11.11.2025
Справа № 497/2619/25
Провадження № 3/497/832/25
11.11.2025 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,
особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Зарудинці, Ружинського району, Житомирської області, громадянина України, одруженого, утриманців не має, не є особою з інвалідністю, проходить службу молодшим інспектором прикордонної служби у військовій частині НОМЕР_1 , молодший сержант, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Ружинським РС УДМС України в Житомирській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.172-18 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.09.2025 року о 16:45 годині молодший сержант ОСОБА_2 , який ніс службу в прикордонному наряді «Контрольний пост» на автодорозі м.Болград - с.Виноградівка, не здійснив перевірку документів у водія автомобіля «ВАЗ- 2121» та не здійснив огляд транспортного засобу, який перетинав «Контрольний пост». Тим самим своїми діями порушив вимоги п.п.12 п.5 ч.2 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ". Зазначене порушення виявлено за результатами проведеного службового розслідування.
Таким чином ОСОБА_2 вчинив військове адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду (правового режиму воєнного стану), відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-18 КУпАП».
За цим фактом начальником відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 (тип Б) майором ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.172-18 КУпАП.
В судовому засіданні особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 визнав свою винуватість, у вчиненому порушенні щиро кається, та надав пояснення з підстав зазначених в протоколі. 08.09.2025 року дійсно ніс службу в прикордонному наряді «Контрольний пост» на автодорозі м. Болград - с. Виноградівка. Близько 16:45 години під'їхав транспортний засіб «ВАЗ- 2121», здійснив перевірку авто, за кремом якого був місцевий мешканець с.Виноградівка, який неодноразово в цей день проїжджав через пункт пропуску. Документи у водія саме в цей час не перевірив, оскільки їх перевіряв годиною раніше.
Разом з цим, просив врахувати, що під час несення служби 08.09.2025 року в проміжок часу 16:00-17:00 година жодних порушень в цьому місці виявлено не було, незвичайних подій не сталося, не було виявлено ознак адміністративних чи кримінальних правопорушень, не було спроб незаконних перетинів державного кордону. Протягом часу несення служби він сумлінно виконував обов'язки з несення служби в п/н «Контрольний пост».
Просив врахувати його щире каяття, зроблені ним висновки, визнати допущене порушення малозначним, та звільнити від адміністративної відповідальності.
Всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол, суд приходить до наступного висновку, виходячи з таких підстав.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Відповідно до положень КУпАП склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Вина є одним із елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.
За змістом вказаних вище нормативно-правових актів провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, з дотриманням прав та свобод осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-18 КУпАП порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинені в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Диспозиція ч. 2 ст. 172-18 КУпАП має бланкетний характер та відсилає до підзаконних нормативно-правових актів, що передбачають порядок несення служби прикордонними нарядами.
Згідно дослідженого Висновку службового розслідування вбачається, що комісією з проведення службового розслідування під час перегляду відеофайлів з нагрудних відеореєстраторів прикордонного наряду «Контрольний пост», який ніс службу в період з 06:00-18:00 08.09.2025 на автодорозі н.п. Болград - н.п. Виноградівка встановлено, що о 16:45 08.09.2025 по автодорозі з напрямку н.п. Болград в напрямку н.п. Виноградівка рухався транспортний засіб «ВАЗ-2121» темного кольору. Даний транспортний засіб був зупинений молодшим сержантом ОСОБА_4 , який належним чином не перевірив документи у водія та не оглянув даний транспортний засіб.
Схожий транспортний засіб в подальшому було використано для незаконного перетину державного кордону о 21:55 годині 08.09.2025 в районі прикордонного знаку №0768/09 на напрямку н.п.Владичень (Україна) - н.п. Олександру-Іоан-Куза (РМ).
У відповідності до підпункту 12 пункту 5 глави 2 розділу II «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом МВС №1261 від 19.10.2015: «Під час виконання завдань контрольний пост зобов'язаний: здійснювати перевірку документів у визначеної категорії осіб, які перебувають у транспортному засобі, наявності і дійсності реєстраційних документів на транспортний засіб, огляд транспортних засобів з метою виявлення правопорушників, зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон, інших підозрілих предметів».
Комісія зі службового розслідування дійшла висновку про порушення вимог Наказу та «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» молодшим сержантом ОСОБА_2 .
Вина ОСОБА_2 у вчиненому адміністративному правопорушенні підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ПдРУ №374730 від 01.10.2025 року (а.с.1);
- поясненнями ОСОБА_5 від 08.09.2025 року (а.с.2)
- поясненнями ОСОБА_6 від 08.09.2025 року (відбираючи пояснення у даної особи йому було поставлено питання про вид наряду в якому він ніс службу у період з 20:00 08.05.2025 по 08:00 09.05.2025), на що останній надав відповідні пояснення (а.с.3)
- поясненнями ОСОБА_7 від 08.09.2025 року (а.с.4)
- поясненнями ОСОБА_8 від 08.09.2025 року (а.с.5)
- поясненнями ОСОБА_2 (а.с.6), які відповідають поясненням цієї особи, наданими в суді. Час несення служби в прикордонному наряді «Контрольний пост» в період з 06:00-18:00 08.09.2025 року;
В поясненнях ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 мається посилання на автомобіль ВАЗ, який використовувався при здійсненні незаконного перетину кордону, втім жодних інших розпізнавальних знаків цього авто не зазначається: модель, колір, реєстраційний номер тощо.
- наказом про призначення службового розслідування від 09.09.2025 року (а.с.7)
- висновком службового розслідування по факту незаконного перетину кордону 08.09.2025 року (а.с.9-19). Згідно висновку ОСОБА_9 допустив порушення правил несення прикордонної служби в умовах особливого періоду, а саме порушення пункту 1 ст. 4 Дисциплінарного Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, підпункту 12 пункту 5 глави 2 розділу ІІ «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом МВС №1261 від 19.10.2015, що виразилися в нездійсненні перевірки документів у водія транспортного засобу «ВАЗ-2121» та не проведенні огляду транспортного засобу 08.09.2025 року о 16:45 під час несення служби в прикордонному наряді «Контрольний пост».
- витягом з книги прикордонної служби списку особового складу впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » станом на 08.09.2025 року, де прізвище ОСОБА_10 - відсутнє (а.с.20-21);
- витягом з книги прикордонної служби списку особового складу, відрядженого до підрозділу впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) станом на 08.09.2025 року, де прізвище ОСОБА_10 - також відсутнє (а.с.20-21);
-витягом з книги прикордонної служби впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) станом на 08.09.2025 року, розділ 2в Результати виконання плану охорони державного кордону/здійснення прикордонного контролю, де зазначається особистий номер, вид наряду, засоби посилення, ділянка служби, час служби.
Втім який саме особистий номер у ОСОБА_10 не зазначено, а тому суд не спроможний перевірити в якому саме наряді і в який час перебував ОСОБА_11 08.09.-09.09.2025 року. Жодних інших доказів з цього приводу суду не надано.
- рапортом старшого інспектора відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_12 та фототаблицями (а.с.25)
- рапортом начальник відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майора ОСОБА_13 (а.с.24)
- копією військового квитка на ім'я ОСОБА_2 (а.с.33);
- копією паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_2 (а.с.32);
- особистими поясненнями ОСОБА_2 наданими в судовому засіданні.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 N 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 N 2102-IX, введено воєнний стан в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено і дотепер.
Зі змісту листа ВС від 13.07.2018 року за N 60-1543/0/2-18 «Щодо тлумачення поняття «особливий період» вбачається, що Верховний суд, забезпечуючи єдність правозастосовної практики, дотримується правової позиції, згідно з якою в Україні діє особливий період.
В порядку вимог Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 19 жовтня 2015 року № 1261, кожен прикордонник під час несення служби у прикордонному наряді відповідає за точне та своєчасне виконання покладених на нього завдань і обов'язків, зобов'язаний нести службу відповідно до вимог отриманого наказу на охорону державного кордону, стежити за сигналами, що подаються на ділянку та з ділянки у підрозділ та діяти за ними, постійно перебувати на території (біля) об'єкта, що охороняється, поки не буде змінений або знятий, і охороняти об'єкт від раптового нападу тощо. Прикордонним нарядам забороняється: залишати без нагляду, учиняти інші дії, заборонені законодавством України та наказом на охорону державного кордону, відволікатися від несення служби.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282. Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП доведена повністю його поясненнями та матеріалами справи і його дії кваліфіковано вірно за ч.2 ст.172-18 КУпАП, як порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
З системного аналізу норм Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного впливу.
У справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Слід зазначити, що судова дискреція (судовий розсуд) охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Є підстави вважати, що це адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
В кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Положення ст.22 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Слід зазначити, що обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення є те, що останній у вчиненому щиро розкаявся, зробив відповідні висновки, раніше до відповідальності не притягувався.
Обставин, які б обтяжували відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Також, при розгляді вказаної адміністративної справи судом було враховано характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, місце та час вчинення правопорушення, обставини при яких було вчинено діяння, зокрема, вчинення даного адміністративного правопорушення не потягло за собою будь-яких негативних наслідків, відсутність будь-яких умисних дій і намірів на сприяння порушення кордону третіми особами, та враховуючи всі обставини справи, встановлені в ході судового розгляду, ту обставину, що особа, відносно якої складено протокол усвідомив протиправність своєї поведінки та є підстави вважати, що в подальшому не буде скоювати правопорушень, буде більш відповідально ставитись до обов'язків несення служби, відсутність спричиненої шкоди та обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність.
А відтак, зважаючи на те, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.172-18 КУпАП, однак будь-яких негативних наслідків від його дій не настало, не завдано значних збитків державним або суспільним інтересам, тому вчинене правопорушення необхідно вважати малозначним, внаслідок чого відповідно до вимог ст.22 КУпАП, ОСОБА_2 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності, а справа відносно нього відповідно до положень ч. 2 ст. 284 КУпАП закриттю, з оголошенням усного зауваження.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Однак, згідно зі ст. 24 КУпАП усне зауваження не є видом адміністративного стягнення, а відтак судовий збір не стягується.
Керуючись ст. ст. 9-11, 22, 33, 40-1, 172-18, 221, 283-285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_2 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідно до ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, оголосивши усне зауваження.
Провадження по справі закрити.
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області, який виніс постанову.
Суддя С.В.Кодінцева