10 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 352/193/13-ц
провадження № 61-2404св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом,за касаційною скаргою ОСОБА_5 , який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 , на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Бойчука І. В., Мальцевої Є. Є.,
У січні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2013 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4
за якою:
1. Сторони погодилися на закриття провадження у справі у зв'язку із укладенням цієї мирової угоди.
2. ОСОБА_2 погоджується на припинення свого права власності на належну йому 1/6 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , інвентарною вартістю 376 654 грн та відмовляється від усіх своїх прав на вказане будинковолодіння на користь ОСОБА_1 .
3. ОСОБА_3 погоджується на припинення свого права власності на належну йому 1/6 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , інвентарною вартістю 376 654 грн та відмовляється від усіх своїх прав на вказане будинковолодіння на користь ОСОБА_1 .
4. ОСОБА_4 погоджується на припинення свого права власності на належну їй 1/6 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , інвентарною вартістю 376 654 грн та відмовляється від усіх своїх прав на вказане будинковолодіння на користь ОСОБА_1 .
5. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 погоджуються на визнання за ОСОБА_1 права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , інвентарною вартістю 376 654 грн.
6. Визнано за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , інвентарною вартістю 376 654 грн.
Укладенням даної мирової угоди сторони підтвердили відсутність майнових та будь-яких інших претензій одна до одної.
Сторони ствердили, що мирова угода укладена у добровільному порядку, без тиску та обману, не внаслідок збігу тяжких обставин, умови угоди їм зрозумілі; текст угоди прочитаний особисто кожною стороною (представником сторони), доповнень та зауважень немає.
У жовтні 2024 року ОСОБА_5 , який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 , звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2013 року.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 , який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 , залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року клопотання ОСОБА_5 , який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 , про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення задоволено та поновлено заявнику строк на апеляційне оскарження ухвали Тисменицького районного суду від 26 лютого 2013 року.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 , на ухвалу Тисменицького районного суду від 26 лютого 2013 року.
Витребувано матеріали цивільної справи № 352/193/13-ц із суду першої інстанції та роз'яснено учасникам справи право подати відзив на апеляційну скаргу.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 , на ухвалу Тисменицького районного суду від 26 лютого 2013 року закрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 , який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_5 , який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 , вказує те, що апеляційний суд помилково закрив апеляційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України, посилаючись на те, що затверджена судом мирова угода не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Вказує, що судом не враховано, що на час затвердження мирової угоди у спірному будинку проживали з народження двоє малолітніх дітей: ОСОБА_7 , 2005 року народження, та ОСОБА_6 , 2010 року народження, матір'ю яких є ОСОБА_4 . Оскільки відповідачці на час розгляду справи на праві власності належало 1/6 частина спірного будинку, тому її малолітні діти на підставі статті 176 Сімейного кодексу України, набули право користування спірним житловим будинком.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України cуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу необхідно розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник