Справа №751/5777/25
Провадження №2/751/1748/25
04 листопада 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Яременко І. В.
з участю секретаря судового засідання Усік Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ «Сенс Банк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №631602354 у розмірі 98350,22 грн та судових витрат.
Заявлені вимоги мотивують тим, що 04.03.2021 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк», найменування якого змінено на АТ «Сенс Банк» 12.08.2022, було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631602354, відповідно до умов якої банк надав відповідачу кредит зі сплатою процентів за користування ним, комісії та інших платежів на умовах, передбачених договором. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит, однак відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 98350,22 грн, які позивач просить стягнути з відповідча.
Ухвалою судді від 29.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просять проводити розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. З клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталась, відзив на позовну заяву до суду не надходив.
04.11.2025 ухвалою суду на підставі ч.4 ст. 223, ст. ст. 280-281 ЦПК України, постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що АТ «Альфа-Банк» було оголошено публічну пропозицію укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, яка прийнята ОСОБА_1 04.03.2021 шляхом підписання анкети-заяви про акцепт (а.с.8).
04.03.2021 АТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, за умовами якої тип кредиту кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії, найменування продукту «RED», мета кредиту для особистих потреб, ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) 200 000 грн, сума встановленої кредитної лінії на дату укладення договору 7000 грн, процентна ставка за користування Кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття готівки 35,99% річних, тип процентної ставки фіксована, тип картки МasterСard DEBIT WORLD, порядок повернення кредиту щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50 гривень (а.с. 7).
Власним підписом відповідач підтвердила, що вона ознайомлена зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що вона отримала всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за договором.
АТ «Альфа-Банк» здійснив акцепт пропозиції відповідача на укладення угоди про надання споживчого кредиту №631602354 від 04.03.2021, прийнявши вищезазначені умови (а.с.7зворот).
У цей же день відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.8зворот), довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб (а.с.9зворот) та заяву про прийняття пропозиції укласти договір страхування (а.с.9).
Користування кредитними коштами підтверджується копією виписки по рахунку за період з 04.03.2021 по 02.03.2025 (а.с. 11-16).
12.08.202 АТ «Альфа-Банк» змінив найменування на АТ «СЕНС БАНК» (а.с.23).
Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.6) станом на 20.04.2023 виникла заборгованість в сумі 98350,22 грн, яка складається із: прострочене тіло кредиту - 48739 грн 25 коп, заборгованості по відсотках - 12045 грн 25 коп, тіло кредиту - 36096 грн 22 коп, овердрафт (несанкціонована заборгованість) - 1469 грн 50 коп.
Представник позивача звертався 25.02.2023 до відповідача із досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов'язань (а.с.17), проте заборгованість в добровільному порядку не погашена.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним - стаття 1055 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 1056-1 Кодексу розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази щодо розміру заборгованості по кредитному договору.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 р. № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: назву документа (форми); дату складання; найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Отже, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
При цьому необхідно дослідити виписку по картковому рахунку у сукупності з іншими доказами та перевірити, чи було встановлено відповідачу кредитний ліміт, якщо було встановлено, то в якому розмірі, чи отримував він кредитну картку та строк її дії, чи користувався останній кредитними коштами (чи отримував готівку у банкоматі та відділенні банку, чи купував товари та чи перерахував кошти на інші рахунки), якщо користувався, то в якому розмірі, чи здійснював повернення кредитних коштів позивачу, якщо здійснював, то в якому розмірі.
До такого висновку дійшла Третя судова палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду в постанові від 16.09.2020 (справа № 200/5647/18, провадження № 61-9618св19).
З дослідженої в судовому засіданні виписки по рахунку відповідача за період з 04.03.2021 до 02.03.2025 (а.с.11-16) вбачається, що останній був наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач використовувала надані їй кредитні кошти та частково сплачувала заборгованість.
Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували докази, надані позивачем щодо розміру заборгованості за кредитним договором.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач порушила зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків, а тому, відповідно до ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 533, 611, 1050, 1054 ЦК України, позовні вимоги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №631602354 від 04.03.2021 в розмірі 98350,22 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн (а.с.34), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 8320,49 грн суд зазначає наступне.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 викладений висновок, що для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Цимбал В.І. (а.с.26-29,31).
Згідно з п.3.1 Договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн., за отримання рішення суду - 225,00 грн, комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85%.
Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов'язані із розглядом справи становлять 8320,49 грн (із розрахунку: 375,00 грн + 225,00 грн + 98350,22 грн х 7,85%), дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
При цьому суд враховує, що заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу чи клопотання про їх зменшення до суду від відповідача не надходило.
На підставі викладеного, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 12, 76-81, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії №631602354 від 04.03.2021 в розмірі 98350 грн 22 коп (дев'яносто вісім тисяч триста п'ятдесят гривень двадцять дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 2422 грн 40 коп (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) сплаченого судового збору та 8320 грн 49 коп (вісім тисяч триста двадцять гривень сорок дев'ять копійок) витрат на правничу допомогу, а всього 10742 грн 89 коп (десять тисяч сімсот сорок дві гривні вісімдесят дев'ять копійок).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 07.11.2025.
Позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ 23494714)
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя І.В. Яременко