справа № 462/8630/25
11 листопада 2025 року Залізничний районний суд міста Львова у складі головуючого судді Кирилюка А. І., вивчивши матеріали заяви уповноваженого представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Брухаля Тараса Івановича про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Львівської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гірник Ігор Андрійович, П'ята Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, Комарнівська міська рада про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництва та визнання недійсними Ухвал Львівської міської ради в частині надання дозволів на виготовлення та затвердження технічної документації із землеустрою,
встановив:
Щодо заяви про забезпечення позову.
Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Брухаль Т. І., 04.11.2025 року (вх. № 24739) звернувся через систему «Електронний суд» (документ сформовано 03.11.2025 року) у Залізничний районний суд м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Львівської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гірник Ігор Андрійович, П'ята Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, Комарнівська міська рада у якій просить суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу незавершеного будівництва укладений 24.03.2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований в реєстрі державним нотаріусом П'ятої Львівської державної нотаріальної контори за №3-334;
- визнати недійсною Ухвалу Львівської міської ради №4462 від 08.02.2023 року в частині надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0600 га (кадастровий номер 4610165500:04:002:0274) на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови;
- визнати недійсною Ухвалу Львівської міської ради №5088 від 04.07.2024 року в частині затвердження ОСОБА_3 технічної документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0600 га (кадастровий номер 4610165500:04:002:0274) на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 10 років для будівництва і обслуговування житлового будинку (код КВЦПЗ 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови;
- визнати недійсною Ухвалу Львівської міської ради №6503 від 12.06.2025 року (пункт за порядком 20) в частині затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і передання у власність земльної площею 0,1028 га (кадастровий номер 4610165500:04:002:0294) за адресою : АДРЕСА_1 (вид цільового призначення земельної ділянки 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель).
Також, уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Брухаль Т. І., 11.11.2025 року (вх. № 25398) подав через систему «Електронний суд» (документ сформовано 10.11.2025 року) до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд:
- накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1028 га за кадастровим номером 4610165500:04:002:0294, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3165291946101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони ОСОБА_3 , вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки.
- накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0600 га за кадастровим номером 4610165500:04:002:0274, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони ОСОБА_3 , вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки.
- накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва 10% готовності площею 141,7 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 , з присвоєнням реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна №2683792246060, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони ОСОБА_3 , вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки.
В обґрунтування звернення до суду з даною заявою зазначає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на фактично належну ОСОБА_1 земельну ділянку та об'єкт незавершеного будівництва, що на ній розташований, а також заборона особам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти такі реєстраційні дії щодо цього майна, забезпечить у випадку задоволення судом позову ОСОБА_1 , ефективний захист і сприятиме безперешкодному поновленню його порушених прав.
З врахуванням положень ст. 153 ЦПК України, сторони у судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім цього, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Вивчивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватись шляхом накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.
Таким чином, заявник просить застосувати захід забезпечення позову передбачений законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заява про забезпечення позову у достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, в частині накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1028 га за кадастровим номером 4610165500:04:002:0294, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3165291946101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони ОСОБА_3 , вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки.
Разом з цим, в частині накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0600 га за кадастровим номером 4610165500:04:002:0274, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони ОСОБА_3 , вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки, згідно відповіді № 1995251 від 11.11.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка за кадастровим номером 4610165500:04:002:0274 не є зареєстрована.
Окрім цього, між вимогою про накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва 10% готовності площею 141,7 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 , з присвоєнням реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна №2683792246060, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони ОСОБА_3 та вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки, відсутній зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, тому в цій частині заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Висновки суду.
З врахуванням наведеного, а також беручи до уваги предмет позову, співмірність заходів забезпечення позову із вимогами, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити частково.
Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.
Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 149, 150, 153, 157, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
постановив:
Заяву уповноваженого представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Брухаля Тараса Івановича про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Львівської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гірник Ігор Андрійович, П'ята Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, Комарнівська міська рада про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництва та визнання недійсними Ухвал Львівської міської ради в частині надання дозволів на виготовлення та затвердження технічної документації із землеустрою - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накласти арешту на земельну ділянку площею 0,1028 га за кадастровим номером 4610165500:04:002:0294, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3165291946101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони ОСОБА_3 , вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки.
В решті вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.
Копію ухвали про забезпечення позову направити учасникам справи - для відома, а Залізничному відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - для негайного виконання.
Суд роз'яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):
Стягувач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 );
Боржник: ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Текст ухвали складено 11.11.2025 року.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: