Справа № 152/153/18
Провадження №1-кп/145/4/2025
"12" листопада 2025 р. с-ще Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2014 за №42014020360000002 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Хутір Яново Октябрського району Ростовської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України,
В провадженні Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває зазначений обвинувальний акт.
До суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , у якому він просить закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Згідно обвинувального акту під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Атланта плюс» від 9 жовтня 2014 року № 6 призначений на посаду директора з 10.10.2014. Згідно п. 8 статуту ТОВ «Атланта плюс» виконавчим органом управління Товариством є директор. Директор підзвітний Зборам та організовує виконання їх рішень. Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що входить до виключної компетенції зборів. Директор без доручення діє від імені Товариства, представляє його інтереси у відносинах зі всіма вітчизняними і іноземними юридичними особами установами та організаціями, фізичними особами, розпоряджається майном товариства, укладає договори, у тому числі і трудові, видає доручення, відкриває у банках поточні та інші рахунки, користується правом розпоряджатись коштами, видає накази та дає вказівки, обов'язкові для всіх співробітників Товариства. Крім того, ОСОБА_4 згідно п. 3 ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність України» є відповідальним за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах.
ОСОБА_4 , виходячи із обсягу наявних у нього прав та обов'язків, з моменту призначення його на посаду директора ТОВ «Атланта плюс» був службовою особою юридичної особи приватного права, та діючи неправомірно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, виконуючи функції директора товариства, брав безпосередню участь у внесенні недостовірних відомостей до актів виконаних робіт, отримання неправомірної винагороди та розпорядженням незаконно отриманими коштами.
Так, останній, будучи директором ТОВ «Атланта плюс» обізнаний, що за результатами проведення конкурсних торгів по наданню послуг з теплопостачання навчальним закладам Шаргородської РДА переможцем визнано у 2014 році ТОВ «Атланта плюс». В результаті чого, 11.02.2014 ТОВ «Атланта плюс» в особі попереднього директора ОСОБА_6 укладено договір про закупівлю послуг з теплопостачання за державні кошти № 4-Т з на суму 1 570 565,00 грн з відділом освіти Шаргородської РДА, в особі начальника ОСОБА_7 . Відповідно до умов договору ТОВ «Атланта плюс» зобов'язувався протягом лютого-грудня 2014 року надати відділу освіти послуги - «код за ДКПП 016:2010-35.30.1 Пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води (послуг з теплопостачання)», а Відділ освіти - прийняти і оплатити такі послуги. Кількість надання послуг з теплопостачання - 8 309,87 ГКал, ціна вартості 1 ГКал згідно п. 3.2 даного договору склала 189,00 грн. Згідно додаткової угоди № 4 до договору про закупівлю послуг з теплопостачання за державні кошти № 4-Т від 11.02.2014 (16.01.2015), ціна договору збільшується на суму 314 113,00 грн, що не перевищує 20 % суми, зазначеної у договорі.
ОСОБА_4 , достовірно знаючи про неправдиві відомості у актах виконаних робіт по наданню послуг з теплопостачання навчальним закладам Шаргородської РДА, надав вказівку ОСОБА_8 , який фактично виконував функції менеджера, без офіційного працевлаштування, підписати дані акти від його імені та надати у Відділ освіти Шаргородської РДА.
Згідно актів виконаних робіт за період з 10.2014 по 01.2015 ТОВ «Атланта плюс» надано, а Відділом освіти Шаргородської РДА прийнято до сплати послуг з теплопостачання в загальній кількості 5 612,17 ГКал на загальну суму 1 053 683,72 грн.
Відповідно до Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету з енергозбереження від 25.10.1999 № 91 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.03.2000 за № 175/4396 кількість спожитої теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України розраховується для кожної будівлі окремо з урахуванням дати забудови та помісячного споживання теплової енергії при відомому максимальному годинному тепловому навантажені (з урахуванням середньої температури зовнішнього повітря за опалювальний період).
Згідно висновку експерта № 16 від 30.11.2015, відповідно до розрахунків, проведених на підставі Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету з енергозбереження від 25.10.1999 №91, встановлено завищення обсягів наданих послуг з теплопостачання Відділу освіти Шаргородської районної державної адміністрації за період з 10.2014 по 01.2015 на 3466,55 ГКал на загальну суму 655 177,95 грн., чим не дотримано п.1, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-VI, ст.526 Цивільного кодексу та ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996- XIV «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність України».
Після перерахування коштів Відділом освіти Шаргородської РДА на рахунок ТОВ «Атланта плюс» за надання послуг з теплопостачання навчальним закладам, з метою завершення спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 вказані кошти в повному обсязі систематично перераховувались на рахунок ФГ «Перлина Поділля 2011» та ФОП ОСОБА_9 .
Шкода, завдана ОСОБА_4 державним інтересам вчиненим кримінальним правопорушенням за період з 10.2014 по 01.2015, відповідно до висновку експертизи №16 від 30.11.2015, на загальну суму - 655 177,95 грн.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364-1 КК України, - зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
В судовому засіданні ОСОБА_4 клопотання свого захисника ОСОБА_5 про закриття щодо нього кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності підтримав, просить його задоволити.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечує проти задоволення заявленого клопотання, вважає, що кримінальне провадження може бути закрито та обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає за доцільне клопотання задоволити з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно ст. 12 КК України (станом на 01.04.2014) залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років (п. 4 ст. 12 КК України).
Згідно санкції ч. 2 ст. 364-1 КК України (станом на 01.04.2014) передбачено покарання у виді штрафу від десяти тисяч до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що відповідно до п. 4 ст. 12 КК України (станом на 01.04.2014) є тяжким злочином, строк притягнення до кримінальної відповідальності, який визначений відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України (станом на 01.04.2014), за вчинення даного кримінального правопорушення становить десять років з дня його вчинення.
За п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України (станом на 01.04.2014), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Як зазначено у ч. 2 ст. 49 КК України (станом на 01.04.2014), перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Також, за ч. 3 цієї ж статті (станом на 01.04.2014), перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні з жовтня 2014 року по січень 2015 року правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, яке є тяжким злочином, строк притягнення до кримінальної відповідальності, який визначений відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України (станом на 01.04.2014), за вчинення даного кримінального правопорушення становить десять років з дня його вчинення.
Відомості за №4201402036000002 внесено до ЄРДР 05.08.2014, повідомлення про підозру ОСОБА_4 вручено 19.04.2016. За цей час ОСОБА_4 нових злочинів не вчиняв.
Однак у період з 17.11.2023 по 25.01.2024 розгляд кримінального провадження зупинявся через розшук ОСОБА_4 .
Враховуючи приписи ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг строку давності зупинявся з 17.11.2023 і був відновлений з 25.01.2024, що складає два місяці і вісім днів, а тому термін притягнення ОСОБА_4 до відповідальності, у урахуванням часу вчинення кримінального правопорушення, закінчився 08.03.2025.
Строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364-1 КК України на даний час минув. В період перебігу строку давності він до кримінальної відповідальності не притягувався.
Зі змісту ст.ст. 284, 288 КПК України вбачається, що підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Тобто, саме наявність цих процесуальних умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Також суд зазначає, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
Суд за наявності правових підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
При цьому відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, з'ясувавши позицію обвинуваченого, впевнившись в усвідомленні обвинуваченим наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, вважає, що кримінальне провадження слід закрити в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки з дня вчинення кримінальних правопорушень пройшло більше десяти років, відповідно до ст. 49 КК України строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності закінчилися.
Цивільний позов не заявлявся.
Враховуючи, що обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст .49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, процесуальні витрати за проведення експертиз, відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284-286, 369-372, 395 КПК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Хутір Яново Октябрського району Ростовської області РФ, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено 05 серпня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014020360000002 в частині, що стосується ОСОБА_4 , закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати за проведення судових почеркознавчих експертиз та судово-економічної експертизи віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1