Справа № 752/23500/25
Провадження по справі № 1-кс/752/8580/25
іменем України
"29" жовтня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000001006 від 06.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,-
встановив:
08 жовтня 2025 року до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12025100000001006 від 06.08.2025 про арешт майна підозрюваного ОСОБА_4 , з метою забезпечення конфіскації майна, як додаткового виду покарання, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення у якому останній підозрюється.
В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначив, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №120235100000001006 від 06.08.2025, встановлено, що на початку серпня 2025 ОСОБА_4 , користуючись набутими соціальними та професійними зв'язками у суспільстві, переслідуючи корисливий мотив, в невстановлений час, вирішив зайнятися злочинною діяльністю, спрямованою на вимагання та одержання від військовозобов?язаних громадян України неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення службовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема щодо допомоги у проходженні процедури зняття з розшуку у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі за текстом ТЦК та СП) без участі особи, постановки на військовий облік та працевлаштування особи до підприємства, яке відноситься до критично важливих, з метою подальшого бронювання під час мобілізації і тим самим уникнення призову на військову службу.
12 вересня 2025 під час особистої зустрічі, яка відбулася у м. Вишгород Київської області, неподалік від Нового кладовища, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , про наявність у нього зв?язків, а також можливість забезпечення допомоги у знятті з розшуку у РТЦК та СП, проходження військово-лікарської комісії у найкоротші терміни без особистої його участі, постановки на військовий облік та працевлаштування особи до підприємства, яке відноситься до критично важливих з метою подальшого бронювання такої особи під час мобілізації і тим самим ухилення її від призову на військову службу. ОСОБА_4 висунув вимогу про надання йому неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави у розмірі 5 000 доларів США за вчинення вищезазначених дій.
ОСОБА_6 , розуміючи незаконність зазначених вимог та умов, усвідомлюючи, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, звернувся із заявою до правоохоронних органів та в подальшому діяв під їхнім контролем.
16.09.2025 12 годині ОСОБА_6 біля закладу громадського харчування «McDonald's» за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 26-А, передав ОСОБА_4 документи які той витребував у нього, а 18.09.2025 до ОСОБА_6 у телефонні розмові повідомив ОСОБА_7 у необхідності оплатити штраф за адміністративне правопорушення передбачене ст. 210 КУпАП та надіслав йому квитанцію.
Станом на 18.09.2025 у застосунку «Резерв+» згідно витягу військовозобов?язаного ОСОБА_6 зникли відомості щодо його розшуку за порушення правил військового обліку та з'явились відомості щодо взяття на облік останнього у ІНФОРМАЦІЯ_1 та про проходження ним військово-лікарської комісії.
18.09.2025 та 19.09.225 під час телефонних розмов ОСОБА_4 , володіючи інформацією про зняття з розшуку за порушення правил військового обліку, повідомив ОСОБА_6 про надання 5 000 доларів США за вплив ним на невстановлену досудовим розслідуванням уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогу у знятті з розшуку ОСОБА_6 без участі останнього, проходженні військово-лікарської комісії, оновленні військово-облікових документів також без участі останнього та взятті на облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22.09.2025 ОСОБА_6 на виконання вказаної вимоги ОСОБА_4 , о 14 годині 15 хвилин, згідно попередньої домовленості, перебуваючи у приміщенні ресторану «Art Cafe Bar», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Левка Лук?яненка, 18 передав йому грошові кошти в сумі 5000 доларів США (до офіційного курсу НБУ станом на 19.09.2025 становило 206 200 грн.)
Під час вказаної розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що він має змогу через невстановлену службову особу одного з РТЦК та СП за 8000 доларів США працевлаштувати його до підприємства, яке належить до суб'єктів критичної інфраструктури з метою бронювання від мобілізації.
22.09.2025 о 14:58 ОСОБА_6 на виконання вимог ОСОБА_4 через додаток «WhatsApp» на номер НОМЕР_1 , який належить останньому надіслав фотозображення свого паспорта, ідентифікаційного коду та трудової книжки та аналогічні документи гр. ОСОБА_8 , який є дублером у ході фіктивного працевлаштування ОСОБА_6 та який залучений працівниками правоохоронних органів з метою перевірки злочинних намірів ОСОБА_4 .
Надалі, не пізніше кінця вересня - початку жовтня 2025 року, більш точну дату на теперішній час не встановлено, ОСОБА_6 був працевлаштований на ТОВ «Будівельна група Укрпромінвестбуд», код ЄДРПОУ 43148697 та заброньований на вказаному підприємстві. Згідно витягу з застосунку «Резерв+», сформованого 06.10.2025 військовозобов?язаний ОСОБА_6 має тип відточки - бронювання до 23.06.2026.
Після цього, ОСОБА_6 07.10.2025 приблизно о 11 год, діючи за вказівкою ОСОБА_4 , прибув у приміщення ресторану «Art Cafe Ваг», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Левка Лук?яненка, 18 та передав останньому частину заздалегідь обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 8000 доларів США(згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.10.2025 становить 330 720 грн.) під час чого його було затримано
Таким чином, ОСОБА_4 у період часу з 22.09.2025 по 07.10.2025 вимагав та одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 13 000 доларів США для себе за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
07 жовтня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Санкція ч.3 ст. 369-2 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/5 частка квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 28485454).
Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, слідчий просив накласти арешт на належне підозрюваному майно.
У судове засідання слідчий не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд вищезазначеного клопотання без його участі та просив його задовольнити.
З метою забезпечення арешту майна, в судове засідання відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України на виконання вимог клопотання слідчого, власник майна не викликався, що було обґрунтовано ризиком відчуження, переховування майна.
Вирішуючи клопотання слідчого, дослідивши долучені до клопотання матеріали, вислухавши доводи прокурора, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (частина 1 статті 59 КК).
Оскільки на даному етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не постановлений, слідчий суддя не має можливості передбачити ні сам факт його постановлення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, тому у даному випадку вказані події мають розглядатися лише як вірогідні.
Виходячи з фактичних обставин, які містяться в поданих матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, наявності у підозрюваного майна, яке за вироком суду може бути конфісковано, а також існування обґрунтованої підозри вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення конфіскації, що викликано можливим відчуженням, приховуванням, штучним псуванням, зменшенням вартості вищезазначеного майна, а тому арешт майна на даному етапі є цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження.
За таких умов, арешт є виправданим, а переслідувана мета може бути досягнута через застосування до майна підозрюваного саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Також, слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження на даному етапі слідчим суддею не встановлено.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , заборонивши йому відчужувати та розпоряджатися ним, з метою належного забезпечення конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12025100000001006 від 06.08.2025 на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме на 1/5 частка квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 28485454), із забороною розпорядження та відчуження.
Заборонити суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно Закону України № 1952-IV від 01.07.2004. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або вносити зміни в будь-який інший спосіб у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (або проводити зміни в будь-який інший спосіб) щодо 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 28485454), що на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Організацію виконання ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 .
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1