справа № 492/1457/25
провадження 3/492/466/25
Іменем України
11 листопада 2025 року м.Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за однорідне правопорушення,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановила:
05 жовтня2025 року о 00 год. 01 хв. ОСОБА_1 по вулиці Надіївська села Виноградівка Болградського району Одеської області керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд проведено за допомогою газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «ALCOTEST DRAGER 6820», тест від 05 жовтня2025 року, відповідно до якого в організмі ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в кількості 0.61 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, але до суду від нього надійшло клопотання, згідно з яким просив суд про розгляд справи за його відсутності, зі складеними відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення повністю згоден, свою провину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнав повністю.
Суддя, відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі про адміністративне правопорушення письмовими доказами, враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачені статтею 277 КУпАП.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку, що притягуваний ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а його провина у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 473782 від 05 жовтня 2025 року, згідно з яким 05 жовтня 2025 року о 00 год. 01 хв. ОСОБА_1 по вулиці Надіївська села Виноградівка Болградського району Одеської області керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд проведено за допомогою газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «ALCOTEST DRAGER 6820», тест від 05 жовтня 2025 року, відповідно до якого в організмі ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в кількості 0.61 ‰.;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 був проведений за допомогою газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «ALCOTEST DRAGER 6820», тест від 05 жовтня 2025 року, відповідно до якого в організмі ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в кількості 0.61 ‰;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 жовтня 2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі;
- відеозаписами, доданими до протоколу, з яких вбачається, що поліцейськими було зупинено автомобіль «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . На місці зупинки ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів. Результат огляду, який був проведений за допомогою газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «ALCOTEST DRAGER 6820», тест від 05 жовтня 2025 року, в організмі ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в кількості 0.61 ‰;
- постановою Саратського районного суду Одеської області від 09 грудня 2024 року згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Постанова набрала законної сили 20 грудня 2024 року;
- постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 07 січня 2025 року згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Постанова набрала законної сили 20 січня 2025 року;
- постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 19 лютого 2025 року згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП. Постанова набрала законної сили 04 березня 2025 року;
- постановою Чорноморського міського суду Одеської області від 05 вересня 2025 року згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 КУпАП. Постанова набрала законної сили 16 вересня 2025 року.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано довідку про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за частиною 1, частиною 2 статті 130 КУпАП.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до положень статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями статті 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів відповідно до статті 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до роз'яснень, що викладені у пунктах 24, 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами та доповненнями), судам роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, судовий розгляд справи повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з частиною 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водіям керувати транспортним засобом, зокрема, у стані алкогольного сп'яніння.
Частина 3 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) зазначено, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частині 3 статті 130 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно мало місце порушення правил дорожнього руху особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Суддею встановлено, що досліджені у судовому засіданні докази послідовні і логічні, тому не викликають сумнівів у правильності їхнього розуміння, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим пунктом 150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України».
У судді не виникає сумнівів щодо переконливості доказів, узятих в цілому по справі, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , будучи двічі протягом року підданим адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, своїми діями порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 3 статті 130 КУпАП.
Суддею встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення повністю відповідає вимогам статті 256 КУпАП, а тому визнає його допустимим доказом, який підтверджує винуватість ОСОБА_1 .
На відеозаписі зафіксовано, що патрульними поліцейськими було зупинено автомобіль «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . На місці зупинки ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів. Результат огляду, який був проведений за допомогою газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «ALCOTEST DRAGER 6820», тест від 05 жовтня 2025 року, в організмі ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в кількості 0.61 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився та пройди огляд на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився.
Досліджені відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться у протоколі, а тому суддя приймає їх як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані сп'яніння.
Сукупність наявних у справі доказів беззаперечно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у повторному порушенні ним вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність за частиною 3 статті 130 КУпАП.
Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 при розгляді справи до суду не подав. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення.
Аналізуючи наведені вище норми права, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи про адміністративне правопорушення, вияснивши причини та умови, що сприяли вчиненню вказаного адміністративного правопорушення, проаналізувавши усі фактичні дані, оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшла висновку, що адміністративне правопорушення було вчинене саме ОСОБА_1 так як його дії розкривають склад об'єктивної сторони частини 3 статті 130 КУпАП у порушенні Правил дорожнього руху, а саме у факті керування ОСОБА_1 , який двічі протягом року був підданий адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, оскільки його провина повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та підтверджена доказами, дослідженими суддею, тому ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності, та його дії правильно кваліфіковані за частиною 3 статті 130 КУпАП.
Суддею встановлено, що відсутні згідно вимог статті 17 КУпАП обставини, що виключають адміністративну відповідальність, оскільки ОСОБА_1 не діяв в стані крайньої необхідності, необхідної оборони і не була в стані неосудності.
При накладенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддя враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до статей 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення судом встановлено не було.
До обставин, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суддя відносить: вчинення правопорушення в стані сп'яніння; повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Також, суддя, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховує, що його протиправні дії могли потягнути за собою тяжкі наслідки.
Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху «водій» особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до облікових даних ЄДР МВС України ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, що підтверджується довідкою САП Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 06 жовтня 2025 року, у зв'язку з чим він не підпадає під поняття «водій».
У постанові Верховного Суду від 29 березня 2023 у справі № 145/932/20 зазначено, що: згідно зі сталою правозастосовною практикою, позбавлення права керування транспортними засобами суд не вправі призначити як додаткове покарання особі, яка його не має.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на правопорушника за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь його провини та ставлення до вчиненого, відсутність пом'якшуючих відповідальність обставин, наявність обтяжуючих відповідальність обставин під час вчинення вказаного адміністративного правопорушення, беручи до уваги, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, суддя дійшла висновку, що в цілях виховання ОСОБА_1 , а також попередження вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами, застосування до ОСОБА_1 більш м'яких стягнень, передбачених санкцією частини 3 статті 130 КУпАП ніж адміністративний арешт буде недостатнім, оскільки ОСОБА_1 протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення, за яке його вже було піддано адміністративному стягненню, а цілі адміністративного стягнення будуть досягнуті лише при застосуванні до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією частини 3 статті 130 КУпАП відносно інших осіб у виді адміністративного арешту на строк п'ятнадцять діб без конфіскації транспортного засобу, яким він керував, оскільки матеріали справи не містять доказів, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 є у його приватній власності.
Суддя вважає, що в даному випадку таке стягнення, як адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб без конфіскації транспортного засобу, яким ОСОБА_1 керував буде достатнім та таке стягнення повністю досягне мети його застосування.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з винесенням суддею постанови про накладення на правопорушника адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 34, 35, 40-1, 130, 221, 277, 283-285, 303, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення за частиною 3 статті 130 КУпАП у вигляді адміністративного арешту на строк п'ятнадцять діб без конфіскації транспортного засобу.
Строк відбування ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту обчислювати з дня фактичного його затримання.
Виконання цієї постанови покласти на Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.