Провадження № 2-н/742/1200/25
Єдиний унікальний № 742/6148/25
іменем України
11 листопада 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Циганко М.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію,
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.05.2025 по 31.08.2025 в розмірі 34981,28 грн. за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно ч. 3 ст.19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ст.160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача, що підтверджується належно оформленими письмовими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ, передбачені ст. 161 ЦПК, підлягають судовому захисту виключно у порядку наказного провадження.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» вбачається, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Також, Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» орієнтує суди, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
Вивчивши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд встановив, що заявник просить видати судовий наказ щодо стягнення заборгованості за отримані послуги за спожиту електричну енергію у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , зі ОСОБА_1 за період з 01.05.2025 по 31.08.2025 у сумі 34 981,28 грн, проте заявник не надав належних доказів, які б беззаперечно підтверджували правомірність нарахувань у зазначеному розмірі
Разом з тим, суд звертає увагу, що заявлена до стягнення сума є значною та істотно перевищує середній розмір плати за спожиту електричну енергію у побутових споживачів за аналогічний період, що може свідчити про ймовірність наявності спору щодо правильності розрахунків та обсягу спожитої електроенергії.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога не є безспірною, а тому не може бути розглянута у порядку наказного провадження.
У зв'язку з чим, суддя відмовляє у видачі судового наказу та роз'яснює, що відповідно до ст.166ЦПК України відмова у видачі судового наказу з вказаних підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи вимоги ст.164 ЦПК України, внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статями 163-165,167,260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу, з підстави, передбаченої ч.9 ст.165 ЦПК України, не є перешкодою для звернення до суду із даною вимогою у спрощеному позовному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Максим ЦИГАНКО