Справа № 461/8199/25
Провадження № 1-кп/461/667/25
12.11.2025 року Галицький районний суд м. Львова
у складі: головуючої судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження за №42024142410000293 від 30 грудня 2024 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця призваного на військову службу під час мобілізації 10.05.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні солдат, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,
в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Відповідно до формулювання обвинувачення, наведеного у обвинувальному акті, солдат ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 на посаді старшого навідника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , всупереч вимог у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків в умовах воєнного стану, у невстановлений досудовим розслідуванням час 14.12.2024 року самовільно залишив без поважних причин місце несення служби, а саме місце тимчасового розташування 8 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 в околицях населеного пункту АДРЕСА_2 , відсутність якого була виявлена 14.12.2024 року під час вечірньої перевірки особового складу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , та перебував поза межами розташування території військової частини НОМЕР_3 до 07.01.2025 тобто до моменту добровільної явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , тим самим припинивши вчинення даного правопорушення, чим вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
В обґрунтування заявленого клопотання прокурор вказала, що 14.10.2025 командиром військової частини НОМЕР_4 надано письмову згоду на проходження ОСОБА_4 військової служби у військовій частині НОМЕР_4 та самим ОСОБА_4 надано згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Враховуючи викладете, а також те, що згідно наявних відомостей у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст. 407 КК України в умовах воєнного стану вперше, самостійно звернувся до прокурора та йому в подальшому командиром військової частини НОМЕР_4 надано згоду на продовження військової служби у вказаній військовій частині вважаю, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Наведене клопотання у судовому засіданні підтримав обвинувачений ОСОБА_4 , зазначивши, що він розуміє наслідки закриття кримінального провадження з наведених прокурором підстав, які не являються реабілітуючими, та підтримує відповідне клопотання. Також, обвинувачений зазначив, що його клопотання надане прокурору про закриття кримінального провадження є добровільним та він бажає продовжити службу у лавах Збройних Сил України.
Захисник в судовому засіданні клопотання підтримав та просив таке задовольнити.
Дослідивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали, заслухавши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, слід задовольнити з наступних підстав.
Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України).
Згідно вимог ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 1 та ч. 4 ст. 286 КПК України).
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України).
Зі змісту ч. 4, 5 ст. 401 КК України вбачається, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями цього розділу, крім поліцейських поліції особливого призначення Національної поліції України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності згідно із статтею 44 цього Кодексу із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Як встановлено судом, обвинувачений добровільно звернувся до прокурора у даному кримінальному провадженні із клопотанням про намір повернутися до цієї або іншої військової частини для продовження проходження військової служби.
Крім того, 14.10.2025 командиром військової частини НОМЕР_4 надано письмову згоду на проходження ОСОБА_4 військової служби у військовій частині НОМЕР_4 та самим ОСОБА_4 надано згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було неодноразово продовжено і цей строк на даний час триває і не завершений.
Частиною 5 ст. 407 КК України передбачено кримінальну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Стаття 407 КК України, так само як і ст. 401 цього ж Кодексу, знаходиться у Розділі XIX Кримінального кодексу України (Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення)).
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Таким чином, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення вперше, до вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , добровільно звернувся до прокурора із клопотанням про намір повернутися до проходження військової служби, командиром військової частини НОМЕР_4 надано згоду на продовження проходження обвинуваченим військової служби, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом обставин для задоволення клопотання прокурора про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження.
При цьому, суд виходить з того, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, наслідком звільнення особи від кримінальної відповідальності є закриття судом кримінального провадження. Так, згідно ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання застосування запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
В межах даного кримінального провадження до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Частина 4 цієї ж статті визначає, що ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 202 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У свою чергу, відповідно до ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, оскільки судом ухвалено рішення про закриття кримінального провадження, запобіжний захід у виді тримання під вартою слід скасувати та звільнити обвинуваченого з-під варти негайно в залі суду.
Судових витрат у кримінальному провадженні немає.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 284, 286, 288 КПК України,
клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження №42024142410000293 від 30 грудня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, - закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
На підставі ч. 3 ст. 288 КПК України:
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_4 після набрання даною ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі;
- зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання даною ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_4 для продовження проходження військової служби.
Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати та звільнити його з-під варти негайно в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1