1Справа № 192/2089/25 2/335/3723/2025
10 листопада 2025 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Шалагінової А. В.,
за участі секретаря судового засідання Савченко О. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: вул. Перемоги, 107-Б, м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Соболь Юлії Павлівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
08.08.2025 ОСОБА_1 в особі представника адвоката Соболь Ю. П. звернулась до Солонянського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.09.2007 вони з відповідачем зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 52. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося через непорозуміння, різні погляди на життя та сімейні цінності, втрату почуття любові та довіри. Шлюбні відносини припинені з лютого 2022 року, спільного господарства не ведуть. Оскільки примирення між сторонами неможливо, позивач просила шлюб розірвати.
Крім того, оскільки відповідач є працездатною особою, має можливість утримувати дітей, просила стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення вказаних позовних вимог і до досягнення ними повноліття.
Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 12.08.2025 справа передана на розгляд Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя за підсудністю.
08.09.2025 справа надійшла до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя та за наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями передана в провадження судді Шалагінової А. В.
Ухвалою судді від 09.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в судове засідання, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, перше судове засідання призначене на 15.10.2025 на 10:30 год.
15.10.2025 у зв'язку із неявкою учасників справи судове засідання відкладене до 07.11.2025 до 11:30 год.
07.11.2025 судом завершено розгляд справи та суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши перерву для виготовлення його повного тексту до 10.11.2025 до 09:30 год.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись судом належним чином. Від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки, в якій зазначила, що позов підтримують, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) з опублікуванням оголошень про виклик, які здійснені 18.09.2025 та 20.10.2025, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, відповідач повідомлявся шляхом направлення судових повісток рекомендованим листом із повідомленням за адресою його перебування як внутрішньо переміщеної особи ( АДРЕСА_1 ), однак конверти із поштовими відправленнями повернулись на адресу суду з відміткою відділення зв'язку від 02.10.2025 «за закінченням терміну зберігання» та від 05.11.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою».
Причини неявки в судові засідання відповідач не повідомив, відзив на позов не подав.
Враховуючи, що відповідач, будучі належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явився до суду, не повідомив про причини неявки, не подав відзив на позовну заяву, судом за згодою представника позивача, висловленою у поданій нею заяві, в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів (із занесенням до протоколу судового засідання) відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 22.09.2007 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 52, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22.09.2007 (а.с. 11).
Від шлюбу сторони мають дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 02.03.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 06 (а.с. 10), і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 22.10.2019 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Більмацькому та Розівському районах Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 123 (а.с. 9).
Шлюбні відносини між сторонами припинені з лютого 2022 року, проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Майнового спору між сторонами немає, до примирення не прагнуть.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
За приписами ч. 3 ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи, що сторони шлюбні відносини не підтримують, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, тому суд вважає, що подальше збереження сім'ї неможливе, у зв'язку із чим шлюб підлягає розірванню.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка під час реєстрації шлюбу змінювала прізвище, однак не просить відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Крім того, згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
З позовної заяви випливає, що відповідач працездатний. Відповідач аліменти нікому не сплачує, інших дітей не має. Добровільно домовитись про сплату аліментів з відповідачем не вдалось.
Відповідачем з урахуванням засад змагальності цивільного судочинства зазначені обставини не спростовані.
За таких обставин, суд доходить висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирішуючи питання про визначення розміру аліментів, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач не надав суду відзиву, та з урахуванням засад змагальності не довів наявності обставин, визначених ч. 1 ст. 182 СК України, які б впливали на можливість визначення аліментів у меншому розмірі, ніж просила позивачка.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також, у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» наголошується, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Отже, з урахуванням встановлених судом обставин, та на підставі вищенаведених положень законодавства, суд вважає можливим встановити відповідачу розмір належних до сплати аліментів в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення вказаних позовних вимог і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позов ОСОБА_1 у повному обсязі.
На підставі ч. 1 ст. 191 СК України стягування аліментів необхідно присудити із дня пред'явлення ОСОБА_1 до суду позову, тобто з 08.08.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки належить стягнути судові витрати зі сплати судового збору за позовними вимогами про розірвання шлюбу, що документально підтверджені, а саме розміром 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 19, 23, 76-80, 95, 141-142, 206, 223, 259, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Соболь Юлії Павлівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, зареєстрований 22 вересня 2007 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 52, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду 08 серпня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору розміром 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання в повному обсязі.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення складено в повному обсязі 10 листопада 2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А. В. Шалагінова