10 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 393/658/23
провадження № 51-4209 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 29 липня 2025 року,
установив:
Новгородківський районний суд Кіровоградської області вироком від 10 червня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудив за:
- ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин;
- ч. 4 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці.
Цим же вироком засудив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 4 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 29 липня 2025 року повернув захиснику ОСОБА_5 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК), її апеляційну скаргу, оскільки вона була подана поза межами строку на апеляційне оскарження, і суд за заявою захисника не знайшов підстав для поновлення пропущеного строку.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 , посилаючись порушення конституційних прав її підзахисного, просить:
- ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 29 липня 2025 року скасувати;
- ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10 червня 2024 року;
- відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , щодо оскарження вироку Новгородківського районного суду кіровоградської області від 10 червня 2024 року.
Мотивуючи подану касаційну скаргу, захисник зазначає про те, що:
- під час розгляду справи в суді першої інстанції засуджений ОСОБА_4 перебував під захистом адвоката ОСОБА_7 , який був призначений Центром з надання безоплатної правничої допомоги згідно з дорученням. Вказаний адвокат запевнив клієнта у намірі подати апеляційну скаргу в установлений законом строк, ОСОБА_4 довірив реалізацію свого права на апеляційне оскарження саме адвокату ОСОБА_7 , однак, як йому стало відомо пізніше, апеляційна скарга адвокатом подана не була. Таким чином, невиконання адвокатом професійних обов'язків є незалежною від засудженого причиною пропуску строку;
- самостійне подання апеляційної скарги засудженим було фактично ускладнене у зв'язку з перебуванням у місцях несвободи, відсутністю доступу до всіх матеріалів справи, та інформації щодо направлення або не направлення скарги, а також необхідністю юридичних знань;
- засуджений мав намір скористатися своїм правом на апеляційне оскарження вироку, однак через бездіяльність свого адвоката не зміг реалізувати своє право. Неналежне виконання адвокатом ОСОБА_7 своїх професійних обов'язків не може покладати на засудженого негативні наслідки у вигляді позбавлення можливості на перегляд вироку;
- 02 жовтня 2025 року засудженим ОСОБА_4 було подано скаргу до Ради адвокатів Кіровоградської області щодо бездіяльності адвоката ОСОБА_7 ;
- апеляційний суд при розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підійшов формально, не врахував, що засуджений діяв добросовісно, проте через дії третьої особи був позбавлений можливості реалізувати своє право на апеляційне оскарження вироку.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга подається на вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
При цьому положеннями ч. 3 ст. 395 КПК визначено, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
При цьому ч. 1 ст. 117 КПК встановлено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які об'єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Як убачається з оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, яка долучена до касаційної скарги, відповідно до вироку Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10 червня 2024 року та журналу судового засідання цього ж суду від 10 червня 2024 року розгляд кримінального провадження № 12025121080000023 відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 186 КК відбувся безпосередньо за участю обвинуваченого ОСОБА_4 .
При цьому, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернулася до суду із апеляційною скаргою на вирок Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10 червня 2024 року лише 11 липня 2025 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник ОСОБА_5 мотивувала тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_4 перебував під захистом адвоката ОСОБА_7 , який, згідно з дорученням, був призначений Центром з надання безоплатної правничої допомоги. Вказаний адвокат запевнив клієнта у намірі подати апеляційну скаргу в установлений законом строк. Про те, що рішення набрало законної сили, а апеляційна скарга не подана, ОСОБА_4 дізнався лише в березні 2025 року, після чого негайно звернувся до Центру з надання безоплатної правничої допомоги в метою реалізації свого права на апеляційне оскарження рішення суду. Лише 05 травня 2025 року Центром з надання безоплатної правничої допомоги було призначено адвоката ОСОБА_5 , і оскільки адвокат не приймала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, їй знадобився час для ознайомлення з матеріалами справи, узгодження правової позиції з клієнтом та підготовки апеляційної скарги.
На підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження захисником до клопотання про поновлення строку додано копію заяви ОСОБА_4 від 30 квітня 2025 року, в якій було зазначено, що останній 19 березня 2025 року звертався до Центру з надання безоплатної правничої допомоги із проханням замінити захисника у кримінальному провадженні, і лише 16 квітня 2025 року ОСОБА_4 була надана відповідь про зупинення дії доручення адвоката ОСОБА_7 та роз'яснено про необхідність повторного звернення до Центру з надання безоплатної правничої допомоги.
Розглянувши вказане клопотання захисника ОСОБА_5 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення захиснику строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку.
При цьому суд вказав на те, що, враховуючи вимоги ст. 395 КПК, а також те, що ОСОБА_4 був присутнім під час розгляду справи в суді першої інстанції, судом було зазначено порядок та строк його оскарження, як це передбачено чинним кримінальним процесуальним законом, останній день подачі апеляційної скарги припадав на 10 липня 2024 року. Тому з урахуванням вищенаведеного, строк на апеляційне оскарження вказаного вироку суду першої інстанції для апелянта сплинув ще 10 липня 2024 року, так як у даному випадку ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про ухвалення судового рішення відносно нього, та про порядок і строк його оскарження, а тому не був позбавлений права вчасно його оскаржити в апеляційному порядку, у разі незгоди з таким рішенням.
Крім того, в своєму судовому рішенні суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_4 , у разі незгоди з вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10 червня 2024 року, мав можливість, починаючи з 10 червня 2024 року, звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вказаний вирок, однак цього ним зроблено не було.
При цьому 05 травня 2025 року Центром з надання безоплатної правничої допомоги було призначено адвоката ОСОБА_5 для представництва інтересів з питань оскарження рішення, тобто вже після спливу значного строку на апеляційне оскарження. Проте, навіть після призначення іншого захисника апеляційна скарга була подана з пропуском встановленого строку, лише 06 липня 2025 року, тобто після двох місяців з дня призначення захисника.
Разом з цим, колегія суддів суду апеляційної інстанції звернула увагу на те, що заміна захисника, як підстава в поновленні строку на апеляційне оскарження, не може вважатися поважною обставиною та такою, що об'єктивно не залежала від волі та поведінки ОСОБА_4 , оскільки останній мав повну правоздатність та дієздатність. Крім того ОСОБА_4 мав можливість узгодити позицію з захисником ОСОБА_7 щодо подання апеляційної скарги, а у разі неможливості міг самостійно звернутися з апеляційною скаргою.
Також апеляційний суд зазначив, що доводи, які були викладені в клопотанні захисника ОСОБА_5 , не свідчили про наявність у ОСОБА_4 обставини непереборної сили та обставин, які об'єктивно унеможливлювали вчинення ним процесуальної дії в установлений строк.
Суд вважає, що рішення апеляційного суду є законним
та обґрунтованим, оскільки захисник не навів об'єктивних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які б суд міг визнати поважними, та поновити зазначений строк.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку.
Так, про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Суд погоджується з тим, що у касаційній скарзі не зазначено переконливих доводів та не надано доказів про те, що обвинувачений будучи присутнім при розгляді кримінального провадження і під час проголошення вироку 10 червня 2024 року, був позбавлений процесуального права та можливості своєчасно особисто подати апеляційну скаргу про перегляд вироку суду першої інстанції в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Водночас, у скарзі захисником не наведено доказів на підтвердження наявності істотних обставин, перешкод, труднощів, які б завадили обвинуваченому особисто звернутися з апеляційною скаргою у встановлений кримінальним процесуальним законом строк.
Разом з цим, сама захисник ОСОБА_5 , яка була призначена Центром з надання правничої допомоги 05 травня 2025 року, апеляційну скаргу в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , подала лише через два місяці з моменту її призначення, а саме 06 липня 2025 року.
Зважаючи на наведене, з урахуванням положень п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК та доводів клопотання захисника ОСОБА_5 про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження, які аналогічні доводам її касаційної скарги, зокрема, про невиконання адвокатом ОСОБА_7 своїх професійних обов'язків та призначення Центром з надання безоплатної правничої допомогиадвоката ОСОБА_5 лише 05 травня 2025 року, тобто вже після спливу строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що апеляційна скарга захисника відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК підлягає поверненню, оскільки Судом не встановлені обставини, які свідчать про поважність пропуску зазначеного строку, а тому і підстав для його поновлення немає.
Таким чином, підстав вважати рішення апеляційного суду незаконним чи необґрунтованим у Суду немає, як і підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_5 .
При цьому варто зауважити, що обставини, зазначені захисником, який за правилами п. 1 ч. 1 ст. 393 КПК є самостійним суб'єктом апеляційного оскарження, не мають відношення до пропуску строку саме ним, а стосуються лише обвинуваченого, який апеляційних скарг не подавав.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Однак у прохальній частині касаційної скарги захисник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 29 липня 2025 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10 червня 2024 року та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , щодо оскарження вироку Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10 червня 2024 року, що не узгоджується з вимогами вищезазначеної статті, яка визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 29 липня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3