Справа № 739/2362/25
Провадження № 1-кс/739/618/25
про застосування запобіжного заходу
09 листопада 2025 року м. Новгород-Сіверський
Слідчий суддя Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчих у кримінальному провадженні - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції погоджене з прокурором клопотання слідчого СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 про застосування в рамках кримінального провадження №12025270320000489 запобіжного заходу відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новгород-Сіверський Новгород-Сіверського району Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, пенсіонера за віком, депутата Новгород-Сіверської міської ради VIII скликання, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 345 КК України,
08 листопада 2025 року слідчий Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді із погодженим з прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 345 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділення Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження №12025270320000489за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 345 КК України, за фактом умисного заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень.
Згідно клопотання у ході проведеного досудового розслідування встановлено, що 06 листопада 2025 року інспектор сектору реагування патрульної поліції Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області майор поліції ОСОБА_9 разом з поліцейським сектору реагування патрульної поліції Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області капралом поліції ОСОБА_10 та поліцейською сектору реагування патрульної поліції Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області капралом поліції ОСОБА_11 , згідно графіку несення служби нарядів та дислокацією нарядів Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області з 08 год. 00 хв. 06 листопада 2025 року до 08 год. 00 хв. 07 листопада 2025 року заступили на чергування по забезпеченню громадської безпеки, публічного порядку та безпеки дорожнього руху на території Новгород-Сіверської міської територіальної громади Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
06 листопада 2025 року, о 19 год. 29 хв., під час вільного патрулювання території м. Новгород-Сіверський, на розі вулиць Івана Богуна та Алексєєва, відповідно до пункту 1 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з порушенням пункту 9.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, інспектор СРПП Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області майором поліції ОСОБА_9 та поліцейський СРПП Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області капрал поліції ОСОБА_10 зупинили автомобіль марки Nissan X-Trail, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 .
Перевіривши посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, з метою перевірки водія щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, інспектор сектору реагування патрульної поліції Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області майор поліції ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_6 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest» або в медичному закладі.
ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись за кермом автомобіля Nissan X-Trail, реєстраційний номер НОМЕР_1 , погодився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, але раптово без попередження почав різкий рух автомобілем вперед з наданням прискорення в швидкості, біля якого перебував поліцейський ОСОБА_9 .
У результаті протиправних дій ОСОБА_6 інспектор сектору реагування патрульної поліції Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області майор поліції ОСОБА_9 впав на асфальтобетонне покриття, отримавши тілесні ушкодження у вигляді забою зовнішньої поверхні середньої третини правого стегна із гематомою та осадненням, що відповідно до висновку експерта №83 від 07 листопада 2025 року судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
07 листопада 2025 року о 01 год. 25 хв. ОСОБА_6 фактично було затримано у порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України.
В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий в клопотанні зазначає, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років і розуміючи тяжкість та невідворотність покарання може переховуватися від органів слідства і суду. Також існує можливість незаконного впливу підозрюваного шляхом залякування, переконання, умовляння, підкупу чи заохочення на потерпілих та свідків з метою зміни ними свідчень, або їх схиляння до відмови від дачі показань, а також перешкоджання з боку підозрюваного ОСОБА_6 кримінальному провадженню іншим чином.
Також слідчий у своєму клопотанні посилається на положення пункту 2 частини другої статті 183 КПК України, якою передбачено можливість застосування до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виключно у разі, якщо прокурором буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового слідства чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню.
У зв'язку з цим, на думку слідчого, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вказаних ризиків та не буде достатнім для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити його повністю, обравши підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, без визначення розміру застави, вказав, що підозрюваний має вплив на території район, може впливати на свідків, переховуватися від слідства та інших чином перешкоджати кримінальному провадженню, при цьому зазначив, що у клопотання помилково вказано посилання на положення пункту 2 частини другої статті 183 КПК України щодо можливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до раніше судимої особи, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий. Інших обґрунтувань на необхідність обрання підозрюваному саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не навів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав і просив його задовольнити повністю, обравши підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, а також вказав, що після вчинення злочину підозрюваний залишив місце пригоди.
Підозрюваний у судовому засіданні в режимі відеоконференції висловився проти задоволення клопотання та пояснив, що коли його зупинили за невчасне увімкнення покажчика повороту, він надав поліцейським свої документи, далі поліцейський ОСОБА_9 сказав, що відчуває запах алкоголю та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння, він відповів, що підвезе дружину до свого дому, що був поряд за 200 м., оскільки на той час почалася тривога. Він почав рух, при цьому ОСОБА_9 за кермо чи дверцята автомобіля не хапався, натомість поліцейські на своєму автомобілі наздогнали його, коли він висадив з автомобіля дружину. Далі поліцейські склали на нього в присутності його захисника, якого він запросив, протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, після чого поліцейські його відпустили. У подальшому він постійно перебував вдома. Про розпочате кримінальне провадження до моменту проведення обшуку та свого затримання не знав. Від слідства не переховувався, залишати територію України не планував.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні висловився проти задоволення клопотання та вказав, що всі доводи прокурора про наявність ризиків, для запобігання яким подано клопотання, є безпідставними та фактично припущеннями, жодного доказу на їх доведення матеріали не містять. Також немає доказів того, що його підзахисний перебував у стані алкогольного сп'яніння за описаних подій, відносно нього лише було складено протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є порушенням пункту 2.5 ПДР України. Також заявив, що у підозрі не вказано які саме дії підозрюваного призвели до заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, частина доказів, на які посилається прокурор, відсутні в додатках до клопотання.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, якими є: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; намір знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною першою статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частини четвертої статті 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Під час розгляду даного клопотання дослідженими у ході судового засідання доказами доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 345 КК України, наступними доказами: рапортами поліцейських СРПП Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області капрала поліції ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 про обставини отримання тілесних ушкоджень останнім; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , який дав показання щодо обставин отримання ним тілесних ушкоджень 06 листопада 2025 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які дали показання про відомі їх обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_9 ; копією наказу №567о/с від 17 жовтня 2024 року про призначення майора поліції ОСОБА_9 на посаду інспектора СРПП Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області; протоколом огляду речових доказів - електронного документа, а саме відеозапису з відеореєстратора транспортного засобу, на якому пересувалися поліцейські Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області; висновком судової медичної експертизи №83 від 07 листопада 2025 року, згідно якого у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді забою зовнішньої поверхні середньої третини правого стегна із гематомою та осадненням, що могли утворитися 06 листопада 2025 року та належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Стосовно наявності передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України ризику переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя враховує, що останній підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, при цьому підозрюваний є особою похилого віку, раніше не судимий, за віком не підлягає мобілізації, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що загалом свідчить про наявність у нього можливості залишити територію України та відповідно наявність ризику переховування підозрюваного від органів слідства та суду.
Також на даній стадії досудового розслідування існує передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України ризик незаконного впливу з боку підозрюваного шляхом переконання, умовляння, підкупу чи заохочення на потерпілого ОСОБА_9 та свідків у кримінальному провадженні - ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 ,, ОСОБА_13 з якими підозрюваний проживає у межах одного населеного пункту і може підбурювати їх до зміни свідчень на свою користь. Відповідно існування такого ризику є обґрунтованим.
З приводу наявності передбаченого пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що обґрунтовується можливістю підмовляння осіб до надання неправдивих свідчень у справі з метою викривлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення для уникнення відповідальності за скоєне діяння, слідчий суддя твердження про наявність такого ризику вважає необґрунтованими, оскільки прокурором не вказано на кого саме, крім потерпілого та свідків, зазначених вище, може впливати підозрюваний, та з метою викривлення яких саме фактичних обставин справи, що відбувалися в присутності свідків, вже допитаних у кримінальному провадженні та зафіксовані за допомогою відеореєстратора та бодікамер поліцейських. Жодних доказів на підтвердження існування даного ризику матеріали, додані до клопотання не містять.
Отже, прокурором в ході судового розгляду доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 345 КК України та ризиків, передбачених пунктами 1,3 частини першої статті 177 КПК України.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, який необхідно обрати підозрюваному ОСОБА_6 з метою запобігання вказаним вище ризикам слідчий суддя враховує наступне.
Так, прокурор клопоче про застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, при цьому в клопотанні міститься посилання на положення пункту 2 частини другої статті 183 КПК України.
Згідно частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
7) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX-2 цього Кодексу.
У рамках даного кримінального провадження ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за вчинення якого передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років. З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що він раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягувався, інших підозр у вчиненні кримінальних правопорушень йому не оголошено, будь-які відомості про його розшук компетентними органами іноземної держави або ж про надходження прохання про арешт ОСОБА_6 від Міжнародного кримінального суду, відсутні.
Вказане у свою чергу свідчить, що підстави для обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені пунктом 2 частини другої статті 183 КПК України, на які міститься посилання у клопотанні слідчого, погодженому з прокурором, та підстави для обрання зазначеного запобіжного заходу, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 183 КПК України, відсутні.
Стосовно положень пункту 3 частини другої статті 183 КПК України про можливість застосування до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, на положення якого слідчий та прокурор у своєму клопотанні взагалі не посилаються, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що обов'язковою умовою застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в цьому випадку є доведення прокурором додатково того, що перебуваючи на волі, підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. У разі якщо такі обставини не доведені, обрання зазначеного запобіжного заходу у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину, вчиненого раніше не судимою особою заборонено.
Як з'ясовано в ході судового розгляду ОСОБА_6 не повідомлялося про підозру у вчиненні іншого злочину.
При цьому з досліджених у ході судового розгляду доказів вбачається, що діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , мало місце о 19 год. 29 хв. 06 листопада 2025 року, після чого ОСОБА_6 продовжив рухатися на своєму автомобілі та був повторно зупинений співробітники поліції. У подальшому біля 20 год. 00 хв. відносно нього останні склали протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП і відпустили його додому і затримання ОСОБА_6 не здійснювали.
О 21 год. 42 хв. 06 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудового розслідування було внесено відомості про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України та розпочато кримінальне провадження №12025270320000489.
Вже о 23 год. 59 хв. 06 листопада 2025 року органом досудового розслідування було розпочато проведення обшуку без ухвали слідчого судді за місцем проживання ОСОБА_14 з метою його затримання та відшукання і вилучення речових доказів.
Тобто, з моменту реєстрації кримінального провадження №12025270320000489 до початку проведення обшуку з метою затримання ОСОБА_6 минуло трохи більше двох годин. При цьому до моменту початку обшуку підозрюваний ОСОБА_6 навіть не був обізнаний про те, що відносно нього здійснюється відповідне кримінальне провадження.
Також клопотання взагалі не містять жодних тверджень про те, що ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, або ж перешкоджав кримінальному провадженню і жоден доказ, доданий до клопотання та досліджений у судовому засіданні, не підтверджує таких обставин.
Отже, в ході судового розгляду встановлено, що слідчим у кримінальному провадженні ініційовано, а прокурором погоджено, обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який, з урахування обставин справи, не може бути йому обраний з огляду на пряму заборону, що містяться в статті 183 КПК України.
Поряд з цим, на думку слідчого судді, найбільш м'які запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання та особиста порука не зможуть на даній стадії досудового розслідування запобігти настанню ризиків, встановлених у ході розгляду.
За таких обставин, враховуючи наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, його похилий вік, той факт, що він є депутатом Новгород-Сіверської міської ради VIII скликання, слідчий суддя приходить до висновку, що для запобігання настанню ризиків, передбачених пунктам 1 та 3 частини першої статті 177 КПК України, підозрюваному ОСОБА_6 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня, крім часу повітряної тривоги з метою відвідування бомбосховища та випадків невідкладної медичної допомоги. Відповідно клопотання підлягає задоволенню частково.
Строк дії даної ухвали необхідно визначити тривалістю два місяці, до 09 січня 2026 року.
Відповіднодо частини п'ятої статті 194 КПК України, зважаючи на встановлені під час розгляду клопотання обставини, підозрюваного необхідно зобов'язати прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, а також покласти на нього обов'язки: не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; здати на зберігання до УДМС України в Чернігівській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон; утримуватися від спілкування у будь-який спосіб з потерпілим ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
У зв'язку із обранням підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний період доби, останнього необхідно негайно звільнити з-під варти та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
Обов'язки по контролю за поведінкою підозрюваного необхідно покласти на співробітників Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області.
На виконання вимог частини другої статті 31 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» №93-IV від 11 липня 2002 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 повідомити Новгород-Сіверську міську раду Чернігівської області, депутатом якої він є.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-179, 183, 194, 197, 199, 205, 369, 372, 392-395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу - задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня, крім часу повітряної тривоги з метою відвідування бомбосховища та випадків невідкладної медичної допомоги.
Зобов'язати ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 додаткові обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
1)не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
2)Здати на зберігання до УДМС України в Чернігівській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
3)Утримуватися від спілкування у будь-який спосіб з потерпілим ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановити тривалістю два місяці, до 09 січня 2026 року.
Підозрюваного ОСОБА_6 негайно звільнити з-під варти та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
Обов'язки по контролю за поведінкою підозрюваного покласти на співробітників Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області.
Про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 повідомити Новгород-Сіверську міську раду Чернігівської області.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали оголошено о 08 год. 00 хв. 12 листопада 2025 року