30 жовтня 2025 року Справа 160/26556/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залучення співвідповідача та розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» від представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшли відзив на позов, клопотання про залучення співвідповідача та розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Клопотання про залучення співвідповідача по справі обґрунтоване тим, що питання погашення, стягнення податкового боргу, який обліковується по ГУ ДПС у Київській області, та виник через несплату нарахувань по ППР, які є предметом розгляду справи, не належить до компетенції ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскільки зазначена сума обліковується, як податковий борг в ІКПП платника податків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який відкрито у ГУ ДПС у Київській області. Враховуючи вищенаведене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить суд залучити ГУ ДПС у Київській області як відповідача-2 по справі №160/26556/25 з метою ефективного виконання судового рішення та задля офіційного з'ясування обставин по справи.
У свою чергу, в обґрунтування клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження представником відповідача зазначено, що предметом спору є кошти, які беруть участь в бюджетному процесі, відповідно до чого справа має значний суспільний інтерес.
Від представника позивача засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач одночасно заперечує проти залучення співвідповідача та розгляду справи в порядку загального провадження, з огляду на таке.
Так, вказує, що відповідач безпідставно підмінює визначення предмету спору та зміст позовних вимог. Контролюючим органом нараховано податок за 2017, 2018, 2019 роки на майно, право власності за яким припинено у 2013 році, а також неправомірно застосована пільга у розмірі 120м.кв. замість 180 м.кв. як власнику будинку і квартири. Позивач оспорює не податковий борг, а бездіяльність контролюючого органу. З посиланням на пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України та п.3 розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.07.2022 року №220 за реєстрацією податкової адреси позивача належним відповідачем по справі є саме ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Заперечуючи проти клопотання відповідача щодо розгляду справи в порядку загального провадження, представник позивача звертає увагу, що останній у своїх запереченнях проти стягнення судових витрат у відзиві на позовну заяву, посилається на малозначність та типовість предмету спору, що, в свою чергу, унеможливлює задоволення клопотання.
При розгляді клопотання представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області про залучення Головного управління ДПС у Київській області як співвідповідача по справі, суд виходить з наступного.
Предметом спору в адміністративній справі є:
- визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за базові 2017, 2018, 2019 роки в сумі 39' 484грн. 36коп.;
- зобов'язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за базові 2017, 2018, 2019 роки в сумі 39'484грн. 36коп.
Відповідно підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості за визначеним цим підпунктом порядком.
Податковою адресою ОСОБА_1 є зазначена у позові реєстрація у м.Дніпро, що територіально відноситься до ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Згідно п.3 розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.07.2022 року №220, визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу.
Списання безнадійного податкового боргу за усіма підставами здійснюється виключно головними управліннями ДПС в областях та м.Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним), в якому такий платник перебуває за основним/неосновним місцем обліку.
За викладених підстав, суд не приймає посилання відповідача на відомості інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС в інтегрованих картах платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за місцем обліку податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у загальній сумі 65'797грн. 39коп., у тому числі, серед яких станом на 07.10.2025 Ірпінська ТГ (ГУ ДПС у Київській області), у сумі 53' 335грн. 60коп.
Адміністрування (нарахування, списання) зазначеного податку на законодавчому рівні не залежне від місця знаходження об'єкту нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, або до територіальної громади, на території якої знаходиться майно платника податків.
Відтак, клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області необгрунтоване та задоволенню не підлягає.
При розгляді клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд виходить з наступного.
Форми адміністративного судочинства визначені у ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно ч.3 ст.12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 2 ст.257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З вищенаведеного слідує, що Законом не встановлено обов'язку прийняття рішення про призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін у разі наявності про це заяви (клопотання) сторони. У поданому клопотанні не наведено конкретних мотивів та обґрунтувань складності справи та необхідності проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.
У свою чергу, особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.
Так, відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно з ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З аналізу наведених приписів ст.262 КАС України вбачається, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін є правом суду і здійснюється у разі наявності обґрунтованих на те підстав, існування яких має довести сторона, яка заявляє відповідне клопотання.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, обсяг та характер доказів у справі, склад учасників процесу, а також наведені представником відповідача аргументи, клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 241, 243, 257, 260, 262, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотань представника відповідача про залучення співвідповідача та розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- представнику позивача та відповідачу до електронного кабінету.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Луговська