Справа № 742/5105/25 Головуючий у 1 інстанції Павлов В.Г.
Провадження № 33/4823/871/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
11 листопада 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Сердюка О.О. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Сердюка О.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, з даних протоколу - військовослужбовець, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 16 вересня 2025 року о 23 год. 24 хв., в м. Прилуки, по вул. В.Чорновола, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «ВАЗ 21134», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Сердюк О.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі за відсутністю в діях останньої складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, якими встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Також, на думку апелянта, місцевий суд не врахував, що не можна позбавити водійських прав особу, яка не має посвідчення водія.
Окрім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду із зазначенням поважності причин його пропуску.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
При цьому, в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) захисник зазначив, що ОСОБА_1 була поінформована належним чином про час та місце слухання справи та не заперечувала щодо розгляду справи за її відсутності.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника (в режимі відеоконференції), який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити апелянту строк на звернення до суду.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№456093 від 17.09.2025 року, ОСОБА_1 16 вересня 2025 року о 23 год. 24 хв., в м. Прилуки, по вул. В.Чорновола, керувала транспортним засобом «ВАЗ 21134», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (а.с.2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи працівників поліції, на яких зафіксовано розвиток подій, що передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.7).
Щодо доводів апелянта про те, що транспортним засобом ОСОБА_1 не керувала, то вони є необґрунтованими, оскільки як видно з даних відеозаписів, після зупинки транспортного засобу, з нього ніхто не виходив, а до місця водія одразу підійшли працівники поліції, за кермом якого знаходилась ОСОБА_1 , яка у подальшому пересіла на пасажирське сидіння, при цьому, інші особи у салоні автомобіля, а також і біля нього були відсутні і це свідчить про те, що саме вона перебувала за кермом транспортного засобу та виконувала функцію водія.
Також, дані твердження апелянта вже були предметом розгляду місцевого суду і суд вірно визначився, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом за обставин наведених у протоколі про адмінправопорушення, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції, враховуючи наявні у даній справі докази.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов'язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейського у визначеному Законом порядку.
На думку суду апеляційної інстанції, саме усвідомлення водієм ОСОБА_1 можливого виявлення стану алкогольного сп'яніння в разі проходження відповідного огляду на стан сп'яніння, і зумовило таку її поведінку.
При цьому, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння було зафіксовано на технічний носій, що узгоджується із положеннями ст.266 КУпАП.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу щодо неї, ОСОБА_1 та її захисник не зазначали, із заявами про неправильність дій чи порушення її прав та складання протоколу до компетентних органів не звертались і матеріали справи таких не містять.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисника слід розцінювати, як намагання його підзахисною уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вона, керуючи транспортним засобом, відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
При цьому, накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів є невід'ємною частиною стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
В зв'язку з цим, санкція даної норми закону з кожним роком постійно суттєво посилюється і на даний час є безальтернативною та суворою.
У законі не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде про право керування транспортним засобом, яке набагато ширше від визначення посвідчення водія.
Стаття 30 КУпАП не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою її притягнуто до адміністративної відповідальності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, у зв'язку з чим, твердження апелянта, в цій частині, також не заслуговують на увагу.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Поновити захиснику - адвокату Сердюку О.О. строк на апеляційне оскарження постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Сердюка О.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач