Справа № 304/116/25 Провадження № 1-кс/304/904/2025
07 листопада 2025 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин заяву представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерев'яний Двір» ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 у розгляді клопотання про арешт тимчасово вилученого майна,
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024071010000023 від 16.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-1 КК України, -
В провадженні слідчого судді Перечинському районному суді Закарпатської області ОСОБА_4 знаходиться на розгляді клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт тимчасово вилученого майна, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 72024071010000023 від 16 грудня 2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-1 КК України.
06.11.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерев'яний Двір» ОСОБА_3 подано через підсистему «Електронний суд» заяву про відвід слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 у розгляді вказаного вище клопотання про арешт майна.
Зазначена заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді мотивована тим, що слідчим суддею ОСОБА_4 клопотання про накладення арешту призначено до судового розгляду на 11-45 год. 06.11.2025 року, а повістка про виклик до суду у провадженні №304/116/25 складена 05.11.2025 року. При цьому, відстань від м.Кропивницького до м.Перечина складає близько 900 км. Зазначені обставини, на думку заявника, вказують на створення штучних перешкод у доступі до правосуддя, що викликає сумніви в неупередженості та об'єктивності слідчого судді ОСОБА_4 та, посилаючись на п.4 ч.1 ст.75 КПК України, просить заяву про відвід слідчого судді задовольнити та відвести слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 від розгляду справи № 304/116/25 (провадження № 1-кс/304/402/2025) про арешт майна.
Заява про відвід слідчого судді, в порядку ст.35 КПК України, передана на розгляд судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 .
В судове засідання уповноважений представник заявника ТОВ «Дерев'яний Двір» не з'явився, про день та час розгляду заяви про відвід слідчого судді, заявник був повідомлений судом своєчасно та належним чином, що підтверджується довідками про доставку на електронну адресу заявника ТОВ «Дерев'яний Двір» повістки про виклик до суду, та довідкою про доставку представнику заявника ОСОБА_3 смс-повідомлення у додаток ««Vaber», проте про причини неявки суду не повідомлено, будь-яких заяв, доповнень, клопотань на адресу суду заявником не подано.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду заяви представника ТОВ «Дерев'яний Двір» про відвід слідчого судді був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте до суду подано заяву прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , в якій просить провести без його участі судовий розгляд клопотання про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у розгляді клопотання про арешт тимчасового вилученого майна по кримінальному провадженні №72024071010000023. Проти задоволення клопотання заявника про відвід слідчого судді ОСОБА_4 заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Дослідивши заяву про відвід слідчого судді та додані до заяви документи, оглянувши матеріали провадження № 1-кс/304/402/2025 (справа № 304/116/25), слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Положеннями ст.ст.75-76 КПК України передбачені вичерпний перелік підстав для відводу судді.
У відповідності до ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Отже, суддя (слідчий суддя) не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості і підлягає відводу (самовідводу), однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав в Законі не передбачено.
Натомість, до вказаних підстав не входять ті обставини, на які посилається представник заявника у поданій ним заяві про відвід слідчого судді.
Таким чином, не може бути підставою для відводу слідчого судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (слідчого судді), не підтверджених належними і допустимими доказами.
Представником заявника не представлено доводів і аргументів, які б свідчили про реальну або потенційну упередженість слідчого судді ОСОБА_4 під час розгляду провадження № 1-кс/304/402/25 у справі № 304/116/25, отже відповідні сумніви не ґрунтуються на фактичних даних.
Згідно приписів ч.ч.1,2 статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу.
Згідно з ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Як вбачається з поданої представником ТОВ «Дерев'яний Двір» заяви, відвід слідчому судді ОСОБА_4 ґрунтується на тому, що у провадженні №304/116/25 слідчим суддею призначено до розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно на 06.11.2025 року, а судовий виклик складений 05.11.2025 року. Та заявник вважає зазначені обставини такими, що створюють перешкоди у доступі до правосуддя та викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності слідчого судді.
Згідно з правилами частини 1 статті 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Водночас суд зазначає, що твердження представника заявника ТОВ «Дерев'яний Двір» ОСОБА_3 щодо несвоєчасного повідомлення про розгляд справи № 304/116/25 (провадження №1-кс/304/402/25) є безпідставним, оскільки останній брав участь у розгляді вищевказаного провадження, подавав заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, заявляв клопотання про долучення у цій справі документів в обґрунтування заперечень проти поданого прокурором клопотання про арешт майна, отже знає про наявність такої справи на розгляді у слідчого судді, а тому повинен сам цікавитись провадженням у даній справі.
Так, у рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та наголошено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому, слід зазначити, що розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати участь та реалізувати права та обов'язки, встановленні процесуальним законодавством, проте не пов'язується із розглядом справи по суті.
Отже, норми КПК України не передбачають можливості судді, слідчого судді перевіряти на предмет законності прийняті суддею, слідчим суддею, якому заявлено відвід, процесуальні дії, рішення, аналізувати порядок їх прийняття чи надавати оцінку доказам у судовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Разом з тим, поняття «неупередженості» є оціночним та може включати суб'єктивні та об'єктивні компоненти. Так, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у кримінальному провадженні. Це є суб'єктивним компонентом поняття «неупередженості».
Об'єктивна неупередженість полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано суддею, та для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, слідчого судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
У пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 27.05.2013 року зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Відповідно до п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Водночас, згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
В ухвалі Верховного Суду по справі № 826/11409/17 від 17.07.2020 року зазначено, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, для вирішення питання щодо відводу слідчого судді, судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Перевіривши заяву про відвід, слідчим суддею не встановлено обставин, які б могли викликати сумнів в неупередженості або об'єктивності слідчого судді ОСОБА_4 , заявлені підстави для відводу зводяться з непогодженням з процесуальними діями, рішеннями судді у справі №304/116/25, заперечення на які можуть бути викладені в апеляційній скарзі у цій справі, а інших доказів упередженості судді для цілей відводу представник заявника не надав, заява не обґрунтована та не містить достатніх, об'єктивних підстав для відводу слідчого судді.
Непогодження з процесуальними діями слідчого судді в рамках даного провадження не є підставою для його відводу, передбаченою пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України.
Сторона вправі не погоджуватись із прийнятими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об'єктивності та неупередженості дій слідчого судді під час розгляду ним клопотань органу досудового розслідування.
В даному випадку, обґрунтовуючи заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у справі №304/116/25 (провадження № 1-кс/304/402/25) заявник посилається на те, що в нього є сумніви щодо неупередженості судді та його об'єктивності, яка, на думку заявника, порушує його права, передбачені процесуальним законодавством України.
Однак, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, що передбачені зазначеними вище нормами КПК України, подана заява фактично зводиться до незгоди заявника з процесуальними діями слідчого судді, що відповідно до вимог КПК України, не є підставою для відводу слідчого судді. До того ж, заявником не доведено, що слідчий суддя ОСОБА_4 особисто будь-яким чином зацікавлений у розгляді цієї справи.
Таким чином, оскільки заявлений представником ТОВ «Дерев'яний Двір» ОСОБА_3 відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 , що передбачені зазначеними вище нормами КПК України, а відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.75,76, 80,81,82 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні заяви представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дерев'яний Двір» ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 у справі №304/116/25 (провадження №1-кс/304/402/2025) за клопотанням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт тимчасово вилученого майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Перечинського районного суду
Закарпатської області ОСОБА_1