11 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 260/256/25 пров. № А/857/28250/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року, ухвалене суддею Плехановою З.Б. у м. Ужгороді о 16:44, повний текст якого складений 03 червня 2025 року, у справі №260/256/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, Керівника апарату Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Продана Михайла Михайловича, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, відшкодування шкоди-
20 січня 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів - Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, Керівника апарату Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Продана Михайла Михайловича, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2024 року № 1/02.3-06 "Про застосування щодо Лариси ШЕЛЕМБИ дисциплінарного стягнення" до начальника відділу документального забезпечення (канцелярія) Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани; відшкодувати шкоду в розмірі 30 000 гривень, завдану ОСОБА_1 , порушенням її законних прав, які призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків, що полягали в додаткових зусиль для організації свого життя.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працює в Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області на посаді начальника відділу документального забезпечення (канцелярія) суду з 19.01.2016 року та є державним службовцем.
16 вересня 2024 року керівник апарату Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Продан М. М. звернувся з відповідним листом №01.4-04/171/2024 до директора КНП «Лікарня Святого Мартина» Мукачівської міської ради Закарпатської області з проханням погодити терміни та план-графік проведення щорічного профілактичного медичного огляду державних службовців суду, згідно поіменного списку державних службовців, що додавався до цього листа.
18 вересня 2024 року керівником апарату Мукачівського міськрайонного суду було винесено наказ від 18.09.2024 № 154/02.3-02 "Про проведення медичного огляду" на виконання вимог наказу Міністерства охорони здоров'я України, Головного управління державної служби України, Державного управління справами від 18 лютого 2003 року №75/24/1 "Про проведення щорічного профілактичного медичного огляду державних службовців", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 березня 2003 року за №184/7505 (із змінами), з метою визначення стану здоров'я державних службовців та проведення профілактичних і лікувальних заходів відповідно до якого наказано провести щорічний профілактичний медичний огляд державних службовців Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області в період з 26 вересня 2024 року по 03 жовтня 2024 року на базі КНП «Лікарня Святого Мартина» Мукачівської міської ради Закарпатської області.
На підставі наведеного було сформовано поіменний список державних службовців Мукачівського міськрайонного суду, які підлягають щорічному профілактичному медичному огляду, зокрема і ОСОБА_1 , з датою огляду першої групи на 26.09.2024.
Позивач 18.09.2024 була ознайомлена із вищезазначеним наказом, датою, місцем проходження медичного огляду, що підтверджується її власноручним підписом в «Поіменному списку державних службовців Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, які підлягають профілактичному медичному огляду».
26 вересня 2024 року позивач добровільно звернулася до КНП «Лікарня Святого Мартина» для проходження профілактичного медогляду, що не заперечується сторонами.
На виконання консультативного висновку спеціаліста від 26.09.2024 керівником апарату Мукачівського міськрайонного суду надіслано директору КНП «Лікарня Святого Мартина» Мукачівської міської ради Закарпатської області характеристику від 30.09.2024 на начальника відділу документально забезпечення (канцелярія) Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 .
Згідно вищевказаної характеристики зазначено, що, незважаючи на деякі позитивні якості, ОСОБА_1 можна охарактеризувати я співробітника, що має низький професійний потенціал. Це виражається у недотриманні термінів виконання доручень, недостатньою якістю роботи, у недисциплінованості і неорганізованості, а також самоусунення від виконання прямих посадових обов'язків начальника відділу документально забезпечення. До виконання посадових обов'язків ставиться не відповідально, при виконанні завдань розсіяна, про що неодноразова складались акти та доповідні записки. Доручену роботу ОСОБА_1 виконує з перемінною добросовісністю, акуратністю. Останнім часом показала себе безініціативним працівником. При виконанні доручень потребує постійного контролю. До колег ставиться насторожено, в її поведінці вбачається підвищена тривожність. Причина цього - наявність постійного чинника, який її непокоїть, а саме з її слів та пояснювальних записок це те, що комп'ютерна техніка впливає на неї негативно, а також надумане відчуття постійного переслідування її особисто та її родичів з боку працівників. Все частіше виникає напруженість у ситуаціях взаємодії з колегами. Як вбачається з доповідних записок працівників суду, які є у її підпорядкуванні, ОСОБА_2 допускає висловлення і дії, що грубо принижують їх честь і гідність. З оточуючими стримана, замкнута та мовчазна. Відзначається нестабільним емоційним станом та хворобливою реакцією на різні чинники. Мало схильна до контактів з іншими, іноді важка в спілкуванні.
11 жовтня2024 року позивач звернулась із заявою до ТУ ДСА в Закарпатській області якою просила про надання позитивної характеристики, так як це впливає на видачу медичного висновку.
Листом від 22.10.2024 р. №01.4-05/105/2024 Мукачівський міськрайонний суд повідомив позивача, що копію характеристики, яка надавалась на вимогу консультативного висновку спеціаліста КНП «Лікарня Святого Мартини» Мукачівської міської ради, позивач може отримати в секторі управління персоналом Мукачівського міськрайонного суду в будь який зручний час.
30 жовтня 2024 року позивач звернулась із заявою до ТУ ДСА в Закарпатській області щодо надання позитивної характеристики.
Листом від 31 жовтня 2024 року №01.4-05/112/2024 Мукачівський міськрайонний суд повідомив позивача, що надання характеристик на працівників апарату суду та забезпечення підвищення кваліфікації державних службовців апарату суду відноситься до повноважень керівника апарату Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
Листом Мукачівського міськрайонного суду від 12.11.2024 №386/24 "Про результати розгляду заяви» повідомлено позивача про те, що Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області розглянув заяву від 30.10.2024, що надійшла на електронну адресу суду 11.11.2024 від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, для розгляду в межах повноважень. У зв'язку з тим, що з поданої заяви не можливо визначити суть порушеного питання, а також відсутнє прохання чи вимога з якою ОСОБА_2 звернулась, керуючись ч. 8 статтею 5 Закону України «Про звернення громадян», повертає таку заяву без розгляду.
Листом від 08.11.2024 №2153/01-12 на вихідний номер та дату від 16.09.2024 №01.4-04/171/2024 адміністрація КНП «Лікарня Святого Мартина» повідомила Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області, що згідно поданого поіменного списку державних службовців щорічний профілактичний медичний огляд станом на 08.11.2024 року пройшли 39 осіб, 1 особа - ОСОБА_1 не пройшла.
Вказаний лист отриманий Мукачівським міськрайонним судом 11.11.2024.
На підставі наведеного, позивачу вручено повідомлення від 12.11.2024 №387/24, в якому пропонувалось у строк до 20 листопада 2024 року надати відповідний документ про проходження щорічного профілактичного огляду, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 на повідомленні.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 документу, який би підтверджував проходження медичного огляду, так і не було надано у визначений строк, повідомленням від 21.11.2024 №393/24 позивачу повторно запропоновано його подати до 22.11.2024, а у разі неподання такого - надати пояснення про причини не проходження щорічного профілактичного медичного огляду.
Однак, ОСОБА_1 відмовилася в отриманні цього повідомлення, що підтверджується відповідним актом №1 від 21.11.2024.
Після чого його зміст їй було оголошено завідувачкою сектору управління персоналом Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 у присутності працівників суду, що підтверджується актом №1 від 21.11.2024 .
Наказом керівника апарату Мукачівського міськрайонного суду №186/02.3-03 від 27.11.2024 "Про порушення дисциплінарного провадження" відповідно до ст. 68 Закону України «Про державну службу», абзацу четвертого підпункту 2 пункту 3 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, у зв'язку з невиконанням начальником відділу документального забезпечення (канцелярія) Мукачівського міськрайонного суду ОСОБА_4 наказу від 18.09.2024 № 154/02.3-02 «Про проведення медичного огляду», а саме не паданням ОСОБА_4 документів, що підтверджую проходження нею щорічного профілактичного медичного огляду, порушено дисциплінарне провадження щодо начальника відділу документального забезпечення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Лариси ШЕЛЕМБИ.
Наказом керівника апарату Мукачівського міськрайонного суду №187/02.3-02 від 27.11.2024 "Про створення дисциплінарної комісії" відповідно до статті 69 Закону України «Про державну службу», пунктів 7-12 11 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку начальником відділу документального забезпечення (канцелярія) Мукачівського міськрайоиного суду ОСОБА_1 сформовано дисциплінарну комісію Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області та затверджено її склад:
- заступник керівника апарату суду ОСОБА_5 ;
- помічник судді Дзямко О.І.;
- помічник судді Горзов О.П;
- завідувач сектору управління персоналом - ОСОБА_3 .
Згідно з повідомленням голови дисциплінарної комісії ОСОБА_5 від 03.12.2024, ОСОБА_1 повідомлено про те, що наказом керівника апарату Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 листопада 2024 року № 186/02.3-02 порушено дисциплінарне провадження. Причиною порушення такого провадження становив факт невиконання позивачкою наказу № 154/02.3-04 від 18.09.2024 «Про проведення медичного огляду», а саме ненаданням документів, що підтверджують проходження щорічного профілактичного медичного огляду. Одночасно, повідомлено, що 12 грудня 2024 року о 12.00 год. в залі судових засідань № 1 за адресою м. Мукачево, вул. Андрія Літуна, відбудеться засідання дисциплінарної комісії. На вказане засідання ОСОБА_1 особисто запрошено і з метою відібрання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження
Позивач відмовилася від отримання даного повідомлення, що підтверджується актом №1 від 04.12.2024.
Однак зміст повідомлення голови дисциплінарної комісії ОСОБА_5 від 03.12.2024 позивачу було оголошено завідувачкою сектору управління персоналом Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 у присутності працівників суду , що стверджується актом №1 від 04.12.2024 .
Як вбачається зі змісту акту №1 від 04.12.2024, ОСОБА_1 повідомила, що відмовляється бути присутньою під час засідання Дисциплінарної комісії, яке відбудеться 12.12.2024, однак висловила згоду пройти щорічний медичний огляд в разі відсторонення її від виконання обов'язків строком на два місяці зі збереженням заробітної плати. При цьому, позивач наголосила, що саме такий строк їй необхідний для проходження медичного огляду.
В подальшому, взявши участь у засіданні дисциплінарної комісії 12.12.2024, ОСОБА_1 стверджувала, що медичний огляд нею пройдено. Наведене підтверджується протоколом 3 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2024.
У зв'язку з цим, Дисциплінарна комісія з власної ініціативи, оголошувала перерву в засіданні до 13.12.2024 для надання можливості ОСОБА_6 подати висновок про проходження періодичного медичного огляду.
13 грудня 2024 року ОСОБА_7 надала Дисциплінарній комісії для огляду оригінал картки працівника, який підлягає періодичному медичному огляду. Комісією досліджено та долучено до матеріалів дисциплінарної справи копію даного документу та звернуто увагу на те, що в ньому відсутні записи щодо висновків наданих лікарською комісією, підпис голови комісії, а також печатки, з чого вбачається, що ОСОБА_4 не повністю пройдено періодичний медичний огляд.
Наведене також підтверджується і листом КНП «Лікарня Святого Мартина» від 11.12.2024 №2307/01-12, відповідно до якого повідомлено голову Дисциплінарної комісії у ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_1 не пройшла необхідні додаткові обстеження, у зв'язку з чим, їй не надано висновок про стан здоров'я державного службовця.
17 грудня 2024 року Дисциплінарна комісія Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області (створена відповідно до наказу керівника апарату суду від 27.11.2024 року №187/02.3-02) внесла в установленому порядку керівнику апарату суду Подання.
Так, у поданні Комісією запропоновано встановити вид дисциплінарного стягнення, який може бути застосований до державного службовця за таких обставин, а саме про наявність у діях начальника відділу документального забезпечення (канцелярія) ОСОБА_8 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу» (невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень) та підстав для її притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 66 цього Закону, а саме оголошення догани.
Керуючись ст.ст. 64-67 Закону України «Про державну службу», п. 34 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039 (із змінами), дисциплінарна комісія дійшла до ВИСНОВКУ:
1. Про наявність в діях начальника відділу документального забезпечення (канцелярія) Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_9 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень).
2. Рекомендувати керівнику апарату суду притягнути начальника відділу документального забезпечення (канцелярія) Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_10 до дисциплінарної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 66 Закону України «Про державну службу», а саме оголосити догану.
Згідно з повідомленням голови дисциплінарної комісії ОСОБА_5 від 18.12.2024, ОСОБА_1 повідомлено про те, що Відповідно до Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 9, 18 грудня 2024 року дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарної справи Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області внесла керівнику апарату суду відповідне подання. Одночасно наголошується, що відповідно до статті 75 Закону України "Про державну службу", про необхідності надання нею керівнику апарату суду письмового пояснення з розгляду дисциплінарного провадження.
19 грудня 2024 року позивач надала письмові пояснення на ім'я керівника апарату суду (зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду вх.№28973 від 19.12.2024, зміст пояснень зводиться до того, що відповідний наказ щодо проходження щорічного профілактичного медичного огляду працівниками від ТУ ДСА не надходив до суду. Крім того, вважає, що 26.09.2024 на базі КНП «Лікарня Святого Мартина» нею пройдено медичний огляд, що підтверджується карткою медичного огляду. Водночас, в цих же поясненнях позивач стверджує, що їй не було надано часу для додаткових дообстежень, оскільки вона знаходилась на робочому місці та виконувала свої обов'язки. Вважає, що за не проходження додаткових обстежень, вона не може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності, оскільки це не є виконанням її прямих обов'язків та для цього надається додатковий час.
Наказом керівника апарату Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2024 №1/02.3-06 «Про застосування щодо Лариси ШЕЛЕМБИ дисциплінарного стягнення», відповідно до статей 64-66, 77 Закону України "Про державну службу", за вчинення начальником відділу документального забезпечення (канцелярія) ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень), а саме не виконання наказу керівника апарату суду № 154/02.3-04 від 18.09.2024 «Про проведення медичного огляду» та наявності підстав для її притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 66 цього Закону застосовано до начальника відділу документального забезпечення (канцелярія) Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_9 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.
Вважаючи наказ керівника апарату Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2024 №1/02.3-06 «Про застосування щодо Лариси ШЕЛЕМБИ дисциплінарного стягнення» протиправним, позивач звернулась до суду з вимогою про його скасування. Крім того, позивачем заявлено вимогу про відшкодування завданої їй шкоди.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Закон України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно його преамбули, визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
В розумінні статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
За визначенням, що міститься у пункті 10 частини першої статті 2 Закону №889-VIII, службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.
Основні обов'язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону №889-VIII, відповідно до якої державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
Главою 2 Розділу VIII Закону №889-VIII (статті 64-79) визначені засади дисциплінарної відповідальності державних службовців.
Так, відповідно до статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності визначені у статті 65 Закону №889-VIII, відповідно до частини першої якої підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини другої статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (частина перша статті 66 Закону №889-VIII).
Відповідно до частини другої статті 66 Закону №889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Згідно з частиною першою та десятою статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Статтею 71 Закону №889-VIII визначено, що Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Відповідно до частин першої, другої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження», відповідно до статті 71 Закону №889-VIII затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок №1039), відповідно до пункту 1 якого цей Порядок визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія (пункт 7 Порядку №1039).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1039 дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Склад дисциплінарної комісії затверджується наказом керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія.
Згідно з абзацом 1 пункту 19, пунктом 22 Порядку №1039 формою роботи Комісії, дисциплінарної комісії є засідання.
Рішення Комісії, дисциплінарної комісії оформляється протоколом. У протоколі зазначаються прізвище та ініціали голови, секретаря і присутніх на засіданні членів дисциплінарної комісії, місце, дата проведення засідання, час початку і закінчення засідання, порядок денний, результати розгляду порядку денного, результати голосування за кожним пунктом порядку денного, прийняті рішення.
Відповідно до пунктів 24, 25 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Відповідно до пункту 33 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Відповідно до пункту 34 Порядку №1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.
Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).
Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку спірного наказу суб'єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3ст. 90 КАС України).
Так, в силу приписів положень ч. 1 та ч. 2 статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які кореспондуються із положеннями посадової інструкції керівника апарату, затвердженої начальником Територіального управління ДСА в Закарпатській області від 28.11.2023, організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.
Разом з цим, правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України "Про державну службу" з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини 10 ст. 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в апараті суду утворюється канцелярія, яка щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду. Канцелярія також виконує інші завдання, визначені положенням, затвердженим керівником апарату відповідного суду.
Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про державну службу", визначено, що державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень.
Щодо покликань позивача про ненадходження від ТУ ДСА України наказу або листа щодо проведення щорічного профілактичного медичного огляду державних службовців, неознайомлення з таким в разі надходження, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Так, Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Головного управління державної служби України, Державного управління справами від 18.02.2003 N 75/24/1 було затверджено Положення про проведення щорічного профілактичного медичного огляду державних службовців (зі змінами).
Згаданим Положенням визначено єдиний порядок організації проведення щорічного профілактичного медичного огляду державних службовців керівниками відповідних органів державної влади, де працює державний службовець (п. 1.2).
Відтак, керівником апарату суду в межах його повноважень та керуючись приписами згаданого Положення, 18.09.2024 було винесено наказ №154/02.3-02 «Про проведення медичного огляду». Суд констатує, що окремого наказу чи листа від ТУ ДСА для цього законодавством не вимагається.
Розділом 2 «Порядок організації медичного огляду керівником органу» Положення регламентовано дії керівника органу. Зокрема, відповідно до п.2.1 та п. 2.2, керівник органу складає у двох примірниках поіменний список державних службовців, які підлягають медичному огляду. Один примірник списку направляється в лікувально-профілактичний заклад, другий - залишається в органі (у відповідального за організацію медичного огляду). Також керівник органу видає наказ про проведення медичного огляду в термін, погоджений з керівником лікувально-профілактичного закладу, призначає відповідальних за організацію медичного огляду.
Наведене свідчить на користь висновку, що винесенню наказу про проведення медичного огляду передує погодження з керівником лікувально-профілактичного закладу терміну проведення такого огляду, оскільки така інформація має міститися в наказі.
Судом першої інстанції слушно вказано на відсутність будь-яких суперечностей або розбіжностей, так як відповідно до вимог Положення, відповідачем послідовно дотримано порядок організації медичного огляду: погоджено з директором КНП «Лікарня Святого Мартина» терміни проведення щорічного профілактичного медичного огляду державних службовців суду, та після цього винесено наказ відповідного змісту.
Щодо доводів позивача про те, що до складу Дисциплінарної комісії входили два працівники патронатної служби, які не відносяться до державних службовців, у зв'язку з чим, на переконання позивача, немає підстав порушувати дисциплінарну справу, слід зазначити наступне.
Як зазначено вище, процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців регламентована Порядком №1039 та саме у відповідності до приписів пунктів 7-12 Порядку відбувається формування дисциплінарної комісії та її складу.
Згідно з абзацом 3 пункту 8 Порядку, дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
Посада позивача відноситься до посади державної служби категорій "Б", а тому дисциплінарна комісія була утворена наказом керівника апарату суду, як керівником державної служби у суді.
Порядок не містить застережень щодо неможливсті включення до складу дисциплінарної комісії працівників патронатної служби. Водночас, до складу дисциплінарної комісії було включено чотирьох осіб, які мають юридичну освіту, один з яких, також був представником служби управління персоналом ( ОСОБА_3 ). Всі члени комісії є працівниками суду, в якому утворювалась відповідна дисциплінарна комісія, та не підпорядковуються ОСОБА_1 .
Відтак судом не встановлено допущення відповідачами порушень в частині формування Дисциплінарної комісії та її складу.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Як встановлено судом, Дисциплінарна комісія вирішила внести в установленому порядку керівнику апарату суду (суб'єкту призначення) подання з пропозицією за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно начальника відділу документального забезпечення (канцелярія) Лариси Шелемби про наявність у її діях дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень) та підстав для її притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 66 цього Закону, а саме оголошення догани.
В подальшому, керівником апарату винесено наказ від 27.12.2024 №1/02.3-06 «Про застосування щодо Лариси ШЕЛЕМБИ дисциплінарного стягнення» у вигляді оголошення догани. Наказ містить чітке зазначення правових норм, на підставі яких він був винесений.
Доказів того, що ОСОБА_1 виконала наказ керівника апарату від 18.09.2024 №154/02.3-02 «Про проведення медичного огляду» матеріали дисциплінарної справи та матеріали даної адміністративної справи не містять, як і доказів того, що вона зверталася до керівника апарату із заявою про увільнення її від роботи, у зв'язку з необхідністю пройти додаткові обстеження.
З огляду на доводи апеляційної скарги, дослідженню судом також підлягають обставини дотримання відповідачем строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 74 Закону України «Про державну службу», що є спеціальними нормами, якими регулюються спірні правовідносини, дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Частиною 3 статті 65 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
Викладене, на думку колегії суддів, свідчить про те, що притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця неможливе, якщо : 1) минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці; 2) якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
Визначений ч.5 ст. 74 Закону України «Про державну службу» строк починає спливати з моменту виявлення протиправної винної дії чи бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Як слідує з матеріалів справи, судом (відповідачем) отримано лист адміністрації КНП «Лікарня Святого Мартина» від 08.11.2024 №2153/01-12, про те, що ОСОБА_1 не пройшла щорічний профілактичний медичний огляд - 11.11.2024.
Таким чином, беззаперечним є факт, що днем виявлення відповідачем складу дисциплінарного проступку у діях ОСОБА_1 є саме означена дата (11.11.2024) та саме з цього дня у розумінні норм ст.65 Закону №889-VIII керівник державної служби дізнався або повинен був дізнатися про вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Спірним наказом позивача притягнуто до відповідальності - 27.12.2024, тобто в межах шестимісячного строку, відтак винесення спірного наказу не суперечить частині третій статті 65 Закону № 889.
Таким чином, судом апеляційної інстанції не встановлено ознак невідповідності спірного наказу критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, а тому правових підстав для його скасування немає. Як наслідок, відсутні підстави для задоволення решти похідних вимог.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів суду апеляційної інстанції керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скаргзі аргументи учасників справи, оскільки судом першої інстанції були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Таким чином, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є довільним тлумаченням норм закону.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Відповідно до статті 263, пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) у межах встановленого статтею 309 Кодексу адміністративного судочинства України строку.
Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі №260/256/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді В. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк