Справа № 305/4106/25
Номер провадження 1-кс/305/467/25
11.11.2025. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, військовозобов'язаного, раніше несудимого,-
Слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071140000445, від 21.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у період жовтня - листопада 2025 року, маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону, відповідно до Указу Президента України №64/2022 затвердженого Законом №2102-ІХ від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан, який продовжено указами Президента України. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами чоловічої статі, про спільне вчинення незаконного переправлення одного громадянина України через державний кордон України, шляхом сприяння їхньому переміщенню до ділянки державного кордону України з Румунією поблизу с. Ділове, Рахівського району, Закарпатської області, за грошову винагороду у розмірі по 10000 доларів США. 16.10.2025, громадянин ОСОБА_13 , за допомогою мобільного мессенджера «Telegram» зв'язався з особою чоловічої статі, із назвою профілю « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Під час телефонної розмови співрозмовник повідомив, що зможе допомогти останньому незаконно перетнути державний кордон України за грошову винагороду у розмірі 10000 доларів США, після чого невстановлена особа надала вказівку ОСОБА_13 прибути з місця свого проживання до с. Татарів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Так, ОСОБА_13 , 03.11.2025 об 11 годині 40 хвилин, потягом зі сполученням «Київ - Ясіня», прибув на ЖД Вокзал, що за адресою с. Татарів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, де за вказівкою невстановленої особи, з метою сприяння незаконному переправленню громадян України через державний кордон України, ОСОБА_13 зустрів ОСОБА_12 , та надав вказівку ОСОБА_13 сідати до автомобіля марки «Mercedes-Benz Vito», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , та будучи вже в автомобілі, за допомогою мобільного мессенджера «Telegram» невстановлена особа, із назвою профілю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », надала вказівку ОСОБА_13 передати грошові кошти за організацію його незаконного переправлення, в сумі 10 000 доларів США ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 здійснив передачу коштів ОСОБА_12 , після чого, останній перерахувавши кошти поклав їх до барсетки, та за вказівкою невстановленої особи, перевіз на вище вказаному автомобілі ОСОБА_13 з ЖД Вокзалу до АДРЕСА_2 , де ОСОБА_13 отримав вказівку очікувати. На початку листопада 2025 року, ОСОБА_14 , за допомогою мобільного мессенджера «Telegram» зв'язався з особою чоловічої статі, із назвою профілю ОСОБА_15 ». Під час телефонної розмови співрозмовник повідомив, що зможе допомогти останньому незаконно перетнути державний кордон України за грошову винагороду у розмірі 10000 доларів США, після чого невстановлена особа повідомила ОСОБА_14 , про те що для організації його незаконного переправлення через державний кордон України, необхідно оплатити частину суми, а саме 2500 доларів США, оплату потрібно здійснити на криптогаманець (адреса гаманця встановлюється), що останній і зробив. В подальшому, невстановлена особа надала вказівку ОСОБА_14 прибути з місця свого проживання до с. Татарів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Так, ОСОБА_14 , 04.11.2025, виконуючи попередні надані йому вказівки, прибув на ЖД Вокзал, що за адресою с. Татарів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, де за вказівкою невстановленої особи, з метою сприяння незаконному переправленню громадян України через державний кордон України останнього, на автомобілі марки «Nissan Patrol», з державним номерним знаком НОМЕР_2 забрала невстановлена особа, та перевезла з ЖД Вокзалу до АДРЕСА_2 , де вже перебував ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 , було надано вказівку очікувати, та передати другу частину суми, а саме, 6500 Євро, особі на ім'я ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , виконавши вказівку передав вказані грошові кошти. На початку листопада 2025 року, ОСОБА_17 , за допомогою мобільного мессенджера «Telegram» зв'язався з особою чоловічої статі, із назвою профілю «~L1K1». Під час телефонної розмови співрозмовник повідомив, що зможе допомогти останньому незаконно перетнути державний кордон України за грошову винагороду у розмірі 10000 доларів США, після чого невстановлена особа повідомила ОСОБА_17 , про те що для організації його незаконного переправлення через державний кордон України, необхідно 02.11.2025 оплатити всю суму, а саме 10000 доларів США, оплату потрібно здійснити в м. Яремче, на АЗС «UPG» (адреса встановлюється), де грошові кошти він мав передати невстановленій особі, що останній і зробив. В подальшому невстановлена особа надала вказівку ОСОБА_17 щоб той 07.11.2025, прибув з місця свого проживання до м. Яремче, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. В подальшому, того ж дня, з м. Яремче, невстановлена особа чоловічої статі на ім'я ОСОБА_18 , за допомогою автомобіля марки «Ауді» (д.н.з. встановлюється), перевід ОСОБА_17 до АДРЕСА_2 , де вже перебував ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , та ОСОБА_17 отримав вказівку очікувати. 09.11.2025, до будинку в АДРЕСА_2 , на автомобілі марки «Skoda», з державним номерним знаком НОМЕР_3 , приїхав ОСОБА_7 , та підійшовши до ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 надав останнім вказівку збиратись, та сідати до вище вказаного автомобіля. Після чого, поїхали за адресою: с. Яблуниця, Надвірнянського району Івано-Франківської області, за координатами 48.3297214, 24.4993015. Прибувши за вище вказаною адресою, ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 виходити з автомобіля та підходити до автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter», жовтого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_4 , де їх чекав ОСОБА_8 , та ОСОБА_10 . Того ж дня, близько 10 години 00 хвилин, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою виконання раніше узгодженого плану спрямованого на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України з Румунією, провели детальний інструктаж ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 щодо проїзду двох блок - постів, подолання загороджувального паркану, далі подолання річки Тиса, до моменту затримання його прикордонною поліцією Румунії, надали останнім засоби, а саме драбину, за допомогою якої останні мали подолати загороджувальний паркан, та надали вказівку всім трьом сідати у грузове відділення автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter», жовтого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_11 , та де їх було сховано між будівельними матеріалами. В подальшому, ОСОБА_11 керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», жовтого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_4 , в грузовому відділенні якого перебували ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 вирушив у напрямку с. Ділове, Рахівського району, Закарпатської області до державного кордону України з Румунією. Крім того, виконуючи раніше узгоджений план спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України з Румунією, ОСОБА_10 та ОСОБА_19 на автомобілі «Mercedes-Benz Vito», з державним номерним знаком НОМЕР_5 , поїхали попереду автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter» з метою вчинення розвідувальних дій, для безперешкодного проїзду до державного кордону України, а ОСОБА_9 керуючи автомобілем марки «BMW» з державним номерним знаком НОМЕР_6 , вирушив позаду автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter» з метою запобігання їх переслідуванню правоохоронними органами. Однак, об 11 годині 20 хвилин, 09.11.2025, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 було затримано працівниками Державної прикордонної та працівниками СКП Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, біля 311 прикордонного знаку в с. Ділове, Рахівського району, Закарпатської області, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За таких обставин, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, щодо декількох осіб, з корисливих мотивів. 09.11.2025 о 11 годині 50 хвилин, ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України. 10.11.2025, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту свідків; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідків; протоколом затримання та іншими матеріалами кримінального провадження. Під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які обґрунтовують підозру ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Щодо ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду слід відмітити, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Наявність певного ризику, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та всiма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciey y. Moldova (Бекчиев проти Молдови), Panchenkov Russia (Панченко проти Росп)), а в даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований та підтверджуються наявними матеріалами. Дійсним є такий ризик у розрізі того, що підозрюваний будучи обізнаним з санкцією статті, яка їй інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, даний ризик належно вмотивований тим, що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доказування його вини в подальшому. Також, наявний ризик, щодо можливості підозрюваного незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки не всі свідки на час розгляду даного клопотання, ще не допитані. Оцінюючи наявність цього ризику (вплив на свiдкiв) у кримінальному провадженні, слід виходити з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Ризик того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов'язків, визначених ч.7 ст.42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого. Ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що останній ніде не працює, підозрюється у тяжкому корисливому злочині. Крім цього, слідчий просить суд при розгляді клопотання також врахувати діючий на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. На думку сторони обвинувачення, всі зазначені у ч.1 ст.194 КПК України обставини є доведеними, тому є достатні підстави для застосування до ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти настанню вищенаведених ризиків. Враховуючи вищенаведені обставини, просить клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 , в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев'яти років, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування чи суду, негативно впливати на свідків, знищити або сховати речові докази, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, з метою не доказування його вини в подальшому, також перебуваючи на волі ОСОБА_5 , може продовжувати свою злочинну діяльність, так як останній ніде не працює. Отже, на їх думку, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Захисник, ОСОБА_6 , у судовому засіданні заперечив проти обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стверджує, що підозрюваний наміру ухилятися від слідства та суду не має. Ризики наведені у клопотанні необгрунтовані.
Підозрюваний ОСОБА_5 , у судовому засіданні, підтримав свого захисника, ствердив, що наміру ухилятися від слідства та суду в нього не має.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження від 21.10.2025 за № 12025071140000445 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.3 ст.332 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 10.11.2025.
09.11.2025, ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
10.11.2025, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідків; протоколом затримання та іншими матеріалами кримінального провадження.
Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред'явлену ОСОБА_5 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1999 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином, за яким підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що може спонукати підозрюваного ухилятися від слідчого, прокурора, суду. При оцінці даного ризику, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010, у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Поміж іншого, на підтвердження наявності ризику переховування свідчить і той факт, що ОСОБА_5 , підозрюється у незаконному переправленні осіб через державний кордон України та Румунії, а отже йому можуть бути відомі способи перетинання кордону, поза межами пунктів пропуску, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку щодо доведеності існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Оцінюючи наявність ризику вплив на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину у яких останній підозрюється, може здійснювати на них вплив шляхом, вмовляння, підкупу чи погрози, з метою можливої зміни вже даних ними показів у даному кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Свідки у кримінальному провадженні ще не допитані судом, отже не виключено, що підозрюваний може незаконно впливати на них.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного з організацією незаконного перетину державного кордону, шляхом надання порад та вказівок, не виключено, що останній може вчиняти аналоігчні кримінальні правопорушення, заробляючи таким чином на проживання.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим під час розгляду клопотання доведено обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст.177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що підозрюваний має незначні соціальні зв'язки, немає визначеного місця роботи, може координувати свої дії з іншими особами, які не встановлені органом досудового розслідування, перебуваючи під домашнім арештом, чинити перешкоди у встановленні свідків, виявленні інших доказів, шляхом надання порад, вказівок, щодо їх приховування впливу на свідків, чи продовження злочинної діяльності, не будучи обмежений запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу свідчить і те, що вони не зможуть забезпечити уникнення переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у разі його втечі за межі країни, поза пунктами пропуску.
При цьому, аргументи, на які посилаються підозрюваний та його захисник, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, на переконання слідчого судді, з огляду на обставини, встановлені в ході судового засідання, не спростовують доводи органу досудового розслідування, не підтверджені відповідними доказами, і не є такими, що забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та суттєво не зменшують ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_4 .
Крім того, частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст.ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахувує, характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного. Так, ОСОБА_5 , має постійне місце проживання, немає визначеного місця роботи, позитивно характеризується по місцю проживання. При цьому, злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 вчинений в умовах воєнного стану, у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України з Румунією, підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів, отже міг отримувати значні грошові кошти за вчинення дій, які орган досудового розслідування обґрунтовано кваліфікував, як кримінальне правопорушення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства ("Летельє проти Франції"), на підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що застава у визначених в п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов'язків, отже така, на думку суду повинна бути призначена у розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» залишається на рівні (3028) гривень, відповідно становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду; повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Головного Управління ДМС в Закарпатській області свій паспорт (паспорти)для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Керуючись положеннями ст.ст.132, 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 196, 205, 309, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, військовозобов'язаного, раніше несудимого, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, починаючи з 09.11.2025 по 07.01.2026, включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, з середньою освітою, непрацюючому, військовозобов'язаному, раніше несудимому, заставу в розмірі, 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, військовозобов'язаного, раніше несудимого та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 , у зв'язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 07 січня 2026 року.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;
3.повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатській області, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк до 07 січня 2026 року.
У разі невиконання зазначених вище обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.
Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області.
В разі внесення застави в частині покладених обов'язків виконання ухвала підлягає виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу визначити до 07 січня 2026 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду проголошено 12 листопада 2025 року, о 11 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1