Справа № 132/2006/25
Провадження № 33/801/1125/2025
Категорія: 149
Головуючий у суді 1-ї інстанції Павленко І. В.
Доповідач: Сопрун В. В.
12 листопада 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В.,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 11 липня 2025 року,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 363073, 16 червня 2025 року о 02:10 год по вулиці Василя Стуса, 11, в селі Мирне Хмільницького району Вінницької області, водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ», моделі «21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, що було зафіксовано на відеореєстратори №476148 та №476864, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 11 липня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки оскаржувана постанова суду йому не була направлена, копію отримав 08 жовтня 2025 року в Калинівському ВДВС. За таких обставин ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав на доступ до правосуддя, просить поновити строк.
В апеляційній скарзі зазначив, що вважає постанову незаконною, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Просив постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду слід задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Враховуючи зазначені вище обставини, строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений з поважних причин, а тому на підставі ст.289 КУпАП він підлягає поновленню.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 5 статті 126 КУпАП, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 363073, 16 червня 2025 року о 02:10 год по вулиці Василя Стуса, 11, в селі Мирне Хмільницького району Вінницької області, водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ», моделі «21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, що було зафіксовано на відеореєстратори №476148 та №476864. Своїми діями порушив вимоги п. 2.1а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Також, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується довідкою інспектора ГАП про те, що ОСОБА_1 не маючи права керування, порушив ч.2 ст.126 КУпАП.
Постановою ББА №262105 від 03 вересня 2024 року було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.1).
Також, вказані обставини підтверджуються відеозаписом з місця події, відеофіксація велась на нагрудні бодікамери працівників поліції.
Отже, апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції є об'єктивним доказом, тобто таким, який в процесі доказування не встановлюється від людей і не залежить від їх суб'єктивного сприйняття певних обставин.
Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону.
Апеляційний суд звертає увагу, що транспортний засіб - це джерело підвищеної небезпеки, а на водія покладається величезна відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя невизначеного кола учасників дорожнього руху та цілісність майна інших осіб.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 повторно протягом року притягується до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою при керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відтак, доводи ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що дії працівників поліції в частині правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не оскаржував в передбаченому законом поряду.
В своєму рішенні від 29 червня 2007 року по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Таким чином, доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом не маючи на це право, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 11 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Сопрун