Справа № 766/8733/23 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/819/526/25 Доповідач ОСОБА_2
Категорія: продовження строку тримання під вартою
Єдиний унікальний номер справи: 766/8733/23
10.11.2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 вересня 2025 року, якою щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Чаплинки Генічеського району Херсонської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,
продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 16 листопада 2025 року включно.
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022230000000612 від 30.12.2022 року, щодо ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.09.2025 року продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 до 16.11.2025 року включно.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, обвинувачена ОСОБА_7 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати їй більш м'який запобіжний захід.
Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали.
Зокрема, апелянт зазначає про те, що викладені в клопотанні прокурора та в судовому рішенні ризики є недоведеними, а оскаржувана ухвала суперечить практики ЄСПЛ щодо обмеження права особи на свободу.
Крім того, вказує на те, що має міцні соціальні зв'язки у м. Херсоні, а саме, онкохвору матір, яка потребує піклування та допомоги.
Клопотання про обов'язкову участь прокурора в апеляційному розгляді від нього до апеляційного суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
До закінчення строку дії попередньої ухвали, судовий розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_7 не завершений, а прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому суд зобов'язаний був вирішити питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу.
В клопотанні про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_7 прокурор зазначає про обґрунтованість її обвинувачення, існування ризиків, визначених на досудовому розслідування, які не зменшилися та не припинили існувати та неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Ухвалюючи рішення про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_7 , суд виходив із того, що ризики, які мали місце, до теперішнього часу не припинили існувати і не зменшились, та виправдовують необхідність тримання під вартою обвинуваченої під час судового розгляду.
В межах вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження не вирішується питання про доведеність або недоведеність вини особи в обсязі висунутого обвинувачення, не перевіряються докази, що підтверджують або спростовують винуватість особи, не надається оцінка доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, що є предметом перевірки під час судового розгляду справи у суді першої інстанції та вирішується судом при ухваленні відповідного судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження по суті. Тому доводи апелянта з цього приводу є неприйнятними.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_7 , суд першої інстанції відповідно до вимог ст.178 КПК України врахував те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце реєстрації та проживання.
Водночас, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.
Відомості, що характеризують її особу, соціальні зв'язки були враховані як на стадії застосування запобіжного заходу, так і при продовженні строку тримання під вартою.
Наявність у обвинуваченої постійного місця проживання у м. Херсоні та членів родини не може бути визнано достатнім чинником, який нівелює встановлені у кримінальному провадженні ризики.
Доводи обвинуваченої ОСОБА_7 про недоведеність продовження існування ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
Запобіжний захід застосовується (продовжується) з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченої та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто, в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване для встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Суд, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував не тільки тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину та його суспільну небезпечність, а і сукупність даних про особу обвинуваченої, передбачених ст.178 КПК України, що стало підставою для висновку про продовження існування встановлених ризиків та ухвалення рішення про необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо неї.
Наведене свідчить про те, що строк тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_7 має бути продовжений з метою унеможливлення її переховування від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання існуючим ризикам у разі відмови у продовженні строку тримання під вартою щодо неї.
Зазначені обставини свідчать про необхідність продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_7 та неможливість застосування до неї іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того, за приписами ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, є тримання під вартою.
З урахуванням того, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_7 з метою забезпечення виконання нею процесуальних обов'язків, а також запобігання її спробам будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
З огляду на вищевикладене, доводи обвинуваченої ОСОБА_7 про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо неї, є непереконливими та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_7 , під час апеляційного розгляду не встановлено.
Зважаючи на викладене, підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_7 про застосування щодо неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту або застави, апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 вересня 2025 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо неї до 16 листопада 2025 року включно - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4