Справа № 635/7163/24
Провадження № 1-кп/635/57/2025
11 листопада 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в с-щі Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221160001232 від 21 вересня 2023 року, -
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Судове засідання за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України призначене на 20 листопада 2025 року о 10 годині 00 хвилин.
10 листопада 2025 року від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд, дослідивши подане клопотання, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин (ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/); 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ч. 1 ст. 336 КПК).
Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов'язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров'я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Отже, зазвичай необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції, коли йдеться про підстави, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, має бути (1) обумовлена потребою скоротити строки судового провадження у ситуації, (2) коли без участі того, хто просить про відеоконференцію, проведення судового розгляду є неможливим, так як може (а) не дозволити суду правильно встановити обставини, об'єктивне з'ясування яких за відсутності такої особи в засіданні неможливе, та/або (б) призвести до порушення права людини, гарантованого п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини /далі - ЄКПЛ/, коли розгляд справи за участі певної особи є обов'язковим.
Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово "може", то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов'язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Разом із тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК).
Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов'язку його задоволення.
Таким чином, рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийнято виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
Застосовуючи наведений підхід у ході розгляду клопотання обвинувачого суддя дійшов висновку, що особою, яка ініціювала проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не було доведено наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватись у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.
Виходячи із долучених до клопотання документів суддя вважає, що вони не підтверджують те, що обвинувачений не має можливості прибути у судове засідання.
Крім того, суд зазначає, що проведення судового засідання в режимі відеоконференції є одним із видів участі особи в судовому засіданні, оскільки вона має можливість у режимі реального часу сприймати те, що відбувається під час судового розгляду, вчасно реагувати на будь-які слова чи дії учасників, висловлювати власну позицію, ставити запитання та користуватися усіма правами, передбаченими законом.
У разі застосування відеоконференції має забезпечуватись не просто формальна присутність обвинуваченого у залі судового засідання, а саме ефективна участь у судовому процесі, яка включає в себе перш за все право бачити, чути та спостерігати за тим, що відбувається в судовому засіданні без технічних перешкод ("Марчелло Віола (Marcello Viola) проти Італії", заява № 45106/04).
У ході судових засідань обвинувачений ОСОБА_3 відповіді на поставлені йому запитання не надає, у судовому процесі участь не приймає, лише формально підключається до відеоконференції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
На підставі наведеного, керуючись статтями 336, 371, 372 КПК України,-
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_1