Справа № 509/3890/25
11 листопада 2025 рокус-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання: Пронози І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/3890/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
17.07.2025 до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4383814 від 20.07.2021 року у розмірі 39520,00 грн., сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4383814, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 8000,00 грн. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору.
27.10.2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» уклали договір про відступлення права вимоги № 78-МЛ від 27.10.2021. Згідно даного договору ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржників ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4383814 від 20.07.2021 року
Враховуючи вищезазначене, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» вимушене звернутися із даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 01.08.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача до зали судового засідання не з'явився, 08.09.2025 року та 11.11.2025 року звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей 128,130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17). Також здійснювався виклик до суду шляхом надсилання судової повістки на додаток «viber».
Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав.
Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 20.07.2021 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Мілоан» з метою отримання кредиту, та заповнив анкету заяву на кредит № 4383814, в якій зазначив свої особисті дані, а саме: ПІБ, РНОКПП, дату народження, стать, вік, номер мобільного телефону, номер паспорта у формі картки, адресу реєстрації та фактичного проживання, місце роботи, розмір щомісячного доходу.
Анкета заява № 4383814 також містить відомості про бажані суму кредиту 8000,00 грн. та строк кредитування з 20.07.2021 року по 18.09.2021 року, а також, опис процесу оформлення та розгляду заяви з позначенням дати та часу здійснення дій задля отримання кредиту.
20.07.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», іменується в подальшому Кредитодавець або Товариство, від імені якого діє в.о. генерального директора Коршиков Сергій Іванович, з однієї сторони, та громадянин(ка) України ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку (ідентифікаційний номер) НОМЕР_2 , зареєстрований (на) за адресою (місце проживання): АДРЕСА_1 , має електронну пошту та номер мобільного телефону НОМЕР_3 , з другої сторони, разом іменуються як Сторони, уклали цей договір про споживчий кредит, з наступними умовами.
За цим договором кредитодавець зобов'язався на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Сума (загальний розмір) кредиту становить 8000,00 гривень.(п. 1.2. договору).
Пунктом 1.3. Договору, передбачено, що кредит надається загальним строком на 30 днів з 20.07.2021 року (строк кредитування).
Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 19.08.2021 (п. 1.4. договору).
Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 7520,00 грн. в грошовому виразі та 317,286.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка). Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 15520,00 грн. (п. 1.5. договору).
Комісія за надання кредиту: 1520,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом: 6000,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2. договору).
Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1. договору).
Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору (пп.2.2.2 договору).
Пунктом 2.3 передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені цим п.2.3 Договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачене).
Пунктом 3.2.6 договору передбачена можливість позикодавця відступити право вимоги за вказаним кредитом.
Пункт 6 договору передбачає наступний порядок укладення договору.
Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
6.2. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього Кредитного договору електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, меседжери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). На Договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення Договору. Після укладення цей Кредитний договір надається (надсилається) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими Позичальником Товариству. За зверненням Позичальника Товариство може повторно надати (надіслати) укладений кредитний договір на електронну скриньку Позичальника та/або виготовити і надіслати на поштову адресу Позичальника. засвідчену Кредитодавцем копію цього договору в паперовому вигляді, за письмовим зверненням Позичальника.
6.3. Приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, серед іншого, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил.
Укладення Кредитодавцем Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично с еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних Позичальника.
Вказані особисті дання позичальника, а саме дата народження, серія та номер паспорта, РНОКПП та адреса проживання, номер телефону, співпадають з встановленими судом відомостями про відповідача, а саме у поданих відповідачем заявах та відзиві.
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 4383814 від 20.07.2021 року є Графік платежів за договором про споживчий кредит № 4383814 від 20.07.2021 року.
Додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 4383814 від 20.07.2021 року є Паспорт споживчого кредиту № 4383814, який містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача та інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача. Зазначені у паспорті споживчого кредиту відомості відповідають відомостям, що містяться в анкеті-заяві та договорі.
Довідкою, наданою ТОВ «Мілоан» для ТОВ «Кредит-капітал» підтверджується, що договір про споживчий кредит № 4383814 від 20.07.2021 року підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора S11600, що був направлений позичальнику 20.07.2021 року о 11:45 на телефонний номер НОМЕР_3 .
Також судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем за договором про споживчий кредит виконало, що підтверджуєтеся платіжним дорученням № 51699030 від 20.07.2021, ТОВ «Мілоан» (код 40484607) з дебетного рахунку 26504015021901 (код банку 38905834) переказало ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) на кредитний рахунок НОМЕР_4 грошові кошти у сумі 8000,00 грн. Призначення платежу - кошти згідно договору 4383814.
Окрім того, вищевказане підтверджується наданою АТ «Універсал Банк», на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2025 року, інформацією, відповідно до якої на ім'я ОСОБА_1 в Банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_5 , на яку здійснено переказ коштів: 20.07.2021 у сумі 8000,00 грн.
Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідачем була прийнята пропозиція (оферта) укласти електронний договір про споживчий кредит, розміщений на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та направлений позичальнику через особистий кабінет, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Такі дії сторін свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину.
Використання для підписання договорів позики електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа № 280/4456/20), від 09.02.2023 (справа № 640/7029/19)).
Вказані особисті данні позичальника ОСОБА_1 , а саме дата народження, серія та номер паспорта, РНОКПП та адреса проживання, номер телефону, співпадають з встановленими судом відомостями про відповідача. Зазначену інформацію первісний кредитор міг отримати лише від відповідача.
Відповідач жодними належними та допустимими доказами не спростував надходження вказаних коштів у сумі 8000,00 грн.
За змістом положень ст.12, ст.13, ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Кожна із сторін зобов'язана довести належними і допустимими доказами ті, обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд не може збирати докази, що стосуються спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судоми у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зауважує, що принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) не звільняє учасника справи від обов'язку доказування обставин, на які він посилається у підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги або заперечення позову (ст.81 ЦПК України).
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновків, що доводи позивача, щодо укладення договору про споживче кредитування з відповідачем ОСОБА_1 та надання первісним кредитором коштів у кредит ОСОБА_1 , є переконливими та вірогідними.
Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Пунктом 3.2.6 договору передбачена можливість позикодавця відступити право вимоги за вказаним кредитом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов'язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Судом встановлено, що 27.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 78-МЛ у відповідності до якого ТОВ «Мілоан» передає, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає, за плату належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до божників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги № 78-МЛ від 27.10.2021 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 39520,00 грн., з яких 8000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 30000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1520,00 грн. - заборгованість за комісією.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Так, одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Із вищенаведених розрахунків заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 4383814 від 20.07.2021 року, здійсненого ТОВ «Мілоан» станом на дату подання позову, становить 39520,00 грн., з яких 8000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 30000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1520,00 грн. - заборгованість за комісією.
Суд вважає, що позовні вимоги щодо заборгованості за кредитом доведені повністю, та ОСОБА_1 мав погасити заборгованість за тілом у розмірі 8000,00 грн., за процентами за користування кредитом в межах строку кредиту у загальному розмірі 30000,00 грн., заборгованість за комісією 1520 грн. Загальний розмір заборгованості за цими складовими становить 39520,00 грн.
При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 4383814 від 20.07.2021 року у загальному розмірі 39520,00 грн.
Згідно до ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
По даній справі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та 8000,00 грн. на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані, зокрема, з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з позовом до ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень.
Як слідує з матеріалів справи між позивачем та адвокатським об'єднанням "Аплологет" 01.07.2025 року укладено договір №0107, згідно умов якого Адвокатське об'єднання надає правову допомогу позивачу.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до акта наданих послуг № 826 від 06.07.2025 року, що є невідємною частиною договору, вартість юридичних послуг становить 8000 грн.
На підставі ст. ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610-612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за Кредитним договором № 34383814 від 20.07.2021 року у розмірі 39520 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 00 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Є. М. Панасенко