Номер провадження: 33/813/252/25
Номер справи місцевого суду: 522/13576/24
Головуючий у першій інстанції Дерус А. В.
Доповідач Копіца О. В.
04.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участі секретаря судового засідання Ровенко А.С., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Колесника О.В., представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Бедексєєвої В.Л., представників потерпілого ОСОБА_3 - адвокатів Криворучко Л.С. та Румянцева О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції,апеляційні скарги захисника Колесника О.В., представників потерпілих ОСОБА_4 та Сказки П.О. на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06.12.2024, якою відносно:
ОСОБА_1 , яка народилася12.03.1980 у смт. Фрунзівка, Одеської обл., працюючої старшим науковим співробітником ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень» НАН України проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- було закрито провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду строків накладення адміністративного стягнення
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною постановою Приморського райсуду м. Одеси. від 06.12.2024 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови суду, 28.07.2024, о 16:15 год., водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Mercedes-Benz S350», д.н.з. НОМЕР_1 (далі «Mercedes-Benz»), в м. Одесі, по пров. Місячний, рухаючись по другорядній дорозі, не надала дорогу транспортному засобу «Toyota Land Cruiser Prado» (далі - «Toyota»), д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі по вул. Сегедська, в результаті чого відбулось зіткнення. Після зіткнення, по інерції транспортний засіб «Toyota Land Cruiser Prado», н/з НОМЕР_2 здійснив виїзд на зустрічний бік дороги, де відбулось зіткнення з транспортний засобом «NissanLeaf», д.н.з. НОМЕР_3 (далі - «NissanLeaf»), яке зупинилось, рухаючись в зустрічному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник Колесник О.В., в інтересах ОСОБА_1 , не погодився із оскаржуваною постановою суду 1-ої інстанції, зазначивши, що вона є незаконною, а в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на те, що:
- суд 1-ї інстанції упереджено прийняв рішення про закриття провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 с. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, при цьому судом не встановлювались обставини справи та не досліджувались докази по справі, а були лише викладені обставини, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення;
- судом 1-ої інстанції не розглянуті подані під час розгляду справи клопотання про призначення судової комп'ютерно-технічної та автомеханічної експертизи,про допит свідка, який був зазначений у поясненнях ОСОБА_1 при оформленні матеріалів, а також клопотання про долучення доказів, зокрема, відеозапису характеру та швидкості руху автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado 150»;
- наданий представником потерпілого ОСОБА_3 - адвокатом Румянцевим О.Г. висновок експерта № 24-5675 автотехнічного дослідження обставин зіткнення автомобілів не повинен враховуватися при розгляді справи, оскільки експерт керувався вихідними даними, які були заздалегідь не вірними, що призвело до неправильних та необ'єктивних висновків щодо винуватості водія ОСОБА_1 ;
- водій автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado 150» ОСОБА_3 рухався із значним перевищенням швидкості, що не відповідає вимогам п.п. 12.3, 12.4, ПДР, отже, в результаті невиконання водієм вказаних пунктів ПДР відбулась дорожньо-транспортна пригода.
Посилаючись на викладене, захисник Колесник О.В. просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою справу закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З апеляційною скаргою також звернувся представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат Румянцев О.Г., посилаючись на те, що постанова суду 1-ої інстанції є незаконною, з огляду на наступні обставини:
- суд 1-ої інстанції передчасно дійшов висновку про можливість закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням на момент її розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП, оскільки всупереч ст. 280 КУпАП не встановив наявності або відсутності вини особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, в свою чергу у разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закриття провадження у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення, а законодавець у цьому випадку передбачив іншу підставу для закриття провадження за відсутності події і складу правопорушення;
- у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 вимог ПДР, що призвело до пошкодження транспортного засобу потерпілого, зокрема, пояснення учасників ДТП, відеозапис пригоди, експертний висновок, а отже закриваючи провадження у справі суд повинен був встановити вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Посилаючись на викладене, представник потерпілого Румянцев О.Г. просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження по справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку зі спливом на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Окрім того, з апеляційною скаргою звернулася представник ОСОБА_2 -адвокат Бедексєєва В.Л., вказавши, що постанова суду є незаконною, з огляну на те, що:
- ОСОБА_2 є потерпілим в даному провадженні, оскільки йому заподіяно майнову шкоду внаслідок пошкодження належного йому автомобіля «NissanLeaf», д.н.з. НОМЕР_3 , водночас, він позбавлений можливості отримати страхове відшкодування заподіяної йому шкоди, внаслідок не встановлення судом обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні;
- застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише у разі встановлення наявності протиправної винної дії чи бездіяльності особи, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, натомість, суд, за наявності доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, закрив провадження відносно неї без встановлення вини у його вчиненні.
Посилаючись на викладене, представник потерпілого Бедексєєва В.Л. просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження по справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку зі спливом на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
У судовому засіданні апеляційного суду учасники провадження підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити, водночас потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися, у поданих апеляційному суду заявах просили справу розглядати за їх відсутності та за участі їх представників.
Враховуючи неявку потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання, апеляційний суд, з'ясувавши думку учасників провадження, які не заперечували щодо розгляду справи за їх відсутності, керуючись при цьому приписами ч. 1 ст. 268, ч. 6 ст. 294 КУпАП, відповідно до яких нявка в судове засідання особи, яка подала апеляційну скаргу, не перешкоджає розгляду справи, вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності вказаних осіб.
Заслухавши пояснення учасників провадження,які підтримали подані ними апеляційні скарги, просили їх задовольнити, водночас представники потерпілих ОСОБА_5 , Криворучко Л.С. та ОСОБА_4 заперечували проти апеляційної скарги захисника Колесника О.В., просили відмовити у її задоволенні, повторно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 16.11 ПДР на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Пункт 10.1 ПДР України передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими твердження представників потерпілих щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 105105 від 28.07.2024 (а.с. 1, т.1), відповідно до якого 28.07.2024, о 16:15 год., водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Mercedes-Benz S350», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Одесі, по пров. Місячний, рухаючись по другорядній дорозі, не надала дорогу транспортному засобу «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі по вул. Сегедська, в результаті чого відбулось зіткнення, чим порушила п. 16.11 ПДР. Після зіткнення, по інерції транспортний засіб «Toyota Land Cruiser Prado», н/з НОМЕР_2 здійснив виїзд на зустрічний бік дороги, де відбулось зіткнення з транспортний засобом «NissanLeaf», д.н.з. НОМЕР_3 , яке зупинилось, рухаючись в зустрічному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками;
- схемою місця ДТП від 28.07.2024, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів-учасників ДТП, а також локалізація пошкоджень (т. 1 а.с. 2);
- письмовими поясненнями водія ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 3, 31-32), наданими під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, а також в суду в більш деталізованому виді, відповідно до яких 28.07.2024 о 16.15 год.він керував автомобілем Toyota Land Cruiser Prado» та рухався в лівій смузі руху зі швидкістю потоку 50 км/г, під'їжджаючи до провулку Місячний бачив як автомобіль чорного кольору, який під'їхав з другорядної дороги (по провулку Місячний) до головної дороги (вул. Сегедська) і зупинився, пропускаючи автомобілі, які рухались попереду нього, як з'ясувалось це був автомобіль «Mercedes-Benz», а у зустрічному напрямку автомобіль здається темного кольору перед ним виконував поворот ліворуч та на деякий час перекрив своїм кузовом йому оглядовість автомобіля «Mercedes-Benz»; він продовжив рух прямо головною дорогою і коли був у безпосередній близькості до перехрестя, боковим зором побачив різкий рух автомобіля «Mercedes-Benz», який їхав в напрямку правого борту його автомобіля.Як він зрозумів, автомобіль «Mercedes-Benz» продовжив рух та виїхав з другорядної дороги в його смугу руху, але він вже не бачив, оскільки оглядовість автомобіля «Mercedes-Benz» була перекрита. Побачив, що автомобіль «Mercedes-Benz» почав рух та виїзд на головну дорогу за секунду до самого зіткнення, що унеможливлює запобіганню ним ДТП. Автомобіль «Mercedes-Benz» ніби «винирнув» за тим, який виконував поворот ліворуч у зустрічному напрямку, його це дезорієнтувало, оскільки бачив як до цього автомобіль «Mercedes-Benz» зупинився, не виїхавши в його смугу руху, а тому вважав, що водій надав перевагу тим, що рухаються головною дорогою, не пам'ятає чи встиг він натиснути на гальма як відчув удар у правий борт, від якого правий бік його автомобіля підкинуло і на лівих колесах його відкинуло на автомобіль Ніссан, який у зустрічному напрямку його пропускав, щоб виконати поворот ліворуч;
- поясненнями водія « ОСОБА_6 , згідно яких він рухався по вул. Сегедська, намагаючись зробити поворот на перехресті вул. Сегедська - пров. Місячний, зупинившись побачив як з Місячного провулку виїжджає «Mercedes-Benz», намагавшись переїхати вул. Сегедську не пропустив «Toyota Land Cruiser Prado», який рухався по вул. Сегедська в напрямку просп. Гагаріна, водій в подальшому вдарив в задню бокову (праву) частину автомобіля «Mercedes-Benz», із-за чого автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado» виїхав на зустрічну смугу і лівою задньою частиною вдарив автомобіль «NissanLeaf», який стояв по вул. Сегедській під час виникнення ДТП (т. 1 а.с. 5);
- матеріалами відеофіксації правопорушення, які були досліджені в суді апеляційної інстанції;
- висновком експерта №24-5675 від 15.10.2024 (т.1 а.с. 43-61), відповідно до якого:
Водієві «Mercedes-Benz», відповідно до вимог пунктів 10.1 і 16.11 ПДР, належало перед початком руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, надати дорогу автомобілю «Toyota Land Cruiser Prado».
З урахуванням фактичного часткового виїзду автомобіля «Mercedes-Benz» на праву, за ходом руху автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», смугу проїзної частини ще до підїзду автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado» до перехрестя, наступного припинення автомобіля «Mercedes-Benz» на цій смузі до пропуску автомобіля, який виконував на перехресті поворот ліворуч, і закривав взаємну видимість для водіїв автомобілів «Mercedes-Benz» та «Toyota Land Cruiser Prado», водієві автомобіля «Mercedes-Benz», з технічної точки зору, перед продовженням руху на перехресті належало переконатися, що подальший рух по перехрестю не створить перешкоди або небезпеки для інших учасників дорожнього руху, зокрема, для автомобілів «Toyota Land Cruiser Prado».
Виконанням викладених вище належних до вимог пунктів 10.1 і 16.11 ПДР, дій, надавши дорогу автомобілю «Toyota Land Cruiser Prado», водій автомобіля «Mercedes-Benz» мав технічну можливість запобігти зіткнення з автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado» та ДТП у цілому - наступне відкидання автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado» на автомобіль «NissanLeaf».
Дії автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado» регламентуються вимогами пункту 12.3 ПДР, згідно з якими, при виникнення небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
Водій автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado» не мав технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz» виконанням вимог пункту 12.3 ПДР та ДТП у цілому - наступне відкидання автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado» на автомобіль «NissanLeaf».
Дії водія автомобіля «Mercedes-Benz», які не відповідали вимогам пункту 16.11 ПДР, з технічної точки зору, перебувають в причинному зв'язку з ДТП.
На переконання апеляційного суду, зазначені вище докази повністю доводять винуватість ОСОБА_1 у порушенні ПДР України, що призвело до ДТП, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У цьому контексті апеляційний суд враховує, що пояснення потерпілого ОСОБА_3 , надані під час складення протоколу про адміністративне правопорушення узгоджуються із іншими зібраними у справі доказами.
В той же час, ОСОБА_1 в судовому засіданні суду 1-ої інстанції пояснила, що вона 28.07.2024 рухалась, керуючи т.з. «Mercedes-Benz» по пров. Місячному і мала намір перетнути вул. Сегедську, після під'їхала до «бровки» вул. Сегедської, переконалася, що з лівого боку по вул. Сегедській автомобілі були далеко, позначила свій намір - почала рух. Бачила автомобіль з правого боку, але в останній момент він почав виконувати поворот ліворуч, що змусило її зупинитися. Цей автомобіль проїхав і одразу відбулося зіткнення, вона відчула потужний поштовх з лівого боку в її автомобіль. Автомобіль, який в неї врізався, рухався з перевищенням швидкості по подвійній суцільній лінії дорожньої розмітки, яка розділяє зустрічні потоки. Також ОСОБА_1 пояснила, що виїхала на перехрестя і зупинилася, перекривши обидві смуги в напрямку руху т.з. «Toyota», простояла в такому положенні 3 секунди, наполягала на тому, що під час контактування транспортних засобів її автомобіль знаходився у нерухомому стані, а транспортний засіб, який виконував поворот ліворуч з вул. Сегедської на долі секунди перекрив їй оглядовість проїзної частини.
Більш того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 наведена вже інша версія подій, зокрема, під час допиту остання пояснила, що коли вона виїжджала на перехрестя, воно було порожнім, але в останній момент, коли вона була на перехресті, автомобіль, який рухався перед т.з. «Toyota» почав виконувати поворот ліворуч до Місячного провулку, у зв'язку із чим вона змушена була зупинитися, бо водій заздалегідь показав свій маневр. При цьому, ОСОБА_1 зауважила, що перекривала праву смугу руху, а ліву смугу руху автомобіля «Toyota»на 1 метр, тобто так, що він не зміг проїхати, отже - якщо б коли при здійснення автомобілем повороту ліворуч водій ОСОБА_3 не перевищив швидкості, ДТП не сталося. Окрім того, на її переконання, висновок про те, що ОСОБА_3 гальмував, є припущенням, оскільки він почав гальмувати в останній момент, у противному випадку зіткнення відбулося, але б 3-й автомобіль не постраждав.
Також вказувала, що під час складення адміністративних матеріалів водій ОСОБА_3 не заперечував, що перевищив швидкість, оскільки поспішав на операцію.
З метою встановлення дійсних обставин настання ДТП, для чого необхідні спеціальні знання, апеляційним судом було задоволено клопотання сторін провадження та призначено комплексну судову комп'ютерно-технічну, авто технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України з наданням експерту для її виконання відеозаписів, наявних в матеріалах справи для самостійного визначення швидкості руху Toyota Land Cruiser Prado 150 р.н. НОМЕР_2 , спроможності показань ОСОБА_1 та причинного зв'язку дій кожного з водіїв з наслідками, що настали.
Відповідно до висновку судових комп'ютерно-технічних та автотехнічних експертиз № 1855-34-25 від 07.08.2025:
- надані на дослідження оптичні носії CD-R«Axent», CD-R«НР» та DVD-RW«esperanza» дозволяють зчитувати записану на них інформацію; на оптичних носіях CD-R«Axent», CD-R«НР» та DVD-RW«esperanza» виявлено мультимедійні файли, які містять відеозаписи; обставини ДТП зафіксовані у файлах «С-20240728153410.avi» та «А-202407281530012.avi»;
- параметр fps відеозапису у файлі «С-20240728153410.avi» та «А-202407281530012.avi» відповідно до отриманих експертом метаданих становить 12 кадрів на секунду у кожному відеозаписі;
- в метаданих файлів, що досліджувались, не виявлено інформації про апаратуру з використанням якої здійснювалась фіксація відеозаписів; різниця у характеристиках цих файлів не виключає можливості, що їх фіксація здійснювалась різним обладнанням, однак, також не виключена можливість, що файли С-20240728153410.avi» та «А-202407281530012.avi» з пам'яті відео-реєстратора копіювались з різними налаштуваннями;
- у випадках, якщо фіксація відеозаписів у файлах С-20240728153410.avi» та «А-202407281530012.avi» здійснювалась одним відео-реєстратором, то часові параметри, відображені у кожному кадрі цих відеозаписів, синхронізовані і похибка між цими часовими параметрами відсутня;
- швидкість руху автомобіля Toyota на момент фіксації у відеозаписі «С-20240728153410» складала близько 80 км/г; швидкість руху автомобіля Toyota на момент фіксації у відеозаписі «А-202407281530012.avi»складала близько 50 км/г.
- обґрунтованість визначеної раніше швидкості та часу руху автомобіля Toyota може бути визначена виключно судом, бо це потребує відповідної оцінки проведених досліджень (даного та попереднього);
- вирішення питання № 4 не виявилось можливим за причини перемінної швидкості руху автомобіля Toyota на заданій ділянці;
- час маневрування автомобіля «Mercedes-Benz» у небезпечній для водія автомобіля зоні складала близько півтори секунди;
- з технічної точки зору, моментом виникнення небезпеки для водія автомобіля Toyota був момент об'єктивно можливого виявлення автомобіля «Mercedes-Benz», який виїжджав на його смугу з-за зустрічного автомобіля, що повертав ліворуч з головної дороги в провулок;
- показання водія автомобіля «Mercedes-Benz» про те, що він зупинився посеред перехрестя та перекривав обидві (першу та другу) смуги руху автомобіля Toyota технічно неспроможні;
- водій автомобіля «Mercedes-Benz» належним виконанням вимог пунктів 10.1 та 16.11 ПДР мав технічну можливість уникнути ДТП, тому його фактичні дії, які не відповідали вимогам вказаних пунктів ПДР, з експертної точки зору, слід розглядати в причинному зв'язку з фактом ДТП;
- водій автомобіля Toyota з моменту об'єктивно можливого виявлення небезпеки для руху не мав технічної можливості уникнути ДТП, тому в його діях експертом причинного зв'язку з фактом ДТП не вбачається.
Захисник Колесник О.В. заперечував проти належності та допустимості висновку експертів №1855-34-25 від 07.08.2025, зазначивши, що при дослідженні комп'ютерно-технічним експертом не було надано однозначного висновку по 4, 5, 6 питанням, зокрема, про створення відеофайлів одним обладнанням або різним та синхронізованість відеофайлів за часом, автотехнічним експертом не досліджувались вихідні дані, які були надані стороною захисту, також експертом було необґрунтовано та безпідставно визначено виникнення небезпеки для руху водієві автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, час руху у небезпечному напрямку автомобіля Mercedes-Benz, та покази водія автомобіля Mercedes-Benz про те, що вона зупинилася посеред перехрестя та перекривала обидві смуги руху автомобіля Toyota Land Cruiser Prado технічно неспроможними.
Так, зі змісту експертизи (а.с. 3) вбачається, що судовим експертом були враховані задані постановою апеляційного суду від 20.03.2025 вихідні дані, в тому числі й вихідні дані, зазначені захисником ОСОБА_7 , а також надані відповіді на 4, 5, 6 питання комп'ютерно-технічної експертизи (а.с. 14) в частині обладнання, яким здійснювалась фіксація відеозаписів, синхронізації відеофайлів та можливої похибки між часовими параметрами, що спростовує доводи захисника в наведеній частині.
Водночас, експертом також зазначено, що при аналізі отриманих метаданих файлів не виявлено інформації про апаратні засоби, з використанням яких здійснювалась фіксація відеозаписів.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погодився з твердженнями представника потерпілого Румянцева О.Г. про те, що проведення повторної експертизи за тих самих умов, у тому числі за відсутності інформації про апаратні засоби, з використанням яких здійснювалась фіксація відеозаписів, не усуне вказаних суперечностей і не забезпечить отримання нових об'єктивних висновків, постановою від 14.10.2025 відмовив в задоволенні клопотання захисника Колесника О.В., в інтересах ОСОБА_1 , про призначення повторної комплексної судової комп'ютерно-технічної та автотехнічної експертизи в Чернівецькому НДЕКЦ МВС України.
В той же час, суд апеляційної інстанції за клопотанням захисника Колесника О.В. з метою усунення суперечностей, а також сумнівів щодо достовірності та повноти такого висновку, здійснив допит експерта ОСОБА_8 , якому було доручено проведення відповідної експертизи.
Так, допитаний в суді апеляційної інстанції за клопотанням сторони захисту судовий експерт ОСОБА_8 , який працює головним експертом лабораторії авто технічних видів досліджень ОНДІСЕ та складав вказаний висновок, підтримав його з раніше викладених мотивів, вказавши, що при експертному дослідженні використовувалися методики, зазначені в описовій частині судової експертизи.
В спростування доводів сторони захисту судовий експерт ОСОБА_8 пояснив, що момент небезпеки ним було визначено за допомогою відеозаписів, наданих для дослідження.
Так, з висновку експертів вбачається, що для встановлення часу маневрування автомобіля Mercedes-Benz в небезпечній зоні, у тому числі з врахуванням руху автомобіля, що повертав з головної дороги ліворуч в провулок, проведено аналіз усіх переміщень автомобіля Mercedes-Benz та визначено момент виникнення небезпечної ситуації в умовах ДТП.
Отже, судовим експертом ОСОБА_8 на підставі вказаного аналізу визначено момент необхідності застосування водієм автомобіля «Toyota» вимог п. 12.3 ПДР, зокрема таким моментом експерт визначив момент, коли водій міг об'єктивно оцінити ситуацію поперед себе як небезпечну, а саме: момент об'єктивного можливого виявлення автомобіля Mercedes-Benz, який виїжджав в його смугу із-за зустрічного автомобіля, що повертав ліворуч в провулок.
Показання водія Mercedes-Benz про те, що вона зупинилася посеред перехрестя та перекривала обидві (першу та другу) смуги руху автомобіля «Toyota» експертом визнані технічно неспроможними, при цьому зазначено, що водій Mercedes-Benzз моменту початку маневру автомобіля з головної дороги поступово переміщалась уперед та до моменту появи в полі зору водія автомобіля «Toyota» встигла подолати 1,2 метра та продовжила рух аж до зупинки, подолавши до місця зіткнення не менше 2-х метрів, в той час як її дії регламентовані вимогами п. 16.11 ПДР, відповідно до яких вона повинна була надати дорогу автомобілю «Toyota», а виконання цих вимог досягалося належним виконанням вимог п. 10.1 ПДР, тобто водій Mercedes-Benzу конкретиці розвитку пригоди не повинна була продовжувати рух через перехрестя до проїзду автомобіля, що повертав ліворуч, і тільки після його проїзду впевнитись в безпеці бажаного руху та по факту наближення автомобіля «Toyota» в лівій смузі головної дороги, дати йому безпечно проїхати перехрестя.
Отже, на думку експерта, висловлену в судовому засіданні апеляційного суду, та з огляду на проведені дослідження поведінки водія ОСОБА_1 ,при виїзді на головну дорогу, фактично її рух не відповідав умовам безпеки. При цьому, дії водія автомобіля «Toyota» регламентувалися приписами п.п. 10.4, 12.3 ПДР, які передбачають необхідність рухатися з допустимою швидкістю з моменту виявлення небезпеки для руху - застосувати гальма при необхідності до зупинки, водночас, за даними захисником даними водій не міг запобігти зіткненню шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР.
Також на спростування доводів сторони захисту про можливість руху автомобіля «Toyota» в момент виникнення йому небезпеки з перевищенням швидкості судовий експерт ОСОБА_8 пояснив, що з другого відеозапису було встановлено, що з моменту об'єктивно можливого виявлення автомобіля Mercedes-Benz до моменту зіткнення пройшло близько 1.5 секунди, а отже водій автомобіля «Toyota» не встигав почати ефективне зниження швидкості, і враховуючи, що до моменту зіткнення швидкість його руху складала близько 50 км/г, слід зробити висновок про те, що водій «Toyota» почав зниження швидкості з 80 км/г заздалегідь, при наближенні до перехрестя, вірогідно по факту маневрування зустрічного автомобіля ліворуч в провулок приблизно за 4 секунди до зіткнення, тому розгляд можливого впливу перевищення швидкості водієм «Toyota» на його технічну можливість уникнення ДТП за 1,5 секунди безпредметно, бо відсутні підстави вважати, що в момент виникнення йому небезпеки він рухався з перевищенням швидкості.
В цьому контексті суд апеляційної інстанції критично оцінює твердження сторони захисту з приводу того, що шляхом допиту потерпілого ОСОБА_3 можливо було усунути суперечності в його поясненнях враховуючи, що участь потерпілого в розгляді справи є його правом, а не є обов'язком, водночас судом здійснювались всі можливі заходи для забезпечення його участі в апеляційному розгляді справи, а надані ним пояснення, як первинні, так і вторинні, не містять вказаних стороною захисту обставин щодо перевищення ним швидкості, а навпаки у поданих до суду 1-ої інстанції письмових пояснення ОСОБА_3 стверджував, що рухався зі швидкістю 50 км/г.
Отже, на переконання апеляційного суду письмові пояснення потерпілого ОСОБА_3 , які відповідають позиції його представників, узгоджуються з наявними в матеріалах справи доказами, яким апеляційним судом була надана відповідна оцінка.
Окрім того, питання можливого перевищення потерпілим ОСОБА_3 швидкості, було предметом наведеного вище експертного дослідження, при цьому під час апеляційного розгляду судовий експерт, відповідаючи на питання сторони захисту в наведеній частині пояснив, що допит потерпілого не усуне вказаних протиріч, оскільки пояснення учасників під час дослідження є другорядними, в той час як за основу беруться дані відеозаписів події.
З наведених підстав, апеляційний суд не приймає до уваги наданий стороною захисту в суді 1-ої інстанції експертний висновок № 24-6908 від 27.12.2024, оскільки з його змісту вбачається, що при проведенні експертизи та складанні вказаного висновку судовий експерт ОСОБА_9 не встановлював самостійно по відеозаписах швидкість руху автомобіля «Toyota», а керувався лише вихідними даними, наданими захисником.
Аналізуючи вказані обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що наданий стороною захисту експертний висновок № 24-6908 від 27.12.2024 суперечить експертному висновку № 24-5675 від 18.10.2024, складеному за заявою потерпілого ОСОБА_3 , а також спростовується висновком комплексної судової комп'ютерно-технічних та автотехнічної експертизи № 1855-34-25 від 07.08.2025, призначеної в ході апеляційного розгляду справи, та поясненням допитаного апеляційним судом судового експерта ОСОБА_8 .
Вказане свідчить, що позиція ОСОБА_1 та її захисника Колесника О.В., яка висловлена в апеляційній скарзі, та їх процесуальна поведінка, пов'язана з наведенням доводів, які мають характер припущень, не підтверджені належними і достатніми доказами, та які не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту на власний розсуд з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Відтак, суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком суду 1-ої інстанції доходить переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апеляційний суд наголошує на тому, що факт можливої наявності в діях водія автомобіля «Toyota» ОСОБА_3 ознак порушень правил дорожнього руху, які могли призвести до ДТП, не може бути предметом оцінки в даній справі, натомість, предметом розгляду в даному випадку є саме дії водія ОСОБА_1 , а також їх відповідність вимогам ПДР та перевірка обставин отримання пошкоджень транспортними засобами, в той час як відносно ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення складений не був і в матеріалах даного провадження такий відсутній.
Приписами п. 7 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
На підставі аналізу матеріалів справи вбачається, що правопорушення ОСОБА_1 було вчинене 28.07.2024, на підставі чого апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції про те, що на момент розгляду справи, тобто станом на 06.12.2024, передбачені законом строки накладення стягнення спливли.
Разом із тим, питання щодо необхідності встановлення (не встановлення) винуватості особи при закритті справи за строками в національній судовій практиці є спірним.
Так, зі змісту ч. 2 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов:
- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
- сплив встановленого законом тримісячного строку.
Тобто, на переконання апеляційного суду, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом необхідним є, поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
При цьому, ч. 1 ст. 284 КУпАП передбачає, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що в резолютивній частині постанови при закритті провадження по справі у зв'язку зі спливом строків передбачених ст. 38 КУпАП, суд 1-ої інстанції дійсно позбавлений можливості визнавати особу винуватою у вчинені правопорушення, натомість такі висновки повинні міститись в мотивувальній частині судового рішення, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника Колесника О.В. задоволенню не підлягає, водночас, апеляційні скарги представників потерпілих ОСОБА_4 та Бедексєєвої В.Л. підлягають частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню із прийняттям нової постанови, про закриття провадження у справі за підставами, передбаченими п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Колесника О.В. - залишити без задоволення.
Апеляційні скарги представників потерпілих ОСОБА_4 та Бедексєєвої В.Л. - задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06.12.2024, якою закрито провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду строків накладення адміністративного стягнення - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца