3/130/1013/2025
130/2838/25
11.11.2025 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області Костянтин Шепель,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Жмеринського міськрайонного суду матеріали адміністративної справи, що надійшла з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , - за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №453310 від 14 вересня 2025 року, складеним інспектором СРПП Жмеринського РВП Багрієм В.П., 13 вересня 2025 року о 22-40 год в м. Жмеринка по вул. Чайковського, ОСОБА_3 керував автомобілем марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння згідно чинного законодавства, відмовився, чим порушив пункт 2.5 ПДР.
Чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений частиною другою статті 52 Кримінального кодексу України, а також передбачає обов'язкове позбавлення права керування транспортним засобом.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вини у вчиненому правопорушенні не визнає, пояснює, що 13 вересня 2025 року він допустив ДТП - наїзд на електроопору, місце події - станція Браїлів. Під час складання протоколу поліцейський пояснив, що при ДТП проходження огляду на стан сп'яніння обов'язкове, проти чого він не заперечував. Коли працівники поліції виявили, що в них відсутній прилад «Драгер», то попросили інший патрульний автомобіль привезти їм прилад. Коли працівники поліції приїхали і привезли «Драгер», то виявилось, що він не працює, технічно несправний. Тому сказали, що необхідно проїхати до лікарні, на що він також погодився. В лікарні медсестра повідомила, що потрібно чекати лікаря, щоб провів огляд на стан сп'яніння, оскільки він зайнятий. Але лікаря так і не дочекались, а працівники поліції склали протокол про відмову від проходження огляду, який він підписав, однак при цьому лікаря не було, висновку про проходження огляду та направлення на огляд йому ніхто не надавав. Підстав не проходити огляд у нього не було, оскільки алкоголю він не вживав. Просить справу відносно нього закрити, оскільки в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Надає письмові пояснення.
Суддя дослідив матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, у якому вказано, що в м. Жмеринка по вул. Чайковського водій ОСОБА_2 керував автомобілем, хоча в судовому засіданні встановлено, що в протоколі невірно вказано місце події, яка відбувалсь у сел. Браїлів; довідку про те, що ОСОБА_3 станом на 30 вересня 2025 року протягом останніх 12 місяців до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не притягувався; копію протоколу про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, згідно з яким ДПТ сталося в селищі Браїлів по вул. Чайковського, біля залізничного переїзду; рапорт про надходження повідомлення 13 вересня 2025 року про те, що в селищі Браїлів виявили ДТП, водій здійснив наїзд на електроопору; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у яких зазначено, що ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння - відмовився; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, відповідно до якого обстежуваний відмовився від медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння; розписку про роз'яснення прав та обов'язків де ОСОБА_2 поставив підпис; копію посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
У судовому засіданні було оглянуто відеодиск, доданий працівниками поліції до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, де на відео видно, що ОСОБА_2 пояснює працівникам поліції, що наїхав на електроопору, відносно нього складають протокол за статтею 124 КУпАП, далі працівник поліції повідомляє, що такий порядок, що необхідно пройти огляд на стан сп'яніння, ОСОБА_2 відповідає, що пройде. Виявилось, що у поліцейських відсутній прилад «Драгер», і вони зателефонували іншому екіпажу, щоб ті привезли прилад «Драгер». Коли приїхали поліцейські і привезли прилад, то виявилось, що він не працює. Тоді ОСОБА_2 повідомили, що необхідно їхати до лікарні, проти чого ОСОБА_2 не заперечував. В лікарні чергова медсестра повідомляє, що потрібно чекати лікаря, однак його немає. Далі відео на диску закінчується, а на наступному диску відео починається з того, що ОСОБА_2 підписує складений відносно нього протокол. На відео не видно лікаря, який ніби то приймає відмову від освідування і складає висновок. Тобто, сам факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння на відео не зафіксований.
Особа може бути піддана заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Чинним Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 252) визначено, що в розрізі відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінка доказам надається за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, виключно судом, який керується при цьому законом і правосвідомістю.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Так, із змісту досліджених судом матеріалів справи не встановлено, що своїми діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні зі слів ОСОБА_2 , від проходження огляду на стан сп'яніння він не відмовлявся, що також підтверджено відеодисокм. Однак працівники поліції не надали йому можливості пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу та в лікарняному закладі, проте склали протокол за відмову від проходження такого огляду, що не підтверджено жодним доказом.
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, передбачає, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Результати огляду проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з якого вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, або висловив незгоду з його результатами направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Водночас, статтею 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту шостого розділу дев'ятого Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Аналіз положень статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 , Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністрества охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, а також диспозиції частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення надає підстави стверджувати про те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння виникають після встановлення поліцейським факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак наркотичного/алкогольного сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції/вимоги про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у порядку і способами, що передбачені зазначеними вище нормативними документами, та після відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, що не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності за відсутності обставин, які указують на те, що особа вимушено відмовляється від такого огляду та відсутність факторів, які спонукають її відмовитись від проходження такого огляду.
При цьому, лише після висловлення такої відмови, за доведеності інших обставин, які утворюють об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного/алкогольного сп'яніння адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні зі слів ОСОБА_2 , що також підтверджено оглянутими відеодисками, проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу не представилось можливим через відсутність у працівників поліції приладу «Драгер», направлення для проходження огляду в лікарняному закладі ОСОБА_2 також не отримував, чіткої відмови щодо проходження огляду на стан сп'яніння не висловлював.
Отже, факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статей 9, 245, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно зі статтею 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, порушення поліцейським Інструкцій та Порядку при здійсненні огляду, направлення на огляд та оформлення його результатів, в тому числі оформлення відмови від проходження огляду, тягне за собою визнання недійсними результату огляду, порушення порядку складення протоколу і як наслідок - звільнення від адміністративної відповідальності особи в суді.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, недоведеною.
Частина перша статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 62, 129 Конституції України, статтями 7, 130, 245, 247, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ