Справа № 455/2234/25
Провадження № 1-кп/455/286/2025
Іменем України
12 листопада 2025 року м. Старий Самбір
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_3 (далі за текстом - Прокурор),
потерпілий - ОСОБА_4 (далі за текстом - Потерпіла),
обвинувачений - ОСОБА_5 (далі за текстом - Обвинувачений),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025141320000468 від 14.10.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кобло Старосамбірського району Львівської області, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , громадянин України, з базовою середньою освітою, є особою з інвалідністю ІІІ групи, раніше не судимий),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі за текстом - КК України), -
1. ФОРМУЛЮВАННЯ ПРЕД'ЯВЛЕНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ
13.10.2025 близько 09:00 години ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу приміщення Центру культури і дозвілля Старосамбірської міської ради, що за адресою: м. Старий Самбір, вул. Листопадова, 9, Самбірського району Львівської області, в ході словесного конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс один удар алюмінієвою милицею в ділянку голови ОСОБА_4 , чим заподіяв останньому, згідно висновку судово-медичного експерта, синець в лівій тім'яній ділянці над вухом, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Таким чином ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.
2. ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Потерпілий подав на адресу суду заяву, за змістом якої, останній примирився з Обвинуваченим, претензій до нього не має, а тому - відмовляється від обвинувачення у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на заяву Потерпілого, прокурор просив закрити кримінальне провадження.
Обвинувачений пояснив, що примирився з Потерпілим, просив суд заяву останнього задовольнити.
3. КРИМІНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема, частиною 1 статті 125 КК України.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться диспозитивність (пункт 19 частини 1 статті 7 Кримінального процесуального кодексу України (далі за текстом - КПК України)).
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 26 КПК України).
Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (частина 4 статті 26 КПК України).
Кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством (пункт 7 частини 1 статті 284 КПК України).
4. СУДОВА ПРАКТИКА
Суд звертає увагу на наступну судову практику Великої Палати Верховного Суду щодо питань відмови потерпілого від приватного обвинувачення, викладену в постанові від 03.07.2019 року у справі №288/1158/16:
Критерієм розмежування кримінальних проваджень у формі приватного та публічного обвинувачення є зумовлене характером і наслідками протиправного діяння співвідношення публічного і приватного інтересу як об'єктів кримінально-правового захисту. Від такого співвідношення залежать передбачені законом способи вирішення конфлікту між винним і потерпілим, у тому числі можливість його розв'язання без застосування заходів кримінальної репресії.
Попри суспільну небезпечність кримінальних правопорушень приватного обвинувачення, як і будь-яких інших злочинів, їх визначальною ознакою є домінування приватного інтересу над публічним, яке надає вирішального значення волевиявленню потерпілого для притягнення чи не притягнення особи до кримінальної відповідальності. Головна ідея запровадження цієї особливої кримінальної процедури у правову систему України полягає в тому, що законодавець надає пріоритет свободі особистості у царині, яка віддана на розсуд індивіда і не може бути об'єктом втручання держави.
Злочини, кримінальне провадження щодо яких здійснюється у формі приватного обвинувачення, завдають шкоди головним чином інтересам окремих осіб, здебільшого, не є тяжкими і зумовлені локальними конфліктами, їх небезпека для держави й суспільства не є значною, а порушені права потерпілих можуть бути ефективно захищені як за допомогою кримінально-правових механізмів, так і в альтернативний спосіб. Завдана цим особам шкода зазвичай не має непоправного характеру, і становище, яке вони мали до вчинення посягання, може бути поновлено, в тому числі, шляхом порозуміння, примирення, компенсації й іншим чином без застосування встановлених державою заходів примусу.
У цих випадках, які є винятками із засади публічності, законодавець надає потерпілому можливість вибору одного з альтернативних варіантів поведінки у відповідь на вчинення щодо нього кримінального правопорушення: ініціювати перед компетентними органами притягнення винного до кримінальної відповідальності; врегулювати кримінально-правовий спір на основі взаємного порозуміння; не вдаватися до жодних дій.
Обираючи спосіб реагування на злочин, потерпілий, користуючись свободою розсуду, самостійно вирішує питання про те, наскільки це протиправне діяння зачіпає його інтереси, наскільки ефективним для їх захисту буде звернення до процедури кримінального судочинства, а в разі початку такої процедури - чи доцільно її продовжувати. Заява потерпілого свідчить про його рішення захистити власні інтереси шляхом здійснення кримінального провадження.
Волевиявлення потерпілого про притягнення винного до кримінальної відповідальності є необхідною рушійною силою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке відповідно до частини першої статті 477 КПК може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, а в разі його відмови від обвинувачення згідно із частиною четвертою статті 26, пунктом сьомим частини першої статті 284 цього Кодексу підлягає безумовному закриттю (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов'язаних з домашнім насильством).
Зазначений законодавчий підхід покликаний сприяти врегулюванню виниклого у зв'язку зі злочином конфлікту між підозрюваним (обвинуваченим) та потерпілим і є проявом диспозитивності як загальної засади кримінального провадження. Зміст цієї засади розкривається у статті 26 КПК і полягає у свободі сторін використовувати свої права у межах та у спосіб, що передбачені цим Кодексом.
5. ВИСНОВКИ СУДУ
Системний аналіз вищевикладених приписів кримінального процесуального законодавства з урахуванням наведених висновків Великої Палати Верховного Суду вказує на те, що волевиявлення потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення є вирішальним у питаннях щодо початку та припинення такого провадження.
Виникнення у потерпілого права відмови від обвинувачення у такому провадженні нерозривно пов'язане із моментом реалізації початку досудового розслідування, і кримінальним процесуальним законом не передбачено можливості обмеження такого права потерпілого.
Зважаючи на те, що у даному випадку кримінальне правопорушення не пов'язане з домашнім насильством - відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Керуючись 26, 284, 314, 477 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Кримінальне провадження №12025141320000468 від 14.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України - закрити у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1