Справа № 308/10029/25
22 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
за участі секретаря судового засідання Боті О.І.,
представника позивача Ніроди М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за заявою Керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради про визнання спадщини відумерлою,
встановив:
11.07.2025 керівник Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою, в якій просив суд визнати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 39,3 кв. м, житловою площею 18.3 кв.м., відумерлою спадщиною, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та передати її у власність територіальній громаді міста Ужгорода в - особі Ужгородської міської ради.
Свою вимогу обґрунтовував тим, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належала ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Інші особи за адресою: АДРЕСА_2 не зареєстровані. ОСОБА_1 проживала сама, ні родичів, ні близьких у неї не було. Спадкова справа після смерті ОСОБА_1 не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались (інформація відсутня). Спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 у вигляді квартири, за адресою: АДРЕСА_2 не прийняв ніхто. Ужгородською міською радою не вживалися заходи щодо визнання спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 , відумерлою. З огляду на викладене просив суд ухвалити рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону, оскільки вирішити таке питання в позасудовому порядку неможливо.
В судовому засіданні представник Ужгородської окружної прокуратури вимоги про визнання спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_1 , відумерлою підтримав.
Представник Ужгородської міської ради в судове засідання не з'явився, про причини відсутності не повідомив.
Заслухавши пояснення представника Ужгородської окружної прокуратури, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 140 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів села, селища, міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з ч. 3 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Підсумовуючи викладене, необхідно відзначити, що прокурор може представляти інтереси держави в суді в порядку цивільного судочинства лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор, з метою захисту інтересів держави, виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Суд наголошує, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб'єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати його до належного виконання своїх функції у разі неналежного їх виконання суб'єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.
Отже, насамперед захищати інтереси держави повинні відповідні суб'єкти владних повноважень у відповідній сфері, а не прокурор.
З огляду на викладене, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підстави для звернення прокурора до суду чи його вступу в справу, а суд зобов'язаний їх перевірити. Сама по собі обставина порушення інтересів держави не може свідчити про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави та необхідність вступу в справу прокурора.
Судом за наслідками вивчення матеріалів справи встановлено підстави, які перешкоджають захисту інтересів держави та територіальної громади саме Ужгородською міською радою, які протягом тривалого часу, а саме з 2016 року, не зверталася до суду із заявою про визнання спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , відумерлою. В свою чергу Ужгородська міська рада не заперечувала проти вжиття прокурором заходів представницького характеру, що свідчить про нездійснення органом місцевого самоврядування відповідних повноважень щодо подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою.
Отже, прокурором доведено необхідність захисту інтересів держави та територіальної громади у цих правовідносинах саме прокурором, та наявність підстав для представництва у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ужгороді, про що зроблено актовий запис про смерть №1011.
Згідно з свідоцтва про приватизацію №140, виданого Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради народних депутатів 24.09.1997, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , приватизована ОСОБА_4 та належить їй на праві приватної власності.
Згідно з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію зміни прізвища ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », про що 10.11.2014 зроблено актовий запис №52.
Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №434869238 від 10.07.2025 інформація про право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 в Державному реєстрі відсутня.
Згідно з витягу з кримінального провадження №12016070030002948 за адресою АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_1 1949 року народження, під час огляду якого тілесних ушкоджень не виявлено.
Згідно з відповіді Ужгородської міської ради від 06.06.2025 станом на 05.06.2025 радою не вживались заходи щодо визнання спадщини відумерлою на квартиру за адресою АДРЕСА_2 ; за адресою АДРЕСА_2 з 01.01.2016 по теперішній час реєстрація інших осіб не проводилась.
Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, наданих Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою, у Спадковому реєстрі інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня, заповіти не посвідчувалися.
Відповідно до ст.ст. 1220, 1270 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги, що після смерті спадкодавця, спадщина, яка складається з квартири не прийнята, з часу відкриття спадщини сплив термін більше одного року, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання зазначеної спадщини відумерлою та передачі її у власність територіальної громади міста Ужгорода.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат в порядку ст. 141 ЦПК України, приймаючи до уваги, що заявник відповідно до п. 15-1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, судові витрати по справі слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст. 4, 12, 48, 76, 81, 256, 259, 263-268, 315 ЦПК, суд
ухвалив:
Визнати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 39,3 кв. м, житловою площею 18.3 кв.м., відумерлою спадщиною, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та передати її у власність територіальній громаді міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ - 33868924, пл. Поштова, З м. Ужгород, 88000).
Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов