10 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 760/30986/21
провадження № 61-12951ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ганчук Григорій Володимирович, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства
з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОЛОКА», ОСОБА_3 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Фірма «ФУНДАМЕНТ», про визнання рішення про розірвання договору незаконним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,
14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ганчук Г. В., засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року
у цій справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання
про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України представником заявника до касаційної скарги додано платіжну інструкцію
від 14 жовтня 2025 року № 8393-9402-4279-0631 на суму 30 058,50 грн.
Разом з тим, на день подання касаційної скарги неможливо встановити точний розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині визнання
за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 та витребування її з незаконного володіння ОСОБА_3 .
Пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову
у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається вартістю майна.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі
№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначила, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані
з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви
про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить
про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі
№ 907/9/17 (провадження № 12-76гс18)). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Тому вимога у цій справі в частині визнання права власності на спірну квартиру
та її витребування із чужого незаконного володіння має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці, проте касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість спірної квартири).
Отже, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ганчук Г. В., слід надати докази (наприклад, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел щодо ринкової вартості спірної квартири тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.
Таким чином, якщо представник заявника відповідно до ухвали суду
у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ганчук Григорій Володимирович, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 15 вересня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк