина смерті підтверджується виявленням при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, перелому кісток склепіння та основи черепу, крововиливів під м'які оболонки мозку, дрібно-крапкових крововиливів з маляцією речовини головного мозку, борозни ущемлення.
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, виявлені наступні тілесні ушкодження:
-ушиті рани у правій та лівій скронево-тім'яній ділянці;
-трахеостомічна трубка на передній поверхні шиї;
-трепанаційні отвори в правій та лівій скронево-тім'яних ділянках;
-перелом кісток склепіння черепа;
-перелом кісток основи черепа;
-крововилив під м'які мозкові оболонки;
-дрібнокрапкові крововиливи з маляцією речовини головного мозку;
-крововилив під м'які тканини голови зі сторони внутрішньої поверхні в чолово-тім'яно-скроневій ділянці обох півкуль;
-садна: правої скроневої ділянки, правого та лівого колінного суглобу, лівого передпліччя;
-синець в правій орбітальній ділянці;
-садна: у середній третині лівого плеча по задній поверхні, спинки носа, в ділянці проекції правої скулової дуги.
Тілесні ушкодження у вигляді ушитих ран: в правій та лівій скронево-тім'яних ділянках голови, трепанаційних отворів, трахеостомічної трубки виникли внаслідок надання кваліфікованої медичної допомоги і при визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймаються.
Всі інші вищезазначені тілесні ушкодження виникли внаслідок наступного механізму: удар рухаючогося мотоцикла об облицювання автомобіля з наступним падінням, ударянням та ковзанням тіла по підлеглих покривах дороги під час ДТП і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням її смерті, і вкладаються в час пригоди, що мала місце 08.03.2015.
Вищевказані тілесні ушкодження стосовно живих осіб - мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень згідно пункту 2.1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».
Згідно медичної карти стаціонарного хворого смерть ОСОБА_9 , констатована 18.03.2015, о 6 годині 15 хвилин.
Яких-небуть захворювань, які б могли впливати на причину смерті ОСОБА_9 при судово-медичній експертизі трупа не виявлено /арк.крим.пров. №12015070050000311 - 87-92/;
-висновком експерта судово-медичної експертизи №148 ОСОБА_8 , згідно якого:
При судово-медичній експертизі на тілі ОСОБА_8 , 1993 року народження, виявлено наступні тілесні ушкодження:
-ушиті рани: в правій скроневій ділянці, в ділянці правої брови, в ділянці спинки носа; синець в правій орбітальній ділянці;
-садна в ділянках: нижньої губи зліва, лівої сідниці.
Згідно довідки травматолога та рентгенографії лівої кисті, заповненої на його ім'я, встановлено діагноз: «Множинні забійні рани обличчя, садна верхніх і нижніх кінцівок, тулуба. Закритий перелом човниковоподібної кістки лівої кисті.
Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по механізму удару при падінні з рухаючогося мотоцикла і вкладаються в час події, що мала місце 08.03.2015.
Вищевказані тілесні ушкодження потягли за собою більше 21 дня і по цій ознаці згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, їх слід кваліфікувати як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості /арк.крим.пров. №12015070050000311 - 94-96/;
-висновком судової автотехнічної експертизи №35/03 з фототаблицею, згідно якого:
1.На момент проведення огляду транспортного засобу робоча гальмівна система
автомобіля «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_4 , була-працездатною і її технічний стан відповідав вимогам ПДР України.
2.При дослідженні системи рульового керування автомобіля «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_4 , встановлено, що на момент проведення огляду транспортного засобу система рульового керування знаходилася в стані відмови внаслідок деформації деталей. З технічної точки зору, вказана несправність даної системи управління є наслідком ДТП.
3.Враховуючи як характер загальних пошкоджень, які отримав досліджуваний Автолмобіль, так і характер вказаних вище несправностей його систем управління, дана експертиза має підстави зробити висновок про те, що, з технічної точки зору, пошкодження деталей рульової системи вказаного автомобіля є наслідком ДТП /арк.крим.пров. №12015070050000311 - 128-133/;
-висновком судової автотехнічної експертизи №34/03 з фототаблицею, згідно якого:
1.На момент проведення огляду транспортного засобу робоча гальмова система мотоцикла «SUZUKI GSX600 F», номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3 , була справною, відповідала вимогам ПДР і заводу-виробника.
2.При дослідженні системи рульового керування мотоцикла «SUZUKI GSX600 F», номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3 , встановлено, що на момент огляду і експертної перевірки дана система була справною та відповідала вимогам на експлуатацію.
3.Оскільки на момент проведення досліджень робоча гальмівна система та система рульового керування мотоцикла «SUZUKI GSX600 F», номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3 , були працездатними, вирішення даного запитання стосовно цих систем позбавлене технічного змісту /арк.крим.пров. №12015070050000311 - 135-139/;
-висновком транспортно-трасологічної експертизи №22/53 від 14.05.2015 з фототаблицею, згідно якого:
1.В момент зіткнення у контакт увійшли передня бокова частина
автомобіля ОРЕL-Оmеgа, р/н НОМЕР_1 , разом з переднім правим колесом та передній лівий бік мотоцикла SUZUKI, р/н НОМЕР_3 .
2.Кут між повздовжніми осями автомобіля ОРЕL-Оmеgа, р/н НОМЕР_1 , та мотоцикла марки SUZUKI, р/н НОМЕР_3 , в момент первинного контактування міг бути близько 20±5 градусів.
У зв'язку з недостатністю слідової інформації на схемі ДТП визначити експертним шляхом положення транспортних засобів відносно елементів дороги не надається можливим.
3.Зіткнення автомобіля ОРЕL-Оmеgа, р/н НОМЕР_1 , та мотоцикла марки SUZUKI, р/н НОМЕР_3 , могло статися в місці, що передує місцю фіксації осипу ґрунту на асфальтному покритті /позначка 3 на схемі ДТП/.
4.Будь-яких слідів на дорозі або ознак переміщення транспортних засобів до і після зіткнення на схемі місця ДТП не показано. Відсутні дані про наявність слідів від коліс автомобіля та мотоцикла, що є основною ознакою при вирішенню питання щодо стану автомобіля ОРЕL-Оmеgа, р/н НОМЕР_1 , /стоячий чи рухався/. Тому відповісти на дане питання не надається можливим /арк.крим.пров. №12015070050000311 - 145-149/;
-висновком судової автотехнічної експертизи №56/02 від 25 травня 2015 року, згідно якого:
1.У заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , який виконував маневр розвороту з використанням заднього ходу з виїздом з прилеглої території на головну дорогу, у відповідності до вимог п.п.1.5; 10.1; 10.2; 10.7«г»; 10.9; 10.10 та 1.10 (в частині визначення поняття «дати дорогу», «перевага», «оглядовість» та « небезпека для руху») ПДРУ повинен був, із технічної точки зору, перед початком руху заднім ходом переконатися, що внаслідок того, що оглядовість при русі заднім ходом з робочого місця водія обмежена (оглядовість 38,5 метрів « 100 метрів), при цьому вибраний водієм момент виконання маневру, з технічної точки зору, не міг бути безпечним (тобто таким, який би не створював небезпеки для руху водіям транспортних засобів, що рухалися по головній дорозі) і, відповідно, не міг бути безпечно завершеним. При цих обставинах водій автомобіля ОСОБА_5 повинен був відмовитися від розвороту в даному місці заднім ходом, або для забезпечення безпеки руху повинен був звернутися за допомогою до інших осіб.
2.У заданій дорожній ситуації водій мотоцикла марки «SUZUKI», н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , у відповідності до вимог п.п.12.4; 12.3 та 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху») ПДРУ повинен був вести свій мотоцикл зі швидкістю не більше 60 км/год., а з моменту виникнення небезпеки для руху негайно застосувати гальмування для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу.
3.З технічної точки зору, при заданих вихідних даних водій автомобіля «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , який виконував маневр розвороту з використанням заднього ходу з виїздом з прилеглої території на головну дорогу, мав технічну можливість уникнути зіткнення з мотоциклом «SUZUKI», який рухався по головній дорозі і мав перевагу в русі і полягала ця технічна можливість у виконанні вказаним водієм ОСОБА_5 вимог п.п.1.5; 10.1; 10.2; 10.7«г»; 10.9; 10.10 та 1.10 (в частині визначення поняття «дати дорогу», «перевага», «оглядовість» та «небезпека для руху») ПДРУ, тобто для уникнення зіткнення водієві ОСОБА_5 , з технічної точки зору, достатньо було діяти так, як викладено в п.1 цього дослідження.
4.З технічної точки зору, при заданих вихідних даних, водій мотоцикла «SUZUKI», н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 не мав технічної можливості зупинити свій транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виявлення небезпеки для руху при допустимій швидкості Va=60 км/год..
5.При заданому комплексі вихідних даних, з технічної точки зору, необхідною умовою даної ДТП є факт невідповідності дій водія автомобіля «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 технічним вимогам п.п.1.5; 10.1; 10.2; 10.7«г»; 10.9; 10.10 та 1.10 (в частині визначення поняття «дати дорогу», «перевага», «оглядовість» та «небезпека для руху») ПДРУ, який виконував маневр розвороту з використанням заднього ходу з виїздом з прилеглої території на головну дорогу, при цьому не використав всіх наявних в цьому випадку можливостей для забезпечення безпеки руху при виконанні маневру, чим створив небезпеку для руху водію мотоцикла «SUZUKI», н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , який рухався по головній дорозі і мав перевагу в русі, на такій відстані, що водій мотоцикла вже не мав технічної можливості зупинити свій транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виявлення небезпеки для руху /арк.крим.пров. №12015070050000311 - 172-178/;
-висновком комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №2404/2405 від 21 липня 2015 року з фототаблицею та таблицею №3, згідно якого:
У даному випадку мало місце попутне зіткнення транспортних засобів коли в первинний момент зіткнення у контакт увійшла передня права бокова частина автомобіля «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_5 , в районі переднього правого крила автомобіля з лівою боковою частиною мотоцикла «Сузукі», реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_2 , і кут між повздовжніми осями транспортних засобів в момент первинного контактування, кут зіткнення оц, міг складати величину приблизно 30 градусів. (Табл. 3. Рис. 1.).
При такому характері зіткнення мотоцикл розгорнуло у напрямок годинниковій стрілці і він лівою боковою частиною контактував з боковою частиною переднього правого крила автомобіля «Опель Омега».
При попутному зіткненні транспортних засобів по характеру пошкоджень встановити, чи рухався автомобіль «Опель Омега» реєстраційний номер НОМЕР_5 вперед чи назад, чи знаходився у нерухомому стані в момент первинного контактування експертним шляхом неможливо.
Встановити чи рухався автомобіль «Опель Омега» в певному напрямку, чи знаходився у нерухомому стані можна виходячи з кінцевого положення автомобіля відносно встановленого місця зіткнення. З матеріалів справи видно, що автомобіль зміщувався з кінцевого положення після зіткнення і зафіксоване положення автомобіля на схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.03.2015р не можна рахувати дійсним.
Зіткнення автомобіля «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_5 , з мотоциклом марки «Сузукі», реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_2 , відбулося на смузі руху у напрямку до м. Хуст, на смузі руху мотоцикла і дещо передує зафіксованому місцю осипу ґрунту та пластмасових частин облицювання мотоцикла.
При відсутності слідів коліс транспортних засобів до місця зіткнення та розмірів зафіксованої осипи визначити конкретне місце зіткнення і положення транспортних засобів відносно елементів дороги в момент первинного контактування не виявляється можливим.
У ситуації, що розглядається, водій автомобіля «Опель Омега» реєстраційний номер НОМЕР_5 ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності з вимогами пунктів 10.7.г)., 10.2., 10.9. та 10.10 Правил дорожнього руху України.
Технічний зміст вказаних пунктів Правил забороняє виконувати розворот при видимості дороги менше 100м. хоча б в одному напрямку і рухатися заднім ходом на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю та зобов'язує водія при виїзді на дорогу з дворів та інших прилеглих територій дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, під час руху заднім ходом не повинен створювати небезпеку чи перешкоду іншим учасникам руху,а у разі потреби звернутися за допомогою до інших осіб.
У ситуації, що розглядається, водій мотоцикла «Сузукі» реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_2 ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності з вимогами пунктів 12.4. та 12.3. Правил дорожнього руху України.
Технічний зміст вказаних пунктів Правил зобов'язує водія в населених пунктах рухатися із швидкістю не більше 60км/год, а в момент виникнення небезпеки для руху, яку він об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
Якщо б водій автомобіля «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_5 , в даній дорожній ситуації, діяв у відповідності з вимогами пунктів 10.7.г)., 10.2., 10.9. та 10.10 Правіш дорожнього руху України, то він мав би можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди.
При заданих слідством вихідних даних, водій мотоцикла «Сузукі» ОСОБА_8 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Опель Омега» шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування транспортного засобу при швидкості руху 60км/год.
З технічної точки зору, причиною даної дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення автомобіля «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з мотоциклом «Сузукі», реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_2 , є обставини, пов'язані з невиконання водієм автомобіля ОСОБА_5 вимог пунктів 10.7.»г», 10.2., 10.9. та 10.10 Правил дорожнього руху України, який почав рух у перед на смугу руху мотоцикла «Сузукі» на відстані, коли водій ОСОБА_8 не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування транспортного засобу /арк.крим.пров. №12015070050000311 - 250-258/;
-висновком експертів за результатами проведення повторної судової комісійної автотехнічної експертизи №3183/20-52 від 15.08.2023, згідно якого:
Відповіді на питання за клопотанням прокурора /в його редакції/:
1.З детально викладених у дослідницькій частині причин, у експертів немає підстав технічного характеру вважати покази водія мотоцикла неспроможними, з технічної точки зору.
2.Відповідь на дане питання детально викладена у дослідницькій частині.
3.З причин та умов, детально наведених в дослідженні, водій автомобіля ОРЕL повинен був діяти у відповідності до вимог п.п.10.1, 10.7, 10.10 ПДР, з технічної точки зору. Питання технічної спроможності показів даного водія див. вище п.2.
4.З технічної точки зору, з моменту виникнення небезпеки/перешкоди для руху водію мотоцикла, дії вказаного водія регламентуються у відповідності до вимог п.12.3 ПДР. Питання технічної спроможності показів даного водія див. вище п.1.
5.З причин, викладених детально в дослідженні, у водія автомобіля ОРЕL була наявна технічна можливість уникнути ДТП, шляхом виконання вимог п.10.1, 10.7, 10.10 ПДР.
6.За вказаний у формулюванні даного питання час 1,09с, мотоцикла за умови рівномірного руху зі швидкістю 60км/год міг перебувати на відстані приблизно 18,2м. Разом з цим, з причин, детально викладених у дослідженні надати відповідь на дане питання в іншій частині, з обсягу наданих на дослідження даних, не видається за можливе.
7.З причин, викладених в дослідженні, в даній дорожній обстановці, за наданого на дослідження комплексу даних, водій мотоцикла не мав технічної, можливості зупинити керований ним транспортний засіб до місця зіткнення з ТЗ ОРЕL та тим самим уникнути зіткнення, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування керованого ним ТЗ.
8.У випадку даної ДТП, настання пригоди могло виключатись, за відсутності факту здійснення маневру розвороту водієм автомобіля ОРЕL у невстановленому вимогами ПДР місці та не створенні небезпеки для руху водію мотоцикла виконанням вказаного маневру, що було причиною даного ДТП.
Відповіді на питання за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_6 /в її редакції/:
1.Час, за який мотоцикл з постійною швидкістю міг подолати вказану у формулюванні даного питання величину відстані (18,2м), за викладеної у матеріалах та вихідних даних величини швидкості руху мотоцикла, складає приблизно 1,092с. Однак, з обсягу наданих на дослідження матеріалів, в повному обсязі, експертним шляхом надати відповідь на дане питання (в наведеній в ухвалі редакції), в рамках даного дослідження не видається за можливе.
2.У категоричній формі експертним шляхом (розрахунковим або шляхом проведення комп'ютерного моделювання процесу зближення ТЗ перед пригодою), з обсягу наданих на дослідження даних, неможливо надати відповідь на дане питання, з причин, детально викладених у дослідженні.
3.З детально викладених у дослідницькій частині причин, у експертів немає підстав технічного характеру вважати покази водія мотоцикла неспроможними, з технічної точки зору.
4.Для визначення кількісного (числового) значення відстані, на якій водій мотоцикла міг об'єктивно виявити появу автомобіля ОРЕL у полі свого зору, що з технічної точки зору являється моментом настання небезпеки для руху мотоциклісту, необхідне проведення відповідної слідчої дії, з можливістю врахування геометричних параметрів проїзної частини на ділянці настання ДТП відносно розташування статиста/водія мотоцикла та ТЗ ОРЕL (його габаритів).
5.Швидкість, з якою рухався мотоцикл, за умови його рівномірного руху (руху з постійною швидкістю, без застосування гальмування, прискорення) на ділянці 74,3м, вказану у формулюванні даного питання, за викладеної величини часу руху останнього до місця зіткнення (1,8...2,4с), складає приблизно 111,5... 148,6км/год.
Разом з цим, слід вказати, що з причин, наведених у досліджені, з технічної точки зору, однозначно невідомо чи відповідає вказана у питанні відстань /74.3м./ взаємному віддаленню ТЗ на фазі їх зближення, чи то відстань настання об'єктивної видимості мотоцикла у праве дзеркало заднього виду автомобіля Ореl.
6.З вказаного у формулюванні даного питання моменту «після виконання маневру розвороту почав рух вперед на своїй смузі руху в попутньому напрямку з мотоциклом «Сузукі» та рухався до місця зіткнення 1,8сек., 2,4сек., 2,0сек. /за даними слідчого експерименту/», дії водія ТЗ Ореl регламентуються у відповідності до вимог наведеного вище п.10.1 ПДР.
Відповідь на питання суду:
1.Предметом автотехнічної експертизи є комплекс (сукупність) фактичних даних про обставини дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, питання стосовно того «чи вірно визначено експертами у висновку комісійної судової транспортно-трасологічної експертизи №2404/2405 момент виникнення небезпеки для руху мотоцикла «Сузукі», не являється предметом автотехнічної експертизи і не відноситься до компетенції судового експерта з правом проведення дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод. У зв'язку з чим питання судовими експертами вирішувалося /арк.спр.75-97 т.2/;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 19.05.2015 за участю потерпілого ОСОБА_8 зі схемою та фототаблицею, протоколом проведення слідчого експерименту від 19.05.2015 за участю свідка ОСОБА_7 зі схемою та фототаблицею, протоколами проведення слідчих експериментів від 10.07.2015 та 17.07.2015 за участю ОСОБА_5 /арк.крим.пров. №12015070050000311 - 153-168, 225-227, 238-245/;
-постановою про визнання речовими доказами від 9 березня 2015 року, згідно якої речовими доказами визнано: автомобіль марки «Опель Омега», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та мотоцикл марки «Сузукі», реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_2 . Дані речові докази знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5 та ОСОБА_8 /арк.крим.пров. №12015070050000311 - 140-142/;
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобам, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та смерть потерпілої.
Невизнання обвинуваченим своєї винуватості суд розцінює, як позицію захисту, обрану ним з метою уникнення відповідальності за вчинений тяжкий злочин, яка спростовується наведеними вище доказами, які є послідовними, логічними, узгоджуються між собою, і сумніву в їх достовірності не викликають.
Відповідно до вимог ст.50,65 КК України: особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним /відповідним/ характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися судом до уваги обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує:
-ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є тяжким злочином;
-дані про особу винного, який раніше не судимий /арк.крим.пров.№12015070055555311 - 180/; на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває /арк.крим.пров.№12015070055555311 - 183/; в теперішній час є пенсіонером; на момент скоєння злочину працював викладачем військово-медичної підготовки, медицини катастроф Закарпатського базового державного медичного коледжу, за місцем роботи характеризувався позитивно /арк.крим.пров.№12015070055555311 - 181/;
-позиції потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які в судовому засіданні просили призначити обвинуваченому ОСОБА_5 міру покарання відповідно до Закону;
-відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Враховуючи наведене, покарання обвинуваченому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, а саме: у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами..
Разом з тим, пунктом 4 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України: перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Згідно із п.1 ч.2 ст.284 КПК України: кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Водночас згідно із ч.8 вказаної статті закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.5 ст.79 КК України: особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 373 КПК України: якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Частина 4 статті 374 КПК України передбачає, що якщо обвинувачений визнається винним, але звільняється від відбування покарання, суд зазначає про це в резолютивній частині вироку.
Аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 17.08.2022 у справі №274/4366/18 (провадження№ 51-6109км21).
Санкція ч.2 ст.286 КК України передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
Як встановлено в судовому засіданні, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, вчинено ОСОБА_5 8 березня 2015 рокуі та в силу дії ст.12 КК України є тяжким злочином, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 від суду не ухилявся, водночас, минули строки притягнення його до кримінальної відповідальності, однак останній заперечував щодо закриття кримінального провадження щодо нього, а тому на підставі п.4 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України він підлягає звільненню від покарання за ч.2 ст.286 КК України.
Потерпілою ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_5 подано цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме: матеріальної шкоди в розмірі 11700грн.00коп., яка складається з витрат, пов'язаних з похованням, облаштуванням могили її внучки, що підтверджується договором замовлення №160 від 19.03.2015, укладеним між ОСОБА_10 та Міським комунальним підприємством «Бюро ритуальних послуг» про надання послуг з викопки могили, оплати послуг автокатафалка, придбання труни, хреста, покривала, вінків на загальну суму 4508грн.00коп.; рахунком від 19.03.2015, виданим ФОП ОСОБА_19 «Весільний салон «Атлант» на придбання плаття, туфель, кольє, рукавичок, колготів, а всього на суму 7200грн.00коп., чим самим підтверджено витрати всього на суму 11700грн.00коп..
Одночасно потерпілою ОСОБА_10 подано до обвинуваченого ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення моральної шкоди в розмірі 300000грн.00коп., яка виразилися у її тривалих душевних стражданнях через смерть її внучки ОСОБА_9 .
Потерпілим ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_5 подано цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме: матеріальної шкоди в розмірі 43378грн.42коп., яка йому заподіяна пошкодженням при ДТП мотоцикла марки «Suzuki, реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_3 , який перебуває у його володінні.
В підтвердження завданої матеріальної шкоди потерпілий додав до позовної заяви звіт №39/06 про вартість матеріальних збитків від 09.06.2015, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику мотоцикла марки «Suzuki», реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження в ДТП, яка мала місце 08.03.2015, дорівнює ринковій вартості досліджувального мотоцикла до пошкодження і становить 43378грн.42коп..
Також, потерпілим ОСОБА_8 подано до обвинуваченого ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення моральної шкоди в розмірі 150000грн.00коп., яка виразилися у фізичному болі та стражданнях, які потерпілий зазнав у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями під час дорожньо-транспортної події.
В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , а потім - їх представник - адвокат ОСОБА_4 цивільні позови підтримали в повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у них підстав.
Прокурор при вирішенні цивільних позовів вважав за необхідне їх задовольнити.
Щодо вирішення пред'явлених цивільних позовів, в рамках данного кримінального провадження, по суті, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України: шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1,4,5 ст.128 КПК України: особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ст.129 КПК України: ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України: здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України: кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України: предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до ч.1. ст.1166 ЦК України: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вимогами ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі /право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо/ володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непоборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до роз'яснень п.2 постанови пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року із наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»: при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непоборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом-тільки умислу потерпілого.
Покладаючи обов'язок про відшкодування шкоди на відповідача, суд виходить з того, що останнім не доведено умислу потерпілого чи непереборної сили.
Суд виходить з того, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки /в тому числі якщо така шкода завдала смерть фізичної особи/, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується шкода, у тому числі, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Європейський Суд з прав людини зазначає, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. (STANKOV v. BULGARIA, N 68490/01, g 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Отже, суд зазначає, що позивачкою ОСОБА_10 надано до суду докази матеріальних витрат в розмірі 11700грн.00коп., пов'язаних з похованням ОСОБА_9 та облаштуванням місця захоронення. Тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про відшкодування матеріальних витрат в розмірі 11700грн.00коп..
Потерпілим ОСОБА_8 в підтвердження завданої матеріальної шкоди надано суду складений оцінювачем - автотоварознавцем ОСОБА_20 звіту №39/06 про вартість матеріального збитку від 09.06.2015, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику мотоцикла марки «Suzuki», реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_3 , становить 43378грн.42коп., на підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог потерпілого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 43378грн.42 коп..
Крім того, встановлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, а також одним із засобів захисту порушених цивільних прав та інтересів, які передбачені ст.16 ЦК України.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Відповідно до ст.23 ЦК України: особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
За приписами частини першої ст.1167 ЦК України: моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки /п.1 ч.2 ст.167 ЦК України/.
Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України: моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Виходячи із моральних засад розумності, справедливості та виваженості, оскільки ці страждання є непоправні і ніколи не зітруться з пам'яті позивача, суд вважає, що заподіяння моральної шкоди бабці померлої ОСОБА_9 доведено безпосередньо фактом спричинення смерті її внучки джерелом підвищеної небезпеки, що відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України є підставою для відшкодування їй моральної шкоди незалежно від доведеності вини відповідача.
Критеріями визначення розміру відшкодування моральної шкоди є характер правопорушення; глибина фізичних та душевних страждань; ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди; тривалість негативних наслідків /короткочасні, тривалі, довічні/; істотність вимушених змін у способі життя потерпілого /неістотні, істотні/. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю внучки слід також враховувати характер стосунків позивача та померлої за час її життя: сімейний стан позивача, ступінь близькості, спільно чи окремо проживали, способи та регулярність спілкування тощо.
Суд при визначенні розміру морального відшкодування, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.
Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має /і не може бути/ точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є /і не може бути/ адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №372/2085/16-ц (провадження № 61-18385св19) зазначено, що: «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв'язку між ними та вини заподіювача шкоди».
Визначаючи позивачу ОСОБА_10 моральне відшкодування, суд враховує моральні страждання позивача, які зумовлені глибокими емоційними переживаннями з приводу смерті близької їй людини - втрати внучки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що цивільний позов ОСОБА_10 в частині стягнення із ОСОБА_5 моральної шкоди, завданої злочином в розмірі 300000грн.00коп., підлягає задоволенню в повному обсязі.
Визначаючи розмір моральної шкоди, заявленої потерпілим ОСОБА_8 , суд враховує, що в результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_5 потерпілому були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, у зв'язку з якими він відчував фізичний біль та переніс страждання. Зазначені обставини підтверджуються висновком судової-медичної експертизи №148 від 13.03.2015, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_8 було спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді множинних забійних ран обличчя, садна верхніх та нижніх кінцівок та закритого перелому човникоподібної кістки лівої кисті.
Таким чином, суд дійшов висновку, що цивільний позов ОСОБА_8 в частині стягнення із ОСОБА_5 моральної шкоди, завданої злочином в розмірі 150000грн.00коп., підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати на залучення експертів за проведення транспортно-трасологічних, судово-автотехнічних, комплексної судово-автотехнічної та повторної судової комісійної автотехнічної експертз /висновки: №22/53 від 14.05.2015, №35/03 від 26.03.2015, №34/03 від 26.03.2015, №56/05 від 25.05.2015, №2404/2405 від 21.07.2015 та №3183/20-52 від 15.08.2023/ в загальному розмірі 55837грн.04коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави у відповідності до ст.124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Відповідно до положень статті 174 КПК України суд вважає за необхідне скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_21 від 23 березня 2015 року на: автомобіль марки «Опель Омега», д.н.з. НОМЕР_1 , та мотоцикл марки «Сузуки», номерний знак НОМЕР_2 , оскільки в подальшому у застосуванні цих заходів забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
Керуючись ст.368, 370-371, 373-375, 615 ч.15 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки..
На підставі п.4 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від основного та додаткового покарання у зв'язку із закінченням строку давності.
Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної злочином, - задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 11700грн.00коп.; моральну шкоду в розмірі 300000грн..
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, - задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 43378грн.42коп.; моральну шкоду в розмірі 150000грн.009коп,.
Стягнути з ОСОБА_5 витрати по кримінальному провадженню за проведення транспортно-трасологічних, судово-автотехнічних, комплексної судово-автотехнічної та повторної судової комісійної авто технічної експертз /висновки: №22/53 від 14.05.2015, №35/03 від 26.03.2015, №34/03 від 26.03.2015, №56/05 від 25.05.2015, №2404/2405 від 21.07.2015 та №3183/20-52 від 15.08.2023/ в загальному розмірі 55837грн.04коп. на користь держави за експертні послуги.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_21 від 23 березня 2015 року на: мотоцикл марки «Сузуки», номерний знак НОМЕР_2 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_21 від 23 березня 2015 року на: автомобіль марки «Опель Омега», д.н.з. НОМЕР_1 .
Речові докази по справі:
-автомобіль «Опель Омега», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5 , - залишити ОСОБА_5 ;
-мотоцикл марки «Сузукі», номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_2 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 , - залишити ОСОБА_8 .
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно вручити ОСОБА_5 та прокурору.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1