Справа № 151/225/25
Провадження № 33/801/1116/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Токарчук Л. Г.
Доповідач: Сопрун В. В.
12 листопада 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 та ст.185 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 01 жовтня 2025 року,
14 березня 2025 року близько 17:45 год по вул. Сонячна, 191 в селищі Чечельник Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Опель Омега А», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода, відмовився у встановленому законом порядку від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 14 березня 2025 року інспектором з РПП СПД №1 ВП №1 Гайсинського РУП майором поліції Шарапанівським М.М. відносно гр. ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД №029899 по ст.185 КУпАП за те, що він 14 березня 2025 року о 18:00 год по вул. Сонячна, 38 в селищі Чечельник Гайсинського району Вінницької області не виконував неодноразове законне розпорядження (вимогу) працівників поліції про припинення правопорушення, шарпав працівника поліції Постернака Д., поводив себе зухвало та нахабно.
Постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 01 жовтня 2025 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн на користь держави.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, докази які наявні в матеріалах справи не можуть бути взяти до уваги судом, оскільки на дослідженому відеозаписі відсутня відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а навпаки на запропоновану вимогу працівників поліції, неодноразово повідомляв про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 двічі не з'явився в судові засідання (05 листопада 2025 року та 12 листопада 2025 року), просив розгляд справи відкласти на іншу дату.
Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .
Крім того, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи (ч.6 ст.294 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ст.130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння.
Вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у порушенні п. 2.5 ПДР України знайшла підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і підтверджується наступними доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271438 від 14 березня 2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи;
-медичною довідкою про стан здоров'я адмінзатриманого, де зазначено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 маючи ознаки алкогольного сп'яніння відмовився від проходження огляду;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 маючи ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійку ходу відмовився від огляду на стан сп'яніння;
-рапортом поліцейського з РПП ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області сержанта поліції Д. Пастернака;
-рапортом інспектора з РПП ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції М. Шарапанівського.
Також, вказані обставини підтверджуються відеозаписом з місця події, відеофіксація велась на нагрудні бодікамери працівників поліції.
Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, працівники поліції постійно пропонували йому пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 не давав чіткої відповіді, а зловживаючи своїми правами не погоджувався проходити освідування на місці з різних невідомих причин, та нібито погодившись їхати на освідування, як зазначив «поїдемо дути десь там» (17:47), постійно намагався викрутитися та взагалі хотів утекти, що призвело до того, що до нього було застосовано спецзасоби у виді наручників та затримано. У період спілкування з працівниками поліції вів себе зухвало, знімав на камеру телефона, постійно повторював працівникам поліції, щоб ті ще раз представилися та показали йому свої посвідчення, постійно затягував час та намагався домовитися, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не мав наміру проходити освідування, оскільки сам зазначав, що пив (17:45), а своєю поведінкою просто намагався потягнути час з надією вирішити питання іншим незаконним шляхом, що намагався зробити неодноразово: до того як сів у поліцейський автомобіль; дорогою, як їхали від Чечельника до Бершаді (18.29) та коли уже приїхали у місто Бершадь (18:47), через що працівником поліції було звернуто його увагу на те, що за таке передбачена кримінальна відповідальність.
Як видно з відеозапису у лікарні, коли ОСОБА_1 доставили уже як адмінзатриманого, лікарем було зазначено, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння та поверхнево оглянуто на наявність тілесних ушкоджень.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції є належним, допустимим та переконливим, оскільки відеозапис містить усі необхідні складові для визнання його даних доказами, зібраними в установленому законом порядку.
У провину ОСОБА_1 ставиться саме порушення п.2.5 ПДР - відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджено в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Таким чином, вище перелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності апеляційний суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) скаржник не надав.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами скаржника, який категорично заперечив свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі.
Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Оскільки водій ОСОБА_1 за наявності ознак алкогольного сп'яніння, як особа, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, тому в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому водій зобов'язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп'яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Докази здобуті працівниками поліції, згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно і об'єктивно дослідив матеріали справи та дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Стягнення призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 01 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАПзалишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Сопрун