Провадження № 2-о/742/158/25
Єдиний унікальний № 742/4776/25
10 листопада 2025 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Ільченка О.І., за участю секретаря судового засідання Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: територіальна громада м.Прилуки в особі Прилуцької міської ради та приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Ігнатов Дмитро Євгенійович про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини,-
установив:
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт її проживання однією сім'єю із спадкодавцем ОСОБА_2 не менше п'яти років до дня відкриття спадщини, а саме з 2015 року по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявлені вимоги мотивує тим, що вона з 2015 року до 22.10.2024 проживала разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільне харчування, купували майно для спільного користування, мали спільну участь у витратах та утриманні житла, надавали взаємну допомогу один одному, оскільки ОСОБА_2 була одинокою, власних дітей не мала. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , залишилося спадкове майно - квартира. В якій вони спільно проживали. ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Ігнатова Д.Є. з заявою про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , проте, при вивченні поданих заявницею документів її було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом як спадкоємиці, передбаченій ст.1264 ЦК України, оскільки юридичний факт проживання однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини має бути встановлений винятково рішенням суду, та з цих підстав рекомендовано звернутись до суду для встановлення цього факту. Інших спадкоємців у померлої не має.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 03.10.2025, яке вподальшому було відкладено до 10.11.2025.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, проте надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю. Просить долучити до матеріалів справи фотографії, які підтверджують факт її проживання разом з спадкодавицею ОСОБА_2 .
Представники заінтересованих осіб: приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Ігнатов Д.Є. та територіальної громади м.Прилуки в особі Прилуцької міської ради у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Від територіальної громади м.Прилуки в особі Прилуцької міської ради надійшла до суду заява про розгляд справи у їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і можливість повного задоволення заяви з наступних підстав.
За змістом частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України встановлено право спадкоємця прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).
Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).
Установлення юридичних фактів сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Судом установлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 23.10.2024 Прилуцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , виданого Прилуцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.10).
Згідно довідки комітету самоорганізації населення №1 Центрального мікрорайону Прилуцької міської ради Чернігівської області від 01.09.2025 за №1206 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день своєї смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується даними будинкової книги (а.с.8).
Останній, належала квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 27.01.2025 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.02.2005 (а.с.9-10).
Заявниця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 22.10.2002 по 05.10.2021 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідною довідкою про реєстрацію місця проживання виданої 05.10.2021 (а.с.17).
Згідно довідки комітету самоорганізації населення №1 Центрального мікрорайону Прилуцької міської ради Чернігівської області від 01.09.2025 за №1204 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 03.01.2023 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , де і фактично проживає (а.с.11). Дана інформація також підтверджується витягом з реєстру Прилуцької територіальної громади від 22.05.2025 (а.с.6) та записами у домовій книзі для реєстрації громадян проживаючих за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.20-23), у якій також зареєстровані її діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження: серії НОМЕР_2 від 10.11.2023, виданого Прилуцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькомурайоні Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та серії НОМЕР_3 від 13.05.2025, виданого Прилуцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькомурайоні Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.24-25).
Відповідно до довідки комітету самоорганізації населення №1 Центрального мікрорайону Прилуцької міської ради Чернігівської області від 01.09.2025 за №1205, виданій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що вона здійснила поховання громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за власні кошти (а.с.16), що також підтверджується відповідними квитанціями про сплату ритуальних послуг віл 23.10.2025 (а.с.12-15).
Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Ігнатова Д.Є від 26.08.2025 вбачається, що на звернення ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , її було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду на підставі ст..1264 ЦК України, а саме для встановлення факту проживання разом з померлою однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (а.с.19).
Згідно довідки приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Ігнатова Д.Є від 24.09.2025 вбачається, що ним 12 грудня 2024 року, заведено спадкову справу №168/2024 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Інших осіб, які звернулися з заявою про прийняття спадщини не існує. Станом на 24 вересня 2025 року Свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 - не видавалося (а.с.96), що також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 24.09.2025 (а.с.97).
Свідок ОСОБА_5 у письмових показах також підтвердила факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 з 2015 року, оскільки проживає поруч за адресою: АДРЕСА_4 . Також зазначила, що ОСОБА_2 вважала заявницю своєю дочкою, оскільки власних дітей не мала. ОСОБА_1 здійснювала догляд за квартирою, зробила в ній ремонт також здійснила поховання ОСОБА_2 (а.с.26-28).
З письмових показів свідка ОСОБА_6 вбачається, що їй відомий той факт, що ОСОБА_1 з 2015 року, коли вступила до Прилуцького професійного ліцею, проживала разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки є їх сусідкою. Зі слів померлої сусідки ОСОБА_2 їй відомо, що ОСОБА_7 сплачувала комунальні послуги за вище зазначеною адресою, здійснила ремонт у квартирі та доглядає за нею і на даний час (а.с.29-32).
Зі змісту заяви вбачається, що у 2015 році ОСОБА_1 переїхавши до м.Прилуки, вступила до Прилуцького професійного технікуму і почала винаймати кімнату для проживання у ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . З того часу вони почали проживати спільно однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільне харчування, купували майно для спільного користування, мали спільну участь у витратах та утриманні житла, надавали взаємну допомогу один одному, оскільки ОСОБА_2 була одинокою, власних дітей не мала. Згодом вона за власні кошти зробила ремонт у квартирі, сплачувала за неї комунальні послуги, що підтверджується відповідними квитанціями за 2021-2025 роки у яких співпадають прізвище платника, адреса надання послуг та особові рахунки за якими надаються послуги (а.с.33-87). А також долученими до матеріалів справи фотокартки, на яких зображено спільно заявницю, її дітей та ОСОБА_2 (а.с.100-104).
Відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу України: «У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини». Факт проживання спадкоємця зі спадкодавцем та строк такого проживання має бути встановлений судом.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно роз'яснень, викладених у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Згідно роз'яснень, викладених в абз.2 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання з спадкодавцем однією сім'єю.
Згідно роз'яснень, викладених п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п..
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зауважує, метою встановлення факту спільного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.
Отже, з огляду на вищевикладене, оцінюючи в сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд знаходить достовірно встановленим факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 2015 року постійно проживали однією сім'єю з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що становить більш ніж дев'ять років до часу відкриття спадщини. Вони вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки, мали спільний бюджет, купували майно для спільного користування, брали спільну участь у витратах та утриманні житла, надавали взаємну допомогу одна одній, тому заява про встановлення факту проживання однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, підлягає задоволенню.
Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті заявницею судового збору за подання нею до суду заяви про встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, слід залишити за ОСОБА_1 , оскільки покладення їх на державу, або ж на інших осіб при ухваленні рішення у справі у порядку окремого провадження чинним ЦПК України не передбачено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315-319, 352, 354-355 ЦПК України, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), заінтересовані особи: територіальна громада м.Прилуки в особі Прилуцької міської ради (Чернігівська обл., м.Прилуки, вул.Незалежності, б.82, код ЄДРПОУ 34209057) та приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Ігнатов Дмитро Євгенійович (Чернігівська обл., м.Прилуки, вул.Незалежності, б.78/1) про встановлення факту спільного проживання разом зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , не менше п'яти років до дня відкриття спадщини, а саме з 2015 року по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати покласти на заявника.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО