Справа № 751/8031/25
Провадження №3/751/2743/25
10 листопада 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Маслюк Н.В.
секретаря судового засідання Стрижак В.П.
з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ст. 173 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 -
Встановив:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 728408 від 07.09.2025 вбачається, що 06.09.2025 о 22 год 53 хв ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме буд. АДРЕСА_2 , маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння, вчинив стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру: ображав нецензурною лайкою, чим завдав їй психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Також, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 728400 від 06.09.2025 вбачається, що 06.09.2025 о 23 год 12 хв, у АДРЕСА_2 , на порозі будинку, ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік працівника поліції ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
За даними фактами відносно ОСОБА_1 складені протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2, ст. 173 КУпАП.
Постановою суду від 02.10.2025 адміністративні справи про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2, ст. 173 КУпАП об'єднано в одне провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та показав, що 06.09.2025 він прийшов додому пізніше на пів години, ніж ОСОБА_2 . Відбулась побутова сварка, виражались нецензурною лайкою. Вона вибігла з двору та викликала наряд поліції. Працівники поліції влетіли в двір, надалі зайшли у будинок, заломили його, вдягли кайданки. Від болю виражався нецензурною лайкою.
Після перерви ОСОБА_1 не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин, суд визнав за можливе продовжити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених у диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
У той же час, під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.
Для того, щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов'язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством. Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперераховані ознаки. Ескалація конфлікту може привести до насильства, та не обов'язково завжди приводить.
Отже, самі по собі, зокрема нецензурні висловлювання під час сварки не формують собою домашнє насильство, а утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Приписами ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивною ознакою об'єктивної сторони дрібного хуліганства є місце його вчинення, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також переходи, стадіони.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки правопорушника. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
До поняття «інші подібні дії» відносять такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
За статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
Потерпіла ОСОБА_2 викликалася у судове засідання, але не прибула, клопотань про розгляд справи без її участі не надходило.
Потерпілий ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, згідно повідомлення т.в.о. начальника УПП в Чернігівській області перебуває у відпустці поза мажами Чернігівської області.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ст. 173 КУпАП, до суду, окрім протоколів, надані: рапорти, форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копія термінового заборонного припису стосовно кривдника, протокол про адміністративне затримання, відеозапис, відповідно до якого зафіксовано події після приїзду працівників поліції.
Матеріали справи не містять заяви потерпілої ОСОБА_2 на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 07.09.2025.
Водночас із оглянутого в судовому засіданні відеозапису, 06.09.2025 саме о 23 год 12 хв ОСОБА_1 не виражався нецензурною лайкою в бік працівника поліції ОСОБА_3 . О 23.12 год ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції, застосовано фізичну силу та спецзасіб кайданки. Надалі, ОСОБА_1 доставлений до приміщення управління поліції за адресою: вул.. Старобілоуська, 4-а м. Чернігів. Також слід зазначити, у зазначений у протоколі час о 23.12 год ОСОБА_1 перебував у будинку, що не є громадським місцем.
Отже, вищезазначений доказ спростовує обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення від 06.09.2025.
Самі по собі протоколи про адміністративні правопорушення та рапорт інспектора без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечними доказами на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.. 173-2, ст. 173 КУпАП, оскільки обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення є безпідставними, не ґрунтуються на матеріалах справи та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.. 173-2, ст. 173 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33-35, 173, 173-2, 247, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2, ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Повний текст постанови суду складено 11.11.2025.
Суддя: Н.В. Маслюк