Справа № 953/11747/25
н/п 2-а/953/395/25
"11" листопада 2025 р.суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
04 листопада 2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, окрім іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Дослідивши позовну заяву з доданими до неї документами, суддя вбачає, що позовна заява подана з порушенням вимог КАС України.
Згідно з частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме: в позовній заяві не зазначено: кількість відповідачів(відповідача), місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) відповідача по справі; поштовий індекс позивача та відповідача; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відповідача; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача та відповідача, позивачем не викладено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на норми законодавства України, не конкретизована та не зазначена прохальна частина позовних вимог, не зазначено про докази, що підтверджують вказані обставини; відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, не зазначено докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), відсутнє зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч.1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до положень статей3,5 Закону №3674-VIсеред осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA578999980313161206000020654, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: *;101; РНОКПП платника; слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18.03.2020 р. №543/775/17 відступила від попереднього висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону N 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, потрібно розмежовувати категорії справ щодо накладення адміністративного стягнення, де застосуванню підлягають норми КУпАП і відповідно розмір ставки судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, де застосуванню підлягають норми КАС України, а ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 складає 1211,20 грн. За подання до суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивач за звернення до суду із даним позовом зобов'язана була сплатити судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. за немайнову вимогу та 1211 грн 20 коп. за майнову вимогу. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не долучено до позову оригіналу квитанції про сплату судового збору на суму 1211,20 грн., як за подання до суду позовної вимоги немайнового характеру або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Крім того, частиною 5 ст.160 КАС України передбачено вимоги до позовної заяви, серед яких в п. 5 зазначено вимоги про необхідність подання належним чином завірених копій документів та доказів.
В порушення вимог зазначеної статті позивачем копії документів доданих до справи не завірені в порядку передбаченому законодавством.
Згідно з ч.5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4ст.94 КАС України).
Надані позивачем до адміністративного позову документи не відповідають ознакам доказів, які встановлює КАС України, оскільки не завірені належним чином.
Наведені недоліки унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:
- обґрунтувати дотримання правил підсудності;
- надати відомості про особу відповідача(відповідачів). вказавши номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти відповідача, відомості про відсутність електронного кабінету у відповідача;
- надати номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача;
- надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, не зазначено докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
- надати письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
- надати докази сплати судового збору.
А тому, відповідно до приписів частини 1статті 169 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 160, 161,169 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя -