308/13149/25
05.11.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №440493 від 01.09.2025 з'ясовано, що 01.09.2025 о 14 год. 21 хв. на 793 км а/д М-06, керуючи т/з Шкода Октавіа А5 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не виконав вимогу про зупинку, подану за допомогою жезлу (сигнального диска з червоним світлоповортавечем). Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП за порушення п. 2.4 ПДР України.
Особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 подав заперечення на протокол, зазначив, що на вимогу поліцейського зупинився, але у дозволеному місці, що відповідає вимогам п. 2.4 ПДР.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію представника особи, яка притягається до відповідальності суд приходить до наступного висновку.
Диспозиція ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. (ст. 245 КУпАП)
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Статтею 251 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків…, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.
У підтвердження причетності ОСОБА_1 до адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП надано розглядуваний протокол, в якому викладені обставини інкримінованого останньому порушення ПДР, копію постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також диск з відеозаписом.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Вказане положення знайшло своє відображення й у КУпАП, за ст. 7 якого ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), за якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, полягає у невиконанні водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Так, з розглядуваного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що такий складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 у зв'язку з допущеними ним порушеннями ПДР України, а саме п. 2.4 (на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися).
Однак надані працівниками поліції докази не підтверджують те, що поліцейським було подано відповідний жест, яким інформовано ОСОБА_1 про необхідність зупинити т/з, на який такий не зреагував. На відеозаписі, доданому до протоколу, не зафіксовано порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.4 ПДР.
За твердженням ОСОБА_1 , викладеному в його запереченнях, він зупинився з дотриманням правил ПДР, що відповідає вимогам п. 2.4 таких.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні розглядуваного правопорушення, відтак провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а саме об'єктивної сторони діяння.
Керуючись ст.ст. 7, 122-2, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов