Справа № 953/7036/25
н/п 2/953/3027/25
"11" листопада 2025 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, -
До Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою суду від 11 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Зазначена ухвала суду отримана стороною позивача 22.10.2025 року, про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні про отримання поштового відправлення, однак жодних заяв, клопотань на усунення вказаних в ухвалі суду недоліків не надходило протягом тривалого часу.
Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тому, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Судом вбачалось, що позовна заява була подана з порушенням вимог закону та форми і змісту позову.
В поданій до суду позовній заяві, всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України, не зазначено не зазначено в якості третьої особи повнолітньої дитини, на користь якої позивач просить стягнути аліменти, при цьому вирішення даної справи стосується її прав, також в даному позові не міститься зазначення доказів, що обґрунтовують підстави звернення до суду позивача з даним позовом(перебування на утриманні позивача), також не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України не усунула недоліки, зазначені в ухвалі судді, а саме:не зазначила повні анкетні дані сторін у справі; не надала докази направлення копії позову з додатками відповідачу.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У встановлений судом строк позивач не виконав вимоги ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, не усунув зазначені в ухвалі суду недоліки.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України сторони зобов'язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
При цьому суд зазначає, що позивачу надавався достатній час для усунення встановлених суддею недоліків навіть поштовим відправленням.
Відсутність даних обставин перешкоджає суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, подану заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.
Суддя: