Справа № 308/16875/22
30 жовтня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів із захисником ОСОБА_4 , кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071030000658 від 16.06.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України
На розгляді Ужгородського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження 16.06.2022 року внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071030000658 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначає, що дія запобіжного заходу спливає, а ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу та його продовження на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а застосування до ОСОБА_5 більш м"якого запобіжного заходу не пов"язаного з триманням під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам. А тому на підставі вищенаведеного просить суд задовольнити клопотання.
Також, прокурор у судовому засіданні заперечив проти клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , вказуючи, що у своєму клопотанні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 не зазначив нових обставин, які судом не розглядалися при розгляді питання про обрання та згодом продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 . Зазначив, що ризики, встановлені при обранні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшилися, наявність цих ризиків неодноразово підтверджував у своїх ухвалах Закарпатський апеляційний суд при апеляційному перегляді ухвал суду про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому підстав для зміни запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_5 не має. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив та підтримав подане ним 28.10.2025 року клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , у порядку ст. 201 КПК України, яке адвокат мотивує тим, що ОСОБА_5 уже тривалий час перебуває під вартою, що може бути прирівняно згідно практики Європейського Суду з прав людини до фактичного відбування покарання. При цьому досудове розслідування у справі закінчилось, докази по справі зібрані, свідки допитані та призначено судовий розгляд. Зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є необхідність забезпечення дотримання обвинуваченим процесуальних обов"язків. Обвинувачений ОСОБА_5 протягом всього досудового розслідування та судового розгляду належним чином виконував та виконує свої процесуальні обов"язки. Ні у прокурора, ні у суду немає жодних доказів неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 у зазначений період. ОСОБА_5 не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, доказів протилежного ні у прокурора, ні суду немає. Також ОСОБА_5 не може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі докази та речі, на думку прокурора, зібрані та досудове розслідування завершене. ОСОБА_5 не має наміру і змоги впливати на інших учасників процесу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Жодних доказів існування вказаних ризиків немає. Вказує, що цілодобовий домашній арешт з електронними засобами контролю та встановленням обов"язків повністю нівелює вищевказані ризики. Зазначає, що ОСОБА_5 не визнає себе винним у інкримінованому йому злочині, а висунуте йому обвинувачення ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах зв"язаних між собою голослівними припущеннями сторони обвинувачення. Просить звернути увагу на наявність у ОСОБА_5 постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а також майновий стан обвинуваченого, а саме, він працював на підробітках, і станом на сьогодні він тривалий час знаходиться під вартою, тобто, в нього відсутні заощадження, нерухомого чи рухомого майна у власності не має, як і транспортних засобів, що підтверджує неможливість внесення ОСОБА_5 такого значного розміру застави, який визначений судом.
А тому, захисник просить змінити обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю та встановленням обов"язків, а у разі не зміни судом виду запобіжного заходу, вирішити питання про зменшення розміру застави, з урахуванням його дійсного матеріального стану.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника щодо заявленого клопотання. Просив клопотання задовольнити та змінити відносно нього запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю, або зменшити розмір застави, з урахуванням його дійсного матеріального стану. Проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив.
Заслухавши думку учасників судового провадження по заявленому клопотанню прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та по клопотанню захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , суд доходить наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.09.2025 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою по 19.11.2025 року включно.
У зв'язку зі спливом строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 та наявністю клопотання прокурора суд зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу.
Судом установлено, що згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.09.2022 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 198480,00 грн.
Підставами для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою стали наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України та наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, впливатиме на учасників кримінального провадження, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, вчинить інше кримінальне правопорушення.
У подальшому згідно з ухвал Ужгородського міськрайонного суду вказаний запобіжний захід відносно ОСОБА_5 неодноразово продовжувався.
Зазначені ухвали Ужгородського міськрайонного суду про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою були неодноразово оскаржені до Закарпатського апеляційного суду, який не знайшов підстав для зміни запобіжного заходу.
Зокрема, Закарпатський апеляційний суд неодноразово зазначав, що при обранні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України (позбавлення волі на строк від 6 до 10 років із конфіскацією майна), дані про особу обвинуваченого (раніше судимий, не працюючий), відсутність обставин, які б перешкоджали триманню обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою та необхідність проведення судом необхідних процесуальних дій. Також Закаропатський апеляційний суд погоджувався із висновками суду першої інстанції про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та про те, що інші більш м"які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, будуть недостатніми для забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 .
Також встановлено, що згідно з ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 10.06.2024 року ОСОБА_5 зменшено розмір застави з 80 до 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 181680,00 грн.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , суд також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ № 12369/86 від 26.06.1991 року "Летельє проти Франції).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до вироку Ужгородського міськрайонного суду від 04.11.2021 року визнаний винним за ч.3 ст. 309 КК України, тобто є раніше судимий за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів, а злочин у вчиненні якого він обвинувачується вчинено під час іспитового строку.
Вирішуючи питання щодо продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд доходить висновку, що встановлені, при обранні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ризики не зменшилися, а інші більш м"які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та, будуть недостатніми для забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 .
Стороною захисту не доведено, що ризики передбачені ст.177 КПК України на даний час припинили існування або зменшились та не наведено таких обставин, які можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.
Розглядаючи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді, суду. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу, або його продовження, нових обставин, які свідчать про зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, або його продовження, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу судового розгляду.
Тому, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу суд має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому, такі обставини мають бути новими, тобто які з'явилися після постановлення попередньої ухвали про застосування/продовження запобіжного заходу, або не були відомі суду.
Разом з тим, проаналізувавши клопотання захисника про зміну відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу та додані до нього матеріали, суд доходить висновку про те, що стороною захисту не наведено таких обставин, які можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.
Суд зауважує, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого, не може бути самостійною підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки така фактично забезпечується саме обмеженнями обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Факт тривалого перебування під вартою також не може бути єдиною підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки застосування такого виду запобіжного заходу викликане наявністю відповідних ризиків та наявністю підстав уважати, що інші, більш м"які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, будуть недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового провадження. При цьому, суд звертає увагу, що обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою не є винятковим, а передбачає альтернативний захід - заставу, розмір якої визначено згідно з ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 10.06.2024 року у сумі 181680,00 грн., який на думку суду є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів у даному кримінальному провадженні, є достатнім стримуючим засобом для можливості обвинуваченому будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та не порушує права обвинуваченого ОСОБА_5 .
А тому на підставі вищенаведеного, враховуючи, що стороною захисту не наведено обставин, які можуть слугувати підставою для зміни запобіжного заходу, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, із застосуванням електронних засобів контролю, або зменшення розміру застави слід відмовити.
Разом із тим, з урахуванням вищенаведеного враховуючи, що судове провадження не завершено, суд доходить висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, із застосуванням електронних засобів контролю, або зменшення розміру застави - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, тимчасово не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України - на період судового розгляду кримінального провадження, по 27 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ" Закарпатської УВП (№ 9)".
Суддя: ОСОБА_1