Справа № 405/6715/25
3/405/1852/25
12.11.2025 року м. Кропивницький
Подільський районний суд міста Кропивницького у складі головуючого судді Бистрова С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
18.10.2025 о 23:00 год. гр. ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме умисні дії до своєї матері ОСОБА_3 , нецензурна лайка на її адресу, фізичного характеру, а саме штовхав та погрожував фізичною розправою, що могло завдати шкоди її психологічному та фізичному здоров'ю.
Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за адресою вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення. Про причини своєї неявки ОСОБА_2 суд не повідомив, клопотання від останнього про перенесення розгляду справи до суду не надходило.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Згідно з ч. 10 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ч.17 ст.6 цього Закону особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які, зокрема, беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Судом вищевказаною адресою проживання надсилалися конверти із судовими повістками із зазначенням дати, часу та місця проведення розгляду справи.
Крім цього, на офіційному сайті Подільського районного суду міста Кропивницького (https://ln.kr.court.gov.ua/sud1111/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справи, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання. З огляду на вказане, було вжито передбачених законодавством заходів для повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, з метою забезпечення реалізації ОСОБА_2 своїх прав, судом використано усі можливі способи його сповіщення про місце і час розгляду справи, тому суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно встановивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з частиною першою статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 22 травня 2024 року № 3733-ІХ, який набув чинності 19 грудня 2024 року статтю 173-2 КУпАП викладено в новій реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції закону № 3733-ІХ, що діє з 19 грудня 2024 року): «Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого».
Відтак, з 19 грудня 2024 року диспозиція ч. 1 статті 173-2 КУпАП в якості обов'язкового елементу об'єктивної сторони домашнього насильства передбачає заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Тоді як попередня редакція ч. 1 статті 173-2 КУпАП (що діяла до 19 грудня 2024 року) в якості альтернативного елементу об'єктивної сторони домашнього насильства, поряд із завданням шкоди, передбачала також можливість заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Однак, незважаючи на дату вчинення адміністративного правопорушення 18.10.2025 у протоколі серії ВАД №730563 від 19.10.2025 при викладені встановлених обставин адміністративного правопорушення уповноважена посадова особа вказала наслідки правопорушення, які викладені у попередній редакції ст.173-2 КУпАП «внаслідок чого могла бути завдана шкода». Діюча ж редакція ст.173-2 КУпАП, яка діяла на час вчинення адміністративного правопорушення 18.10.2025, передбачає, що внаслідок правопорушення обов'язково завдається шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого «внаслідок чого була завдана шкода».
Чинним КУпАП не надано права суду на самостійну зміну чи доповнення кваліфікуючих ознак адміністративного правопорушення (зазначених у протоколі), перекваліфікацію вчиненого діяння, відсутні передбачені законом і підстави для самостійного збирання доказів, так само як і жодною нормою КУпАП не передбачено повернення матеріалів на доопрацювання з мотивів недостатності доказів або необхідності перекваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що беззаперечно буде погіршувати становище останньої.
При цьому, згідно зі ст. 251 КУпАП на працівників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП уповноважені на складення протоколів про адміністративні правопорушення, в тому числі й за ст. 173-2 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст.ст. 251, 256 КУпАП мають бути додані до протоколу, та/або посилання на які повинні міститься в самому протоколі.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст. 247, 279-280, 283-285, 289 КУпАП,
постановив:
провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №730563 від 19.10.2025), - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Подільського районного суду
міста Кропивницького Сергій Анатолійович Бистров