Красилівський районний суд Хмельницької області
вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000
Справа № 677/2043/25
(про повернення позовної заяви)
12.11.2025м.Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюк Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним наказу, визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про адміністративне правопорушення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
11.11.2025 до Красилівського районного суду Хмельницької області через підсистему «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому позивач просить:
1. визнати протиправним та скасувати пункт 10 наказу Військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2025 року про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , та зобов'язати виключити зі списку особового складу.
2. визнати протиправним та скасувати Протокол №398 від 10.09.2025 року, складений старшим офіцером відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_2 , про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 ;
3. визнати протиправною та скасувати Постанову від 24.09.2025 року, винесеною керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно мене - ОСОБА_1 ;
4. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення станом на 09.11.2025 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
5. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, які внесені станом на 09.11.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 171КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовні вимоги позивача, доходжу висновку про повернення позову позивачу з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Згідно з частинами першою, третьою, шостою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Положенням цієї процесуальної норми кореспондують правила частини першої статті 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Водночас у цій статті в частинах четвертій, п'ятій та шостій встановлено заборони об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких закон встановлює особливості порядку їх розгляду. Зокрема, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частина четверта цієї статті), а також щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частина п'ята цієї статті).
Поряд з тим закон встановлює умову, за якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може (вправі) до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства і тоді, коли розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, буде продовжувати здійснювати суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Аналогічна позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 року по справі № 420/3956/20, від 02 березня 2023 року у справі №215/3640/22, постанові Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі №383/27/22.
У відповідності до п.6 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено 5 позовних вимог, з яких лише вимога про визнання протиправною та скасування постанови від 24.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП підсудна Красилівському районному суду Хмельницької області як адміністративному суду.
Вимоги позову про визнання протиправним та скасування пункту наказу Військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2025, зобов'язати виключити позивача зі списку особового складу частини, визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язання виключити відомості про порушення правил військового обліку належать до юрисдикції окружних адміністративних судів.
Позовна вимога про визнання протиправним та скасування Протоколу №398 від 10.09.2025, складеного старшим офіцером відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_2 , про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства зважаючи на таке.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.01.2020 року у справі №2-а/489/7/2016 зазначила, що розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до відповідальності, що не відповідає завданням адміністративного судочинства. При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі №643/8023/20, у спорах щодо оскарження дій при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та/або такого протоколу, такі спори не є адміністративними, оскільки відповідач при складанні протоколу здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким має бути надана під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, позивачем у даній позовній заяві об'єднано позовні вимоги щодо яких закон встановлює особливості порядку їх розгляду, що у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 420/3956/20 зазначила, що визначальною умовою для роз'єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз'єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Зазначений припис спрямований на те, щоб суб'єкт правовідносин міг, із дотриманням принципів адміністративного судочинства та конкретних обставин, скористатися правом на судовий захист. Системний аналіз дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Проте таке роз'єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз'єднав позовні вимоги.
Отже, враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень ст. 172 КАС України, згідно з правилами п.6 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява підлягає поверненню.
При цьому, слід роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом із зверненням до суду в частині позовних вимог, які підсудні адміністративній юрисдикції.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 172, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним наказу, визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про адміністративне правопорушення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Р. В.Вознюк