Єд. унік. № 243/6973/25
Провадження № 2/243/1710/2025
(заочне)
11 листопада 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Соловйової О.О.,
за участю секретаря судового засідання Коваленка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження та заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Прокопцев Сергій Вікторович до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Прокопцев Сергій Вікторович,звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) є дочкою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина у вигляді:
квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,5901 га, кадастровий №1424285700:04:000:0052, яка розташована за адресою: Донецька область, Слов'янський (нині Краматорський) район, на території Прелеснянської сільської ради;
1/2 частки земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,5901 га, розташованої за адресою: Донецька область, Слов'янський (нині Краматорський) район, на території Прелеснянської сільської ради, успадкованої нею після смерті чоловіка.
Також до спадкоємців першої черги належить донька ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , яка проживала разом зі ОСОБА_4 на день її смерті.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась.
З метою оформлення спадщини у липні 2025 р. ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса, однак їй було відмовлено в оформленні прав на спадщину, оскільки вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Представник позивача вважає, що позивач пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин. Так, мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк для прийняття спадщини закінчувався 26.01.2025. Невдовзі почалась військова агресія російської федерації проти України, на даний час досі діє режим воєнного стану.
У зв'язку з вищевказаними обставинами нормальне життя в м. Слов'янську (найближчому місті, де розташовані нотаріуси) було припинене. Багато людей евакуювались, припинили роботу нотаріуси, банки, державні установи. Крім того, позивач, як і багато людей під час війни, втратила роботу, і у неї не було фінансової можливості звернутись до нотаріуса.
Окрім того, слід зазначити, що позивач проживає у с. Прелісне, а нотаріус розташований у м. Слов'янську. Громадський транспорт під час війни із с. Прелісне до м. Слов'янська не функціонує, тому позивачу було проблематично дістатись до м. Слов'янська.
До того ж, є загальновідомим фактом те, що у грудні 2024 р. була здійснена хакерська атака на державні реєстри України, держателем яких є Міністерство юстиції України. Зважаючи на це, тривалий час не працював Спадковий реєстр. У зв'язку з цим нотаріуси не здійснювали прийом заяв про прийняття спадщини. Після відновлення роботи реєстрів у нотаріусів у м. Слов'янську були великі черги, оскільки кількість нотаріусів, що залишилась працювати у місті під час війни значно зменшилась. Таким чином, як тільки відновили роботу нотаріуси у звичайному режимі, у позивача з'явилась фінансова можливість подати заяву нотаріусу, то вона звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Все це стало причиною того, що ОСОБА_1 пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, представник позивача просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач, ОСОБА_1 та її представник адвокат Прокопцев С.В. у судове засідання не з'явились, від останнього надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, проти заочного розгляду не заперечують.
Відповідач, ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, яка не заперечувала проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення, направивши за місцем реєстрації відповідача копію рішення суду для відома.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, досліджені докази, на підставі яких встановлені ці обставини.
Так, з матеріалів справи вбачається, що померла ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами (свідоцтвом про народження позивача, свідоцтвом про укладення шлюбу позивача та свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_4 ).
Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно у вигляді:
квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування квартири, витягом про реєстрацію в Державному реєстру правочинів, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно;
земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,5901 га, кадастровий №1424285700:04:000:0052, яка розташована за адресою: Донецька область, Слов'янський (нині Краматорський) район, на території Прелеснянської сільської ради, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку;
1/2 частки земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,5901 га, розташованої за адресою: Донецька область, Слов'янський (нині Краматорський) район, на території Прелеснянської сільської ради, успадкованої нею після смерті чоловіка, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, свідоцтвом про право на спадщину за законом.
Постановою державного нотаріуса Другої слов'янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецької Т.П. від 30 липня 2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її матері - ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку кадастровий номер 1424285700:04:000:0052, розташовану на території Прелеснянської сільської ради Краматорського району Донецької області.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась
Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Як установлено судом, позивач пропустив строк звернення до нотаріуса із заявою в порядку визначеному законодавством України про прийняття спадщини, оскільки на момент, коли необхідно було звертатись до нотаріуса, почалась збройна агресія рф проти України, нотаріуси в м. Слов'янську припинили свою роботу, громадський транспорт не функціонував, фінансової можливості звернутись до нотаріуса також не було. Крім того, в грудні 2024 р. була здійснена хакерська атака на державні реєстри України, держателем яких є Міністерство юстиції України, тому тривалий час не працював Спадковий реєстр та нотаріуси не здійснювали прийом заяв про прийняття спадщини.
З огляду на викладене суд вважає, що причини пропуску для прийняття спадщини є поважними.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення строку, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, те, що відповідач не має заперечень щодо задоволення позову, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_4 , тому її вимоги є доведеними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 200, 247, 259, 263, 264, 265, 280-284 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Прокопцев Сергій Вікторович, до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлений 11.11.2025 року.
Суддя О.О. Соловйова