2/130/1290/2025
130/1783/25
"11" листопада 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Костянтина Шепеля,
із секретарем судового засідання Раїсою Буга,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
приходить до такого.
Позиція позивача
Представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» звертається до суду даною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 520998542 від 21 червня 2021 року у розмірі 52700,56 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. Позов обґрунтовує тим, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
На підтвердження позовних вимог представник позивача надав: копію довідки про перерахунок коштів, копію заявки на отримання грошових коштів, копію платіжного доручення, копії договорів факторингу, копії додаткових угод до договорів факторингу, виписки з особового рахунку за кредитним договором, розрахунок заборгованості, копії актів прийому-передачі реєстру боржників, довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі, копії реєстру боржників, копію алгоритму дій споживача, копію правил надання грошових коштів у позику, копії додаткових угод до договору, копію повідомлення.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позов не надіслав, свою позицію не виклав.
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 19 червня 2025 року (а.с. 1).
В порядку частини восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України 23 травня 2025 року отримано відповідь щодо місця реєстрації відповідача.
Разом з позовною заявою до суду представником позивача подано клопотання про витребування доказів, в якому він просив витребувати у АТ «Універсалбанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки та зарахування коштів.
Представник позивача в позові заявив клопотання провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 30 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України. Також цією ж ухвалою витребувано в АТ «Універсалбанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки та зарахування коштів відповідачці, яка 2 липня 2025 надійшла до суду.
Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання (а.с. 103).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач особисто отримав надісланий судом пакет документів 4 липня 2025 року (а.с.106а).
Відповідач заяви про неможливість подання відзиву на позов через введення воєнного стану у країні, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав.
Відповідно до наказу від 2 липня 2025 року суддя Шепель К.А. перебував у щорічній основній відпустці з 27 липня 2025 року по 17 вересня 2025 року.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до копії заявки на отримання грошових коштів в кредит від 21 червня 2021 року, відповідач вказав свої персональні дані, суму бажаного кредиту та акцептував договір кредиту (а.с.22).
21 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено договір № 520998542 згідно з умовами якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит на суму 14050 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (а.с. 36-38).
Згідно з копією паспорту споживчого кредиту, відповідач ознайомлений з інформацією про умови кредитування та вартість кредиту 21 червня 2021 року (а.с.35).
Відповідно до копії платіжного доручення від 21 червня 2021 року та повідомлення на виконання умов договору, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало відповідачу на рахунок 4441-11ХХ-ХХХХ-7040 грошові кошти в сумі 14050 грн, згідно з договором № 520998542 (а.с.12).
Згідно з копією довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційний системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахування коштів позичальнику відбулося 21 червня 2021 року о 16:03:13 год (а.с.15).
Відповідно до копії виписки з особового рахунку відповідача за кредитним договором № 520998542 від 21 червня 2021 року, станом на 5 червня 2025 року прострочене тіло становить 14009,26 грн та прострочені відсотки становлять 38691,30 грн (а.с.39).
Відповідно до копії розрахунку, наданого первісним кредитором, станом на 14 вересня 2021 року, загальна заборгованість відповідача становила 34979,01 грн. Дана заборгованість розрахована з урахуванням внесених відповідачем оплат заборгованості на загальну суму 1950 грн (а.с.40).
Представник позивача додав до позовної заяви також Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», порядок дій споживача в Інформаційно-телекомунікаційний системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» в новій редакції та Алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору (а.с.13-14, 16-21, 23-29).
Згідно з копією договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Клієнт), було укладено договір про те, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.55-60).
Відповідно до копії додаткової угоди №19 від 28 листопада 2019 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2020 року включно (а.с.60 на звороті).
Відповідно до копії додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони дійшли згоди текст договору в новій редакції (а.с.61--65).
Відповідно до копії додаткової угоди № 27 від 31 грудня 2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с.66).
Відповідно до копії додаткової угоди №31 від 31 грудня 2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно (а.с.66 на звороті).
Згідно з копією додаткової угоди №32 від 31 грудня 2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції, а також дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року включно (а.с.67).
Згідно з копією реєстру прав вимоги № 151 від 14 вересня 2021 року, за № 1784 вказаний ОСОБА_1 , загальна заборгованість якого за договором № 520998542 від 21 червня 2021 року становить 35301,22грн, з них: 14009,26 грн - заборгованість по основному боргу та 21291,96 грн - заборгованість по відсотках (а.с.75--76).
Згідно з копією договору факторингу № 05/0820-01 від 5 серпня 2020 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (Клієнт), укладено договір про те, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 68-72).
Відповідно до копії додаткової угоди № 2 від 3 серпня 2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 5 серпня 2020 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с.72 на звороті).
Відповідно до копії додаткової угоди № 3 від 30 грудня 2022 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 5 серпня 2020 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 30 грудня 2024 року включно (а.с.73).
Згідно з копією реєстру прав вимоги №10 від 31 липня 2023 року, за № 12569 вказаний ОСОБА_1 , загальна заборгованість якого за договором № 520998542 від 21 червня 2021 року становить 52700,56 грн, з них: 14009,26 грн - заборгованість по основному боргу та 38691,30 грн - заборгованість по відсотках (а.с.83-84).
Згідно з копією договору факторингу № 29/25/25-Е від 29 травня 2025 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (Клієнт), укладено договір про те, що фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.77-81).
Згідно з копією акту прийому - передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (Фактор) прийняло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (Клієнт) реєстр боржників в кількості 7277 (а.с.52).
Відповідно до копії реєстру боржників до договору факторингу № 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року, за № 931 вказаний ОСОБА_1 , загальна заборгованість якого за договором № 520998542 від 21 червня 2021 року становить 52700,56 грн, з них: 14009,26 грн - заборгованість по основному боргу та 38691,30 грн - заборгованість по відсотках (а.с. 53-54).
Відповідно до наданої суду інформації АТ «Універсал Банк» від 17 липня 2025 року, на ім'я відповідача випускалась платіжна картка № НОМЕР_1 , на яку 21 червня 2021 року було здійснено зарахування коштів у сумі 14050 грн (а.с.107-112).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів суд доходить висновку про укладення та підписання відповідачем кредитного договору за допомогою одноразового паролю ідентифікатора; невиконання нею, як позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності у неї боргових зобов'язань перед ТОВ «ФК «ЕЙС», яке набуло прави вимоги за вищевказаними договорами за договорами факторингу
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Як вбачається з частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтями 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 639 Цивільного кодексу України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1077, частиною першою статті 1078 та частиною першою статті 1082 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (стаття 514, частина перша стаття 1084 Цивільного кодексу України).
Суд встановив, що первісний кредитор перерахував позичальнику кредитні кошти у розмірі 14050 грн на його рахунок. Також з матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 52700,56 грн. Вказана заборгованість нарахована у повній відповідності до умов кредитного договору.
За встановлених обставин, вказана заборгованість на підставі статтей 526, 530 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Висновки суду
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем, при зверненні до суду в електронній формі, сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а тому із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 9).
Крім того, представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 7000 грн.
При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд звернув увагу на таке. У розумінні положень частини п'ятої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, принципи диспозитивності та змагальності, не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони, саме тому витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», на підставі статей 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1077, 1078, 1082, 1084 Цивільного кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 520998542 від 21 червня 2021 року, в розмірі 52700 (п'ятдесят дві тисячі сімсот) грн 56 коп, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на правову допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС», місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ